2. Важливе значення для визначення правосубєктностi

ДСГП має також i його статут. Згiдно зi ст. 9 Закону "Про

пiдприємства в Українi", державне сiльськогосподарське пiд-

приємство дiє на основi статуту, що його приймає трудовий

колектив i затверджує власник майна.

У Статутi державного ДСГП визначаються власник i най-

менування пiдприємства, його мiсцезнаходження, предмет i

цiлi дiяльностi (обовязково: виробництво продуктiв харчу-

вання, продовольства i сировини рослинного i тваринного

походження, можливо також - їх переробка, реалiзацiя то-

що), його органи управлiння, порядок їх формування (при-

значення директора), компетенцiя та повноваження трудово-

го колективу i його виборних органiв, порядок утворення

майна пiдприємства, умови реорганiзацiї та припинення дi-

яльностi пiдприємства. У найменуваннi ДСГП визначаються

його назва (радгосп, державний кiнний завод та iн.) i вид

(державне). До статуту можуть включатися положення, повя-

занi з особливостями дiяльностi пiдприємства: про повнова-

ження, порядок створення та про структуру ради державного

сiльськогосподарського пiдприємства тощо. У його статутi

визначається орган, икий має право представляти iнтереси

трудового колективу (рада трудового колективу, рада пiдпри-

ємства, профсчiлконий комiтет тощо).

На правосубєктнiстiї ДСГП впливає вiдмiннiсть правово-

го режиму його майна. Так, нiдповiдно до Законiв "Про влас-

нiсть" (ст. 37), "Про пiдприємства в Українi" (частини 2 та З

ст. 10) майно державного сiлi.ськогосподарського пiдприєм-

ства вiдповiдно до законiв України, Статуту пiдприємства на-

лежить йому на правi повного господарського вiдання як та-

ке, що є державною власнiстю i закрiплене за державним пiд-

приємством.

Правосубєктнiсгь аграрних товаровиробникiв-пiдприємцiв 107

Здiйснюючи право повного господарського вiдання, дер-

жавне пiдприємство володiє, користується та розпоряджаєть-

ся зазначеним майном на свiй розсуд, вчиняючи щодо нього

будь-якi дiї, якi не суперечать чинному законодавству i Ста-

тутовi пiдприємства. Вiдчуження вiд держави засобiв вироб-

ництва, котрi є державною власнiстю i закрiпленi за пiдпри-

ємством, здiйснюється виключно на конкурентних засадах

<через бiржi, за конкурсом, на аукцiонах) у порядку, що ви<

значається Фондом державного майна України. Одержанi

внаслiдок вiдчуження зазначеного майна кошти спрямову-

ються виключно на iнвестицiї.

5. Особливостi правосубєктностi

мiжгосподарських пiдприємств i обєднань

1. Економiчна доцiльнiсть у кооперуваннi зусиль субєктiв

аїропiдчрисмницької дiяльностi як ранiше, так i тепер є

обєктивною пiдвалиною для створення рiзних (за метою i

предметом дiяльностi) мiжгосподарських пiдприємств i обєд-

нань, якi були i залишаються однiєю з провiдних на Українi

форм мiжгосподарського кооперування. Свого часу рамки дi-

яльностi мiжгосподарських пiдприємств визначалися поста-

новою РМ СРСР вiд 23 листопада 1977 р. "Про затвердження

Положення про мiжгосподарськi пiдприємства в сiльському

господарствi".

Вiдповiдно до Законiв "Про пiдприємства в Українi"

(ст. 3), "Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство"

(ч. З ст. 1), "Про селянське (фермерське) господарство" (ч. 4

ст. 3) усi субєкти аграрного пiдприємництва мають право на

добровiльних засадах обєднувати свою виробничу, наукову,

комерцiйну та iншi види дiяльностi, якщо це не суперечить

антимонопольному законодавству. Вони можуть обєднува-

тись у спiлки (обєднання), бути засновниками акцiонерних

товариств, якi дiють на основi своїх статутiв. Фермерськi гос-

подарства мають право бути засновником або членом асоцiа-

цiй, консорцiумiв, корпорацiй, акцiонерних товариств, iнших

обєднань, кооперативiв, спiльних пiдприємств з виробницт-

ва, переробки та реалiзацiї сiльськогосподарської продукцiї,

що обслуговують агропромисловий комплекс, а також несiль->

ськогосподарських пiдприємств i органiзацiй, у тому числi з

108 Роздiл IV

участю iноземних партнерiв, брати участь у створеннi або бу-

ти членом комерцiйних банкiв.

На пiдставi наведених норм права всi субєкти аграрного

пiдприємництва можуть обєднувати фiнансовi, матерiально-

технiчнi й трудовi ресурси. Однак такс кооперування може

вiдбуватися трьома легальними способами, а саме: укладення

договору про спiльну дiяльнiсть, або утворення субєкта пiд-

приємництва коопсрiїтинiюго типу, або утворення обєднань

корпоративного тину.

2. Юридичне ви iiiачеiiня видiн обєднань субєктiв аграр-

ного пiдприємництва наведено в Законi "Про пiдприємства в

Українi". Так, усi вони можуть обєднуватись в: асоцiацiї -

договiрнi обєднання, створенi з метою постiйної координацiї

господарської дiяльностi. Асоцiацiя не має права втручатись у

виробничу i комерцiйну дiяльнiсть будь-кого з її учасникiв;

корпорацiї - договiрнi обєднання, створенi на основi поєд-

нання виробничих, наукових i комерцiйних iнтересiв, з деле-

гуванням окремих повноважень централiзованого регулюван-

ня дiяльностi кожного з учасникiв; консорцiуми - тимчасовi

статутнi обєднання промислового i банкiвського капiталу для

досягнення спiльної мети; концерни - статутнi обєднання

пiдприємств промисловостi, наукових органiзацiй, транспор-

ту, банкiв, торгiвлi тощо на основi повної фiнансової залеж-

ностi вiд одного або групи пiдприємств; iншi обєднання за

галузевими, територiальними та iншими принципами.

Обєднання в АПК дiють на основi договору або статуту,

який затверджується їх засновниками чи власниками. Пiдпри-

ємства, якi входять до складу зазначених органiзацiйних струк-

тур, зберiгають права юридичної особи. Однак державнi пiдпри-

ємства мають певнi обмеження (щодо самостiйностi обєднува-

ти на добровiльних засадах свою дiяльнiсть згiдно з Декретом

Уряду України вiд 17 березня 1993 р.).

Обєднання пiдприємств АПК, зареєстроване в Українi,

може включати пiдприємства iнших держав. Пiдприємства

України можуть входити в обєднання, зареєстрованi в iнших

державах. Порядок вступу в обєднання у таких випадках

здiйснюється вiдповiдно до законодавства України про зов-

нiшньоекономiчну дiяльнiсть.

Обєднання є юридичною особою, може мати самостiйний