3. Особливе значення має твердження Закону про

мiнiмальну заробiтну плату. Як зазначено в ст. З, мiнiмальна

заробiтна плата - це законодавче встановлений розмiр заро-

бiтної плати за просту, неквалiфiковану працю, нижче якого

не може проводитись оплата за виконану працiвником мiсяч-

ну, годинну норму працi (обсяг робiт). Мiнiмальна заробiтна

плата є державною соцiальною гарантiєю, обовязковою на

всiй територiї України для пiдприємств усiх форм власностi та

господарювання. Однак у Законi не передбачено, яким чином

ця правова норма має здiйснюватися, скажiмо, при вирiшеннi

питань оплати працi найманих працiвникiв колективних

сiльськогосподарських пiдприємств i селянських (фермер-

ських) господарств.

426 Роздiл XIX

Законом "Про оплату працi" передбачено правила держав-

ного регулювання оплати працi (ст. 8). Держава регулює оп-

лату працi працiвникiв пiдприємств усiх форм власностi та

господарювання через установлення розмiру мiнiмальної за-

робiтної плати, iнших державних норм i гарантiй, умов i роз-

мiрiв оплати працi працiвникiв установ i органiзацiй, що фi-

нансуються з бюджету, керiвникiв державних пiдприємств, а

також оподаткуванням доходiв працiвникiв. Закон регламен-

тує умови визначення розмiру мiнiмальної заробiтної плати.

Це робиться з урiїхунiпшнм:

- вартiсної величини мiнiмального споживчого бюджету з

поступовим зближенням рiвнiв цих показникiв у мiру стабiлi-

зацiї та розвитку економiки країни;

загального рiвня середньої заробiтної плати;

продуктивностi працi, рiвня зайнятостi та iнших економiч-

них умов.

Мiнiмальна заробiтна плата встановлюється в розмiрi, не

нижчому за вартiсну величину межi малозабезпеченостi в роз-

рахунку на одну працездатну особу.

У названому Законi викладено основнi правовi норми

(правила) щодо регулювання трудових вiдносин iз приводу

оплати працi. Застосування цих правових норм щодо працiв-

никiв сiльськогосподарського виробництва вимагає враху-

вання особливостей (специфiки) цiєї галузi народного гос-

подарства.

4. Законом "Про колективне сiльськогосподарське пiдпри-

ємство" вперше на такому рiвнi визначаються правовi засади

органiзацiї та оплати працi членiв цього пiдприємства. Вiдпо-

вiдно до ст. 19 трудовi вiдносини членiв такого пiдприємства

визначаються цим Законом i Статутом пiдприємства, а грома-

дян, якi працюють за трудовим договором або контрактом, -

законодавстiюм про працю України. Що стосується вiдносин

щодо оплати працi, то кожне колективне сiльськогосподар-

ське пiдприємство самостiйно визначає форми, системи i

розмiри оплати працi його членiв та iнших працiвникiв. Оп-

лата працi в таких пiдприємствах здiйснюється залежно вiд

кiлькостi та якостi трудового внеску кожного члена пiдприєм-

ства i зумовлюється пiдсумковими результатами. Розмiр при-

бутку, одержуваного в порядку оплати працi, не обмежується.

1(Им Законом передбачено також форми оплати працi - гро-

шову i натуральну. Визначенi цiєю правовою нормою правила

Правове регулювання оплати працi в СiТi 427

вiдповiдним чином закрiплюються в Статутi конкретного пiд-

приємства та в чинних у ньому локальних правових актах про

оплату працi.

Правове регулювання оплати працi працiвникiв державних

сiльськогосподарських пiдприємств здiйснюється вiдповiдно

до положень ст. 19 Закону "Про пiдприємства в Українi".

Згiдно з цiєю правовою нормою пiдприємство самостiйно ви-

значає фонд оплати працi без обмеження його зростання з

боку державних органiв, встановлює форми, системи i розмi-

ри оплати працi, а також iншi види доходiв працiвникiв. Пiд-

приємству надано право використовувати державнi тарифнi

ставки, посадовi оклади як орiєнтир для диференцiацiї оплати

працi залежно вiд професiї, квалiфiкацiї працiвникiв, склад-

ностi та умов виконуваних ними робiт.