АГРАРНЕ ПРАВО УКРАЇНИ.

За редакцiєю в.З. Янчука.

Книга "Аграрне право України" - 2-е видання,

перероблене та доповнене, українського пiдручника

для студентiв вищих юридичних i сiльськогосподарських

навчальних закладiв України

Рекомендована Мiнiстерством освiти Украйни як пiдручник

(рiшення колегiї вiд 28 серпня 1996 р.)

С Юрiнком iнтер, 2000

Аграрне право України

як навчальна дисциплiна

Україна - велика аграрно-промислова держава. Вона

має сприятливi природно-клiматичнi умови, достатнi вироб-

ничо-господареькi потужностi та продуктивнi сили для iнтен-

сивного розвитку сiльськогосподарського виробництва. Кон-

ституцiя України визнала землю обєктом права власностi

Українського народу. Колективно-кооперативнi сiльськогос-

подарськi пiдприємства, акцiонернi товариства, спiлки селян,

селянськi (фермерськi) i приватнi пiдсобнi господарства се-

лян стали субєктами права власностi на землю сiльськогос-

подарського призначення. У сiльському господарствi та еко-

номiцi України утверджуються новi ринковi економiчнi вiд-

носини, розвиваються господарчо-пвдприємницькi тенденцiї,

побудованi на принципово нових економiчних засадах: фор-

муються земельнi i майновi вiдносини селян, вдосконалю-

ється система державно-правового регулювання сiльського

господарства, поширюється застосування бiржової форми

реалiзацiї сiльськогосподарської продукцiї i продовольства.

В Українi основними виробниками сiльськогосподар-

ської продукцiї є колективнi сiльськогосподарськi пiдприєм-

ства, спiлки селян, акцiонернi товариства i державнi сiльсько-

господарськi пiдприємства. У 1998 р. сiльськогосподарським

виробництвом займалися: 11445 колективних сiльськогоспо-

дарських пiдприємств, 1129 спiлок селян, 1443 акцiонерних

сiльськогосподарських товариств, близько 800 виробничих

сiльськогосподарських кооперативiв, 703 радгоспи, 352 мiж-

господарських сiльськогосподарських пiдприємства по ви-

робництву сiльськогосподарської продукцiї. За роки незалеж-

ностiВ Українi створено 35700 селянських (фермерських) гос-

подарств.

Україна - одна з найбагатших держав свiту на благо-

датну землю сiльськогосподарського призначення. Державою

втiлено в життя принцип - земля належить тим, хто її оброб-

ляє. Колективним сiльськогосподарським пiдприємствам i спiл-

кам селян на правi колективної власностi належить 32397,4 тис. га;

акцiонерним сiльськогосподарським товариствам - 3649,0 тис. га;

селянським (фермерським) господарствам - 1008,7 тис. га.

Державним сiльськогосподарським пiдприємствам (радгос-

пам) надано 4371,8 тис. га. В Українi нараховується 11523561

приватних особистих пiдсобних господарств, якi на правi

приватної власностi мають (володiють) 6144,5 тис. га землi.

Народне господарство України характеризується пев-

ними суспiльними, полiтичними, економiчними, управлiн-

ськими, майновими, трудовими, соцiальними вiдносинами,

якi регулюються нормами Конституцiї України, законами,

пiдзаконними та локально-правовими актами. Україна має

власну аграрну полiтику, аграрну економiку та аграрне право.

Аграрне право є галуззю права України, становить скла-

дову i невiдємну частину правової системи України. Як га-

лузь права воно характеризується власним предметом, прин-

ципами i методами правового регулювання. За допомогою

аграрно-правових норм визначається правове становище всiх

виробникiв сiльськогосподарської продукцiї, регулюються

їхня виробничо-господарська дiяльнiсть, суспiльно-органiза-

цiйнi, майновi, управлiнськi, членськi, трудовi, соцiальнi, гос-

подарчо-договiрнi та iншi аграрнi вiдносини. Правовi норми

цiєї галузi права залежно вiд особливостей предметiв регулю-

вання та правового забезпечення обєднуються у вiдповiднi

правовi iнститути аграрного права. Цi норми в процесi вико-

нання вимог закону i правозастосування зумовлюють виник-

нення, змiну або припинення аграрних правовiдносин. Через

систему аграрних правовiдносин вiдбувається залучення пра-

вових норм, фiнансового, земельного, адмiнiстративного, ци-

вiльного, торговельно-пiдприємницького, трудового та iнших

галузей права. Таке поєднання норм ряду галузей права є

закономiрним правовим явищем, спрямованим на досягнен-

ня ефективного використання правових засобiв регулювання

5

Аграрне право України як навчальна дисциплiна

специфiчних аграрних вiдносин, реалiзацiї праврсубєктностi

учасникiв сiльськогосподарського виробництва, правоохо-

ронного i юридичного захисту їхнiх майнових, земельних,

трудових, аграрно-договiрних, управлiнських, соцiальних та

iнших прав.

Аграрне право України як правова наука є галуззю

науки права України. Це - сума знань про аграрне законо-

давство, аграрно-правовi норми, аграрнi правовiдносини, якi

функцiонують в аграрному секторi народного господарства.

Це - вчення про iсторiю виникнення аграрного законодавст-

ва, ефективнiсть аграрних правовiдносин, про теоретично-

практичнi засади та особливостi порiвняльного аграрного

права. Це - теоретично-практичнi проекти аграрної законо-

творчостi, правозастосування та перспективи розвитку цiєї

галузi права i науки права України в цiлому.

Аграрне право України є важливою навчальною дис-

циплiною в системi вищих юридичних i аграрних навчальних

закладiв. Воно має свiй предмет i застосування, принципи,

методи правового регулювання аграрних вiдносин, вчення

про iнститути i субєкти аграрного права. За допомогою цiєї

навчальної дисциплiни вивчаються аграрне право i аграрне

законодавство, аграрно-правовi норми та ефективне їх засто-

сування у повсякденнiй виробничо-господарськiй, господар-

чо-пiдприємницькiй, господарсько-договiрнiй, аграрно-тру-

довiй, управлiнськiй та iншiй дiяльностi сiльськогосподар-

ських пiдприємств та їхнiх працiвникiв, господарюваннi

селян-фермерiв. Цiєю навчальною дисциплiною розгляда-

ються питання особливостей дiяльностi загальних i арбiтраж-

них судiв, до яких звертаються субєкти аграрного права.

Наука аграрного права придiляє значну увагу узагаль-

ненню практики державно-правового регулювання сiльського

господарства, компетенцiї органiв державного управлiння

сiльським господарством, особливостям державного контро-

лю та функцiонуванню державних iнспекцiй в системi АПК.

її предметом є дослiдження спiввiдношення повноважень

органiв державного управлiння i права самоврядування в

дiяльностi колективних i державних сiльськогосподарських

пiдприємств, визначення рiвня ефективностi державно-пра-

вового регулювання та його подальше вдосконалення за умов

, ринкових економiчних вiдносин в АПК. Особливої науково-

практичної значущостi набувають проблеми соцiально-еко-

номiчного i правового становища селян, власникiв фермерсь-

кого господарства, працiвникiв сiльського господарства, в

першу чергу членiв колективно-кооперативних i акцiонерних

сiльськогосподарських пiдприємств.

З урахуванням цього автори у другому виданнi пiдруч-

ника намагалися висвiтлити всi вищезазначенi питання вiд-

повiдно до навчальної програми.

Iстотно доопрацьована третя частина пiдручника. Спе-

цiальний роздiл присвячено питанню характеристики госпо-

дарчо-пiдприємницьких правовiдносин. В ньому викладено

правомочностi таких державних утворень, як "Хлiб України",

концерн матерiально-технiчного i сервiсного обслуговування;

розглядається статус акцiонерного комерцiйного агробанку

"Україна"; придiлено увагу правосубєктностi переробних

пiдприємств АПК. Окремий роздiл присвячено питанням

правового регулювання реалiзацiї сiльськогосподарської про-

дукцiї та юридичного обслуговування сiльськогосподарських

пiдприємств.

Автори пiдручника прагнули створити основну на-

вчальну базу для аграрно-правової пiдготовки випускникiв

вищих юридичних i сiльськогосподарських навчальних закла-

дiв України. З допомогою книги студенти цих закладiв мають

володiти основами правових знань, необхiдних їм для вико-

нання своїх посадово-господарських функцiй у процесi май-

бутньої трудової дiяльностi.

В цiлому автори прийшли до висновку, що питання

аграрних господарчо-пiдприємницьких правовiдносин є

самостiйною галуззю права i тому вони повиннi бути вилученi

Iз господарського права, тобто законодавство щодо аграрних

господарчо-пiдприємницьких (зовнiшнiх) правовiдносин пiд-

лягає вилученню iз загального господарчого законодавства i

повинно мати свiй самостiйний статус. У третiй частинi пiд-

ручника аграрне господарчо-пiдприємницьке право характе-

ризується як наука та навчальна дисциплiна; подана iнформа-

цiя про зовнiшньоекономiчнi звязки агробiзнесу. Таким

чином, аграрне право України охоплює собою складовi: влас-

не аграрне право (воно регулює внутрiшньогосподарськi аг-

рарнi вiдносини) i аграрне господарчо-пiдприємницьке пра-

Аграрне право України як навчальна дисциплiна

во, яке охоплює собою зовнiшнi аграрнi господарчо-пiдпри-

ємницькi вiдносини.

Викладена правова iнформацiя є слушною для пiдви-

щення рiвня правових знань з аграрного права працiвникiв

правоохоронних органiв, керiвникiв i спецiалiстiв органiв

державного управлiння сiльським господарством, колектив-

них i державних сiльськогосподарських пiдприємств, еконо-

мiстiв, бухгалтерiв для юрисконсультiв. Це - практичний

посiбник з юридичних питань, оскiльки в ньому викладено

положення чинного законодавства України з сiльського гос-

подарства, забезпечення договiрної, виробничої, фiнансової,

i технологiчної, трудової дисциплiни та додержання правової

охорони працi i здоровя працiвникiв сiльськогосподарських

пiдприємств; розглядається порядок вирiшення трудових спо-

рiв, правове становище власникiв селянських (фермерських)

господарств. У цiй книзi на вiдмiну вiд виданої в 1996 р. ви-

1 свiтлюються питання про взаємозвязок i спiввiдношення тих

видiв правовiдносин, субєктами яких є сiльськогосподарськi

товаровиробники, крiм того, наводяться правовi норми, якi

визначають адмiнiстративнi та цивiльнi правовi норми щодо

охорони працi, вiдповiдальнiсть за порушення права влас-

ностi, вперше в аграрно-правовiй лiтературi придiлено увагу

питанням маркетингу, лiзингу, оподаткування i банкрутства

i сiльськогосподарських пiдприємств.

Опанування викладеними в пiдручнику правовими

знаннями певною мiрою сприятиме належному виконанню i

застосуванню аграрно-правових норм, додержанню їхнiх ви-

. мог працiвниками сiльського господарства, що в цiлому

сприятиме змiцненню законностi у дiяльностi сiльськогоспо-

дарських пiдприємств та охоронi й захистовi прав їхнiх

працiвникiв.

Аграрне право як галузь права, наука i навчальна дис-

циплiна перебуває у тiсному звязку i взаємозалежностi з еко-

номiкою сiльського господарства та аграрною економiчною

наукою. Автори пiдручника "Аграрне право України" при

написаннi цiєї книги виходили iз зазначеної взаємозалеж-

ностi i використали науковi розробки, висновки i пропозицiї

стосовно подальшого розвитку i вдосконалення економiки

сiльського господарства. В першу чергу автори скористалися

працями вчених економiстiв-аграрникiв iнституту аграрної

економiки Української академiї аграрних наук України1.

Авторський колектив висловлює щиру вдячнiсть акаде-

мiку Ю.С. Шемшученку, доктору юридичних наук, професо-

ровi Львiвського державного унiверситету iм. iвана Франка

Н.Ї. Титовiй, доктору юридичних наук, професоровi С.В. Бо-

голюбову, академiку Росiйської АСГН iм. Ленiна Г.i. Шме-

льову та iншим за високу оцiнку нашої працi, доброзичливi по-

бажання i обгрунтованi зауваження щодо її полiпшення в на-

ступному виданнi2. Висловлюємо також подяку керiвництву

Хмельницького iнституту регiонального державного управ-

лiння за фiнансову пiдтримку видання цього пiдручника.

Див.: Сучасна аграрна полiтика України: проблеми становлення. - К.,

1997; Пiдприємництво в аграрнiй сферi економiки. - К., 1997; Товарнi бiржi в

Українi. - К., 1997; Рекомендацiї щодо створення приватного сiльсько-

господарського пiдприємства з орендними вiдносинами та органiзацiєю його

розвитку. - К., 1998; Формування ринкового середовища пiдприємств АПК /

За ред. Саблука П.Т., Демяненка М.Я. - К., 1997.

2 їхнi рецензiї на пiдручник, виданий у 1996 р., опублiковано в журналах

Тосударство й право". - М., 1997. - № 6 ; "Право України". - К., 1997. -

№ 7; а також у газетi "Юридичний вiсник України". - К., 1997.

Умовнi скорочення,

використанi в пiдручнику

агропромисловий комплекс;

акцiонерне сiльськогосподарське товариство;

вiдкрите акцiонерне товариство;

виробничi системи;

- виробничий сiльськогосподарський

кооператив;

- державне сiльськогосподарське

пiдприємство;

- закрите акцiонерне товариство;

- заготiвельнi пiдприємства споживчої

кооперацiї;

- колективне сiльськогосподарське пiдприємство;

- комiсiя з трудових спорiв;

МЗй.ди - Мiнiстерство зовнiшнiх економiчних звязкiв

i торгiвлi України;

МiнАПК - Мiнiстерство агропромислового комплексу;

МСГП - Мiнiстерство сiльського господарства

i продовольства України;

НВО - науково-виробничi обєднання;

НВС - науково-виробничi системи;

ППГГ - приватне пiдсобне господарство громадян;

СГВК - сiльськогосподарський виробничий

кооператив;

- сiльськогосподарське пiдприємство;

- сiльськогосподарський обслуговуючий

кооператив;

- спiлка селян;

- селянське (фермерське) господарство;

- товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю.

Авторський колектив

ЯНЧУК Василь Зiновiйович - доктор юридичних наук,

професор, академiк Академiї правових наук України, акаде-

мiк Мiжнародної iнформатизацiї, професор Київського на-

цiонального унiверситету iм. Тараса Шевченка, завiдувач ка-

федрою аграрного, екологiчного та трудового права Нацiо-

нальної академiї управлiння.

АНДРЇЙЦЕВ Володимир iванович - доктор юридич-

них наук, професор, академiк Академiї екологiчних наук

України, заслужений юрист України, завiдувач кафедрою тру-

дового, земельного та екологiчного права Київського нацiо-

нального унiверситету iм. Тараса Шевченка.

ВАСИЛЮК Степан Феодосiйович - кандидат юридич-

них наук, доцент, завiдувач кафедрою приватного права Во-

линського державного унiверситету iм. Лесi Українки.

КЛЮКiН Борис Дмитрович - доктор юридичних наук,

професор, академiк Академiї гiрничих наук Росiйської Феде-

рацiї, провiдний спецiалiст iнституту законодавства i порiв-

няльного правознавства Уряду Росiйської Федерацiї.

НОСИК Володимир Васильович - кандидат юридич-

них наук, доцент Київського нацiонального унiверситету

iм. Тараса Шевченка.

ПОГРiБНИЙ Олексiй Олексiйович - доктор юридич-

них наук, член-кореспондент Академiї правових наук України,

зав. кафедрою аграрного природноресурсового та екологiчного

права Одеської юридичної академiї, професор.

СЕМЧИК Вiталiй iванович - доктор юридичних наук,

член-кореспондент НАН України, академiк Академiї пра-

вових наук України, головний науковий спiвробiтник

iнституту держави i права iм. В.М. Корецького НАН України,

професор.

ЯНЧУК Володимир Васильович - кандидат юридичних

наук, доцент Київського нацiонального унiверситету iм. Тара-

са Шевченка, адвокат.

ЯНЧУК Богдан Володимирович - молодший науковий

спiвробiтник iнституту держави i права iм. В.М. Корецького

НАН України.

Частина перша

Загальна теорiя

аграрного права

Роздiл i

ПРЕДМЕТ Ї СИСТЕМА АГРАРНОГО ПРАВА

1. Поняття i предмет аграрного права

1. Аграрне право України - одна з найважливiших галузей

нацiонального права. Воно певною мiрою є правонаступни-

ком як колишнього колгоспного, так i сiльськогосподарсько-

го права. Однак на вiдмiну вiд останнього (комплексної, iн-

тегрованої галузi) аграрне право України перебуває в станi

становлення як самостiйної та iнтегрованої галузi нацiональ-

ного права, котрiй притаманнi власний предмет, власнi й част-

ково iнтегрованi обєкти, власнi субєкти, методи, система.

Кожна галузь права характеризується властивим їй пред-

метом правового регулювання. Таким своєрiдним предметом

є аграрнi правовiдносини, якi, по-перше, випливають iз спе-

цiальної правосубєктностi субєктiв аграрного права, iз

специфiки їхнiх завдань та предмета дiяльностi; по-друге,

складаються в сферi виробництва продуктiв харчування, про-

довольства i сировини рослинного i тваринного походження,

переробки i реалiзацiї останньої субєктами аграрної пiдпри-

ємницької дiяльностi. Аграрнi правовiдносини як предмет

аграрного права являють собою взаємоповязанi iнтегрованi

вiдносини майнового, земельного, членського, учасницького,

корпоративного, управлiнського й трудового характеру в усiй

багатогранностi їх прояву в процесi здiйснення завдань дiяль-

ностi субєктiв аграрного пiдприємництва.

їм притаманний певний субєктний склад, надiлений спе-

цiальною правосубєктнiстю, а також обєктний склад, тобто

засоби виробництва продуктiв харчування, сировини й про-

довольства рослинного i тваринного походження. Тому особ-

ливiстю дiяльностi субєктiв аграрного пiдприємництва i

властивостями обєктiв аграрного права визначається своє-

рiднiсть предмета аграрного права як галузi нацiонального

права. На своєрiднiсть цього предмета впливає також прита-

манне українському аграрному праву визначення й здiйснен-

13

iедмег 1 система аграрного права

|ня соцiально-економiчної дiяльностi колективних, коопера-

тивних, корпоративних (по сутi - приватних) та державних

виробникiв товарної маси продовольства, продуктiв харчу-

, вання i сировини рослинного i тваринного походження.

2. Предметом аграрного права є тi суспiльнi (в тому числi

виробничi, пiдприємницькi та соцiального спрямування) вiд-

носини, що виникають у звязку з утворенням (заснуванням)

i статутною дiяльнiстю субєктiв аграрного пiдприємництва

всiх форм власностi та легальних органiзацiйно-правових

форм господарювання. Вони являють собою складний комп-

лекс вiдносин як за складом субєктiв (зокрема громадян, якi

беруть участь i є членами чи акцiонерами або учасниками

субєктiв аграрного пiдприємництва, кооперативного чи кор-

поративного типiв), так i за предметом та змiстом. Субєкта-

ми цих вiдносин є кожний аграрний пiдприємець зi статусом

юридичної особи приватного права кооперативного чи кор-

поративного типiв i вiдповiдно його члени чи акцiонери або

учасники. У пiдприємствах кооперативного типу мiж цiєю

юридичною особою (кооперативом) та його членами виника-

ють складнi, заснованi на правi членства, внутрiшньогоспо-

дарськi трудовi, управлiнськi, майновi та земельнi правовiд-

носини. Як родове поняття всi вони складаються з окремих

видiв i зумовлюються характером виробничо-господарської,

фiнансової, соцiально-побутової дiяльностi аграрного субєк-

та пiдприємництва. Кожний з видiв цих вiдносин має прита-

манний йому субєктний склад (наприклад, орган управлiн-

ня), обєкт та змiст правового регулювання. Майновi вiдноси-

ни, що складаються при цьому, своєю соцiально-економiч-

ною основою мають власнiсть i право власностi, засноване на

членствi. Останнє позначається як на характерi трудових, уп-

равлiнських вiдносин, так i на сутностi майнових вiдносин,

що виникають при розподiлi прибуткiв мiж членами утворен-

ня, зокрема при одержаннi членами колективного сiльсько-

господарського пiдприємства (КСГП), сiльськогосподарсько-

го виробничого кооперативу (ВСГК) чи спiлки селян (СпС)

свого паю в разi виходу зi складу такої юридичної особи. Усi

цi вiдносини за своїм предметом i суттю є аграрними.