2. Застосовувана в сiльськогосподарських пiдприємствах оп-

лата працi розмежовується на основну й додаткову.

Основна оплата працi - це винагорода, що її одержує пра-

цiвник сiльськогосподарського пiдприємства залежно вiд

кiлькостi та якостi вкладеної ним суспiльне корисної працi та

її результатiв, вiдповiдно до систем оплати працi, тарифних

ставок, вiдрядних розцiнок, посадових окладiв, а також над-

бавок i доплат у розмiрах, встановлених вiдповiдними право-

вими актами.

Додаткова оплата - це додаткова до основної оплати зао-

хочувальна винагорода, що видається працiвниковi в заздале-

гiдь передбачених розмiрах за вироблену сiльськогосподарську

продукцiю з урахуванням її кiлькостi та якостi.

Джерелом матерiальних засобiв основної та додаткової оп-

лати працi в сiльськогосподарських пiдприємствах є фонд оп-

лати працi, вiдповiдна частина натуральної продукцiї, вало-

вий дохiд.

З метою матерiального й морального стимулювання бiльш

сумлiнного ставлення працiвникiв до виконання своїх трудо-

вих обовязкiв, застосування прогресивних технологiй, збере-

ження та рацiонального використання матерiально-технiчних

засобiв, полiпшення якостi сiльськогосподарської продукцiї,

насiння, кормiв, пiдвищення продуктивностi тварин тощо

пiдприємство застосовує премiювання, нагородження та iншi

види заохочення. На вiдмiну вiд оплати працi джерелом кош-

тiв для цих заохочень є чистий прибуток та iншi понадплановi

надходження вiд запроваджуваного виду пiдприємництва.

У колективних сiльськогосподарських пiдприємствах за-

лежно вiд умов i результатiв їхньої виробничо-господарської

пiдприємницької дiяльностi використовуються такi форми

оплати працi працiвникiв: грошова чи натуральна, або обидвi

одночасно.

2. Правовi акти про оплату працi

працiвникiв сiльськогосподарського пiдприємства

1. За сучасних умов, коли основними виробниками сiльсь-

когосподарської сировини i продуктiв харчування є колектив-

нi та державнi сiльськогосподарськi пiдприємства, трудовi

вiдносини щодо оплати працi їх працiвникiв є настiльки

складними, що потребують детального правового регулюван-

ня за допомогою законiв, нормативно-правових (пiдзакон-

них) i локальних правових актiв. Цi правовi акти мають своїм

завданням врегулювати суспiльнi вiдносини з питань оплати

працi, врахувати особливостi останньої залежно вiд галузi

сiльськогосподарського виробництва i забезпечити матерiаль-

ну заiнтересованiсть працiвникiв у пiдвищеннi рiвня вироб-

ничо-господарської дiяльностi, гарантувати за допомогою

правових засобiв права працiвникiв сiльського господарства.

У життi суспiльства та дiяльностi держави вiдносини з пи-

тань оплати працi громадян є настiльки важливими, що по-

требують спецiального прогулювання на рiвнi Конституцiї, де

передбачено, що кожен має право на працю, а це включає

можливiсть заробляти собi на життя працею, яку кожен вiль-

но обирає або на яку вiльно погоджується, а також на заро-

\ бiтну плату, не нижчу вiд визначеної Законом (ст. 43).

\ Верховна Рада України 24 березня 1995 р. прийняла Закон

Шро оплату працi". Цей Закон визначає економiчнi, правовi

та органiзацiйнi засади оплати працi працiвникiв, якi на пiд-

ставi трудового договору перебувають у трудових вцщосинах

Правове регулювання оплати працi в СГП 425

iз пiдприємствами, установами, органiзацiями всiх форм

власностi та господарювання i з окремими громадянами, а та-

кож сфери державного й договiрного регулювання оплати

працi. Закон спрямований на забезпечення вiдновлювальної

та стимуляцiйної функцiй заробiтної плати.

2. Закон "Про оплату працi" мiстить легальне визначення

основної категорiї iнституту правового регулювання оплати

працi - заробiтної плати. Заробiтна плата - це винагорода,

обчислена, як правило, у грошовому вираженнi, яку власник

або уповноважений ним орган виплачує за трудовим догово-

ром працiвниковi за виконувану ним роботу. Розмiр заробiт-

ної плати залежить вiд складностi та умов виконуваної робо-

ти, професiйно-дiлових якостей працiвника, результатiв його

працi та господарської дiяльностi пiдприємства.

Стаття 2 Закону визначає структуру заробiтної плати, роз-

межовуючи її на основну i додаткову. Основна заробiтна пла-

та являє собою винагороду за виконану роботу вiдповiдно до

встановлених норм працi (норм часу, виробiтку, обслугову-

вання, посадових обовязкiв). Вона встановлюється у виглядi

тарифних ставок (окладiв) i пiдрядних розцiнок для робiтни-

кiв i посадових окладiв для службовцiв. Додаткова заробiтна

плата - це винагорода за працю понад установленi норми, за

трудовi успiхи та винахiдливiсть i за особливi умови працi. Во-

на включає доплати, надбавки, гарантiйнi та компенсацiйнi ви-

плати, передбаченi чинним законодавством. Рiзновидом до-

даткової заробiтної плати е премiї, повязанi з виконанням

виробничих завдань.