1 Див.: Аграрнеє право. - м., 1996. - с. 73.

Роздiл III

аграрного пiдприємництва, а з iншого - рiзноманiтнiстю

способiв (засобiв, методiв) визначення кола i правового регу-

лювання аграрних вiдносин. Мається на увазi своєрiднiсть

поєднання вiдносин, що виникають у процесi здiйснення ви-

робничо-господарської, комерцiйної дiяльностi та здiйснення

економiчних i соцiальних функцiй усерединi субєктами аг-

рарного пiдприємництва всiх форм власностi та господарю-

вання, i, щонайперше, приватних юридичних осiб. У цьому

разi виникають i функцiонують своєрiднi локальнi, тобто

внутрiшнi (внутрiшньогосподарськi) аграрнi правовiдносини.

Водночас усерединi агропромислового комплексу iснують

своєрiднi звязки виробничо-господарського призначення i

характеру. Це - вiдносини мiж субєктами аграрної пiдпри-

ємницької дiяльностi всiх форм власностi й форм господарю-

вання з субєктами пiдприємництва у сферi аграрно-виробни-

чого сервiсу (агрохiмiчне, мелiоративне, ремонтно-технiчне

та iнше обслуговування, матерiально-технiчне забезпечення,

будiвництво тощо). Вказанi пiдприємства покликанi здiйсню-

вати на договiрних засадах аграрно-виробничо-господарське

(агросерпiсне) обслуговування субєктiв аграрної пiдприєм-

ницької дiяльностi всiх форм власностi й форм господарю-

вання. Зовнiшнi ж господарськi звязки i тi взаємини, що при

цьому виникають, є предметом аграрного права, а самi

вiдносини слушно розглядати як зовнiшнi аграрнi право-

вiдносини.

Аграрнi зовнiшнi правовiдносини за характером i змiстом

можуть розмежовуватися на такi види:

а) вiдносини у сферi реалiзацiї права власностi на нерухо-

ме i рухоме майно, що належить субєктам аграрного пiдпри-

ємництва; б) договiрнi вiдносини; в) податковi вiдносини;

г) делiктнi вiдносини (протиправнi правопорушення).

2. Аграрнi правовiдносини характеризуються як такi, що

перебувають у залежностi та прямому звязку з правом влас-

ностi. Юридичне закрiпленi її ньому форми привласнення,

розпорядження i використання матерiальних благ, засобiв i

продукцiї виробництва є визначальними при утвореннi еко-

номiчного механiзму господарювання, визначеннi змiсту то-

варно-грошових ринкових взаємин, характеру внутрiшнього

самоврядування приватних (колективних) аграрних пiдпри-

ємцiв i управлiння ними з боку їх представницьких органiв, а

також взаємин з органами державної влади та управлiння.

Аграрнi правовiдносини 71

Право власностi КСГП, селянського i приватного пiдсоб-

ного господарства громадян є правом абсолютним. Воно є

економiчною передумовою своєрiдних господарсько-договiр-

них вiдносин, що iснують в аграрному секторi народного гос-

подарства. Цим правом зумовлюються правовi способи юри-

дичного захисту при порушеннi прав власника. Зокрема, з

них аграрно-правовими є вiдносини щодо дисциплiнарної та

матерiальної вiдповiдальностi членiв КСГП та iнших найма-

них працiвникiв у випадку вчинення ними дисциплiнарного

проступку або заподiяння майнової шкоди.

3. Формування I дiяльнiсть приватних колективних, дер-

жавних, спiльних аграрних товаровиробникiв-пiдприємцiв

приводить до виникнення вiдповiдних вiдносин процедурно-

процесуального характеру. Такими є вiдносини, що виника-

ють при здiйсненнi планування виробничо-господарської дi-

яльностi субєктами аграрного пiдприємництва. Вiдповiдно

процсдурно-процесуальними є вiдносини щодо порядку та

умов прийняття громадян до членiв КСГП, кооперативу, при

вирiшеннi питання про припинення цих вiдносин. Вiдносини

процедурного характеру мають мiсце в процесi реалiзацiї ви-

мог самоврядування, зокрема в голосуваннi (таємному чи вiд-

критому) при виборах органiв управлiння, вирiшеннi питань

виробничо-господарського чи соцiального характеру, додер-

жаннi процедурних вимог в органiзацiї роботи контрольно-

ревiзiйних органiв управлiння, додержаннi виробничих тех-

нологiчних стандартiв, порядку списання майна тощо. Цi вiд-

носини, будучи врегульованими нормами аграрного права, за

своєю природою є аграрними правовiдносинами.

Певнi процедурнi питання виникають i при впровадженнi

таких виробничих форм, як селянськi (фермерськi) господар-

ства, при орендi землi або ж iнших основних засобiв вироб-

ництва.

3. Види i структура внутрiшнiх правовiдносин

1. Аграрнi правовiдносини, як i iншi юридичнi вiдносини,

характеризуються єднiстю матерiального змiсту i правової

форми. Це - конкретнi суспiльнi вiдносини певної правової

форми. i саме як юридичнiй формi їм властивi своя структура

i елементи як складовi правовiдносин. Особливостi правової

форми та їхнi структури зумовлюють розмежування внутрiш-

i> мiв пiдприємництва (агробiзнесу).

iiiшпьогосподарськими вiдносинами в цих пiдпри-

г iюнанi на правi членства, а для працездатних -

огобистiй трудовiй участi в КСГП (СпС, ВСГК то-

iiхiнiдносини мiж кооперативним пiдприємством, з

V. i кожним окремим його членом, з iншого.

iiмi.огосподарськими вiдносинами у приватних аг-

iчригмствах акцiонерного типу (агроакцiонерних

i ч товариствах з обмеженою вiдповiдальнiстю) є

нi установчому договорi, статутi товариства, а та-

iчiнцтвi/участi у створеннi статутного капiталу това-

рiiшпiдчосини мiж акцiонерним товариством (пiд-

i чм), з одного боку, i кожним з його учасникiв - з

їм iмiстом правовiдносини мiж цими пiдприємства-

iнмими їх членами (учасниками) являють собою су-

> итсмних субєктивних прав i юридичних обовяз-

i i" iiлпуються через взаємну поведiнку з приводу ви-

i "i подарської дiяльностi, певних управлiнських i

пiн-ИН.

й "господарськими вважаються також правовiд-

цприємствами та їх членами (учасниками) з

ненця матерiальних iнтересiв, соцiально-побу-

iю-освiтнiх потреб. Такими, скажiмо, є право-

"инюлiну прибуткiв (нарахування i виплати

"нi iiiiириiмстном знарядь виробництва для

. ч> ii|чч ;iдибiiої дiлянки, направ-

шi по иищого чи середнього

МСТДИ ТОЩО.

при <.сiпальному страху-

iiiдiїрж мств, зокрема при

i iiчi пенсiї за рахунок пiд-

и i \ iншою вiд держави, так

iч 11" 11. щодо соцiальне неза-

iи i ц iпнсрiв тощо) в цих пiд-

iи прiїновими вiдносинами.

ними нiiуччиїїii приионiдносин є, по-перше,

п.чiп iндii|>иi м> п<i< КСГП, ВСГК, СпС тощо, їхнi

ниймниi пршштики, по-друге, субєктивнi права i

Аграрнi правовiдносини 73

юридичнi обовязки зазначених вище субєктiв; по-третє,

юридичнi факти, спрямованi в одних випадках на виникнен-

ня, змiну чи припинення правовiдносин, в iнших - на вiд-

новлення порушених прав та притягнення винних осiб до

юридичної вiдповiдальностi. Елементом цих правовiдносин є

також їх обєкти, тобто рухоме i нерухоме майно, вимоги, що

мають грошову вартiсть, матерiальнi й духовнi iнтереси, дiї,

яких чекають субєкти цих вiдносин один вiд одного.

Аграрно-правовi норми, що встановлюють компетенцiю

цих органiв управлiння i посадових осiб та регулюють проце-

дурнi питання, є за своєю природою правоустановчими. Цим

нормам не властиво породжувати правовiдносини. Останнi

можуть виникати лише у випадках порушення правоустанов-

чих норм. Субєктами цих правовiдносин є посадовi та iншi

особи, до повноважень яких входить додержання вимог само-

врядування, демократiї ч КСГП (колективi) в особi його орга-

нiв, якi згiдно зi статутом можуть притягати правопорушникiв

до вiдповiдальностi. Юридичним фактором, що спричиняє цi

правовiдносини, є вчинки особи, яка порушила правову нор-

му; обєктом - мета вiдновлення порушеного права.