1. Поняття, змiст I джерела аграрного права

Аграрне право як самостiйна галузь науки i навчальна дис-

циплiна iснує в багатьох зарубiжних країнах. iнститути аграр-

ного права являють собою або спецiалiзованi форми iнститу-

тiв цивiльного, адмiнiстративного, торговельного, судового

права, або сукупнiсть нових для буржуазного права iнститу-

тiв, якi регулюють виробничi вiдносини у сiльському госпо-

дарствi.

Подiляючись на такi його частини як приватне i публiчне,

сiльськогосподарське право охоплює значну групу правових

вiдносин. Одна його частина - приватне сiльськогосподар-

ське право у своїй бiльшостi становить сукупнiсть "сiльсько-

господарських" норм цивiльного права, що видiлилася в са-

мостiйну пiдгалузь. Головний змiст цiєї частини сiльськогос-

подарського права становлять норми, якi регулюють право-

вий режим сiльськогосподарської власностi i перш за все

земельної власностi, його основнi iнститути, правове стано-

вище субєктiв у сiльськогосподарському виробництвi (юри-

дичних i фiзичних осiб). Сюди входить сiльськогосподарське

право (право власностi, сервiтутiв, застави, узуфрукта, спад-

щини та iн.), а також сiльськогосподарськi договори.

Iснування приватної власностi на землю, всупереч побою-

ванням деяких теоретикiв, не вступає у протирiччя з громад-

ськими iнтересами, оскiльки вона давно втратила "необмеже-

ний характер" i служить обєктом активного i рiзнобiчного

державного регулювання, яке контролює земельний ринок i

обмежує можливiсть зловживань i негативних процесiв, що

мали мiсце в минулому.

Що ж до досить широкої публiчної частини аграрного

права, то її виникнення повязане з активним втручанням

держави у розвиток сiльськогосподарських вiдносин. Багато

проблем, якi не в змозi вирiшити приватнi сiльськогосподар-

Аграрне право зарубiжних країн 651

ськi пiдприємцi почала брати на себе держава. Це - перш за

все, регулювання вiдносин щодо створення сiльськогосподар-

ської iнфраструктури (дороги, мелiорацiя, електрифiкацiя,

комунальне обслуговування, загальнонацiональна органiзацiя

науково-дослiдних робiт, впровадження нової технiки i тех-

нологiї, створення системи збуту, транспортування i перероб-

ка сiльськогосподарської продукцiї). Публiчне втручання ре-

гулює розвиток низки галузей сiльськогосподарського вироб-

ництва, коли вони стають нерентабельними або стратегiчно

важливими. Тут застосовуються спецiальнi вiдносини щодо

фiнансування, кредитування i оподаткування, регулювання

розмiрiв сiльськогосподарського виробництва, структурної

перебудови сiльського господарства, регулювання сiльсько-

господарського землекористування, основних умов працi в

сiльському господарствi.

Значне мiсце у публiчному втручаннi займає економiчне

стимулювання розвитку сiльського господарства i заохочення

державою господарств через субсидiї та кредити для прове-

дення виробничих процесiв, збуту продукцiї, вдосконалення

сiльської iнфраструктури.

Крiм економiчних методiв iснує ряд адмiнiстративно-при-

мусових засобiв здiйснення аграрного законодавства, в тому

числi: кооперування, здiйснення заходiв щодо консолiдацiї та

мелiорацiї земель, органiзацiї сiльськогосподарського ринку

збуту сiльськогосподарських культур тощо. Значного поши-

рення набула практика виробництва щодо лiцензiй сiльсько-

господарських продуктiв, установлення збутових квот та

культур тощо. Значне поширення має практика виробництва

щодо лiцензiй сiльськогосподарських продуктiв, установлен-

ня збутових квот та збутових пулiв по продажу сiльськогоспо-

дарських продуктiв, примусове пiдпорядкуання їх правилам,

не кажучи вже про правила карантиннi, зонування тощо, за

порушення яких установлюються кримiнальнi та адмiнiстра-

тивнi заходи покарання. До заходiв адмiнiстративного впливу

вiдносяться i здiйснюванi багатьма капiталiстичними держа-

вами планування або програмування розвитку сiльського гос-

подарства. Протягом останнього десятилiття у капiталiстич-

них країнах набуло широкого застосування планування аг-

рарних перетворень у нацiональному i мiждержавному мас-

штабi. Особливо слщ зазначити "зеленi плани" Захiдної

652 Роздiл ХХЙГ

¦вропи: план Любке та Ертеля в ФРН, план Веделя у Фран-

цiї, план Мансхолта для ¦ЕС та iн.

У зарубiжному правi поки не утвердилась єдина назва га-

лузi права, що регулює вiдносини у сiльському господарствi.

i наука за рубежем однаково використовує в рядi мов термiн

аграрне, сiльськогосподарське право, якi найчастiше вжива-

ються як синонiми.

Поряд з аграрним правом i перетинаючись з ним, видiля-

ється сiльське право, ставиться питання про утворення агро-

продовольчого права2, що призводить до плутанини.

У бiльшостi випадкiв пiд аграрним правом розумiють су-

купнiсть норм, що вiдносяться до сiльського господарства,

приватного i публiчного права, якi регулюють вiдносини у

сiльському господарствi. Однак таке визначення встановлює

лише межi мiж правом, що регулює вiдносини в промисло-

востi i сiльському господарствi, не визначаючи обсяг регу-

люючих вiдносин. Сфера дiї аграрного права по-рiзному

трактується зарубiжними законодавцями i теоретиками права.

До сфери регулювання аграрного права вiдносять перш за все

рiльництво, лiсове господарство, внутрiшнє риболовство, пе-

реробку i збут сiльськогосподарської продукцiї виробниками.

Аграрне право регулює дiяльнiсть сiльськогосподарського

пiдприємства i сiльськогосподарського пiдприємця, колек-

тивнi iнтереси у сiльському господарствi, їх виробничу дiяль-

нiсть i саме функцiонування колективiв.

У США дiє кiлька концепцiй аграрного права. Одна з них,

наприклад, як на критерiй спирається на сферу дiї аграрних

вiдносин. Вона спецiально пiдкреслює, що аграрне право яв-

ляє собою таку особливу сферу вiдносин, яка дiє лише в

сiльському господарствi i мiстить спецiальнi сiльськогоспо-

дарськi норми i правовi акти, i де своєрiдно переломлюються

загальнi принципи дiючого права. Друга концепцiя характер-

ною рисою визнає додаток цiєї галузi права до специфiчних

субєктiв права, якими є сiмейнi ферми. iншi концепцiї ви-

знають лише окремi групи вiдносин в галузi сiльського госпо-

дарства й обмежують його вiдносинами в галузi сiльськогос-

подарського оподаткування, використання сiльськогосподар-

ської власностi. У рядi випадкiв сюди вiдносять лише правовi

еап Мегеї. \л гiгоii пiгаї. - Рагiв: Р.Н.Е, 1979.