4. Юрисконсульт сiльськогосподарського пiдприємства

здiйснює контроль за додержанням встановленого чинним

законодавством порядку продажу i приймання продукцiї i то-

варiв за кiлькiстю i якiстю. За дорученням керiвника пiдпри-

ємства юрисконсульт проводить з членами КСГП, ВСГК,

АСГТ, якi вiдправляють i приймають товарно-матерiальнi

цiнностi, iнструктаж про порядок оформлення цих операцiй,

складання актiв у випадках нестач, некомплектностi, псуван-

ня поварiв i вантажiв; складає висновок про законнiсть спи-

сання матерiальних цiнностей.

Представник юридичної служби надає правову допомогу

ревiзiйнiй комiсiї КСГП, СпС, ВСГК, АСГТ та iншим гро-

мадським органiзацiям пiдприємства. Вiн сприяє вжиттю за-

ходiв правового характеру, спрямованих на рацiональне вико-

ристання належних господарству земель, на охорону їх вiд

розбазарювання, на своєчасне повернення самовiльно захоп-

лених земель, а також тих земель, якi тимчасово використо-

вуються для несiльськогосподарських потреб. Особливу увагу

слiд придiлити питанням вiдшкодування збиткiв, завданих

вилученням землi, а також розробцi заходiв по додержанню

законодавства про охорону природи, рекультивацiю земель.

Цi дiї юрисконсульт вiдтворює у складаннi необхiдних доку-

ментiв до подання земельних i правоохоронних органiв.

Юрисконсульт сiльськогосподарського пiдприємства бере

безпосередню участь у пiдготовцi до розгляду трудових спорiв

мiж правлiнням (адмiнiстрацiєю) пiдприємства i його члена-

ми (працiвниками).

5. Джерелами аграрного права є державнi I локальнi (внут-

рiшнi) правовi акти. У безпосередньому регулюваннi внутрiш-

ньогосподарської дiяльностi сiльськогосподарського пiдпри-

ємства (КСГП, СпС, ВСГК, АСГТ, ДСГП) особлива роль на-

лежить саме локальним правовим актам. У розробцi проектiв

цих актiв беруть активну участь юристи-практики, якi здiй-

снюють юридичне обслуговування сiльськогосподарських пiд-

приємств, працюють у юридичних вiддiлах районної i облас-

ної ланки державного управлiння сiльським господарством.

Серед локальних правових актiв першорядне мiсце нале-

жить статутовi кожного з названих вище пiдприємств. За чин-

ним афарним законодавством статут сiльськогосподарського

21

644 Роздiл XXVII

пiдприємства є необхiдним реквiзитом кожного пiдприєм-

ства, умовою його державної реєстрацiї. Цей внутрiшньогос-

подарський акт вважається джерелом аграрного права в цiло-

му i джерелом права того пiдприємства, яке його ухвалило.

З метою визначення правового режиму пайових внескiв

членiв колективно-кооперативних пiдприємств у господар-

ствах розроблено i прийнято Положення про пайовий фонд i

виплату дивiдендiв. Цей акт покликаний сприяти стверджен-

ню права власностi членiв КСГП, СпС, ВСГК у його стосун-

ках iз своїм колективно-кооперативним пiдприємством.

Локальний правовий акт - Положення про внутрiшньо-

господарський розрахунок покликаний сприяти впроваджен-

ню ефективного пiдприємництва у кожному господарствi.

Цей акт тiсно повязаний з Положенням про оплату працi у

пiдприємствi. За сучасних скрутних економiчних умов у пере-

важнiй бiльшостi колективних i кооперативних сiльськогос-

подарських пiдприємств цей акт практичного наповнення i

виконання немає.

Завданням правового забезпечення схоронностi колектив-

но-кооперативної власностi i правового гарантування одер-

жання оплати за працю в колективному господарствi є рацiо-

нальне практичне розроблення i прийняття такого локально-

го правового акта, як Положення про матерiальну вiдповi-

дальнiсть за заподiяння шкоди. В Українi є назрiлою потреба

розробити i прийняти Положення про спецiалiста сiльського

господарства.

Беручи активну участь у розробцi i прийняттi локальних

правових актiв юрисконсульт сiльськогосподарського пiдпри-

ємства тим самим сприяє бiльш досконалому правовому за-

безпеченню законностi у дiяльностi пiдприємства, i цим са-

мим сприяє додержанню правопорядку у цiй сферi суспiльно-

го життя. Вiн сприяє виконавчим i розпорядчим органам i по-

садовим особам у забезпеченнi суворого додержання Статуту

та iнших локальних актiв, що визначають права та обовязки

членiв КСГП, СпС, ВСГК, АСГТ, ДСГП та iнших, у тому

числi найманих працiвникiв.

Юридичне обслуговування сiльськогосподарського пiд-

приємства полягає також в тому, що юрисконсульт представ-

ляє в установленому порядку iнтереси пiдприємства в судi i

арбiтражi, а також в iнших органах при розглядi правових

питань.

Юридичне обслуговування СГП

5. Юридичне обслуговування iiДОУГ-

з питань зовнiшнiх правовiдносин

1. Аграрнi зовнiшнi правовiдносини з одного боку своїми

субєктами мають сiльськогосподарськi виробничо-пiдприєм-

ницькi утворення, а з другого - державнi i акцiонернi (кор-

поративнi) переробнi, агросервiснi, постачальницькi, банкiв-

ськi та iншi обєднання, установи, органiзацiї. Взаємини мiж-

ними за правовою формою головним чином є договiрними,;

Ця форма визначає змiст, характер i правову природу право-

вiдносин мiж ними. Вона також характеризує змiст прав i

обовязкiв юридичної служби та здiйснюваного нею юридич-

ного обслуговування цих субєктiв.

В умовах переходу України до ринкових вiдносин значно

зростає роль усiх без винятку господарських договорiв. Вiдпо-

вiдно до загальних законiв "Про пiдприємництво", "Про пiд-

приємства в Українi" та спецiальних - "Про сiльськогоспо-

дарську кооперацiю" тощо всi зовнiшньогосподарськi вiдно-

сини виробника продукцiї, робiт та послуг регулюються ви-

ключно на договiрних засадах.

Аналiз правозастосовчої практики в Українi свiдчить про

те, що сiльськогосподарськi пiдприємства (кожне з них) укла-

дають щороку вiд 20 до 200 господарських договорiв, залежно

вiд розмiру господарства. А тому юристи, якi обслуговують цi

пiдприємства, обовязково мають брати участь в процесi регу-

лювання зовнiшньогосподарських вiдносин, починаючи з

пiдготовки проекту договору (угоди, контракту), його укла-

дення та виконання.

Питання про значущiсть укладання господарських догово-

рiв, активне ставлення до їхнього виконання, предявлення

претензiй i застосування майнових санкцiй в разi невиконан-

ня або неналежного виконання договiрних зобовязань зазна-

чаються у Загальному положеннi про юридичну службу.

2. Вiдповiдно до чинного законодавства на юрисконсульта

; покладено обовязок брати участь у пiдготовленнi та укладен-

нi договорiв, стороною в яких є господарство, що обслугову-

ється ним. Це означає, що юрисконсульт, беручи участь у

цьому процесi, повинен виявити, насамперед, свою обiзна-

нiсть у законодавчих актах, умiння їх використовувати при

пiдготовцi проекту договору чи при вивченнi проекту, який

надiйшов вiд iншої сторони. Зокрема, юрисконсульт має ке-

руватися, передусiм, законами, а не пiдзаконними актами, якi

кг

646

iнодi суперечать їм. Це, зокрема, стосується проблеми укла-

дання договорiв на реалiзацiю продукцiї. Традицiйно (у гiр-

шому розумiннi) склалося так, що господарствам накидають

реалiзацiю продукцiї виключно за договорами контрактацiї.

Але ж за чинним цивiльним законодавством є ще чимало за-

конних способiв реалiзацiї: через договори купiвлi-продажу

(найбiльш перспективний спосiб, оскiльки сторони можуть

самостiйно домовитися про цiну), постачання, комiсiї, мiни

(бартерна угода) та iншi. Юрисконсульт має довести своєму

працедавцевi-пiдприємцю в чому полягає перевага того чи iн-

шого способу реалiзацiї продукцiї, пiдготувати проект догово-

ру, який вiдповiдатиме чинному законодавству, i, звичайно,