Iнших галузей нацiонального I мiжнародного законодавства, в

тiй їх частинi, де вони реiулюють аграрнi вiдносини.

Вмiщенi п законах прамовi норми ча своїм призначенням

характсриiуюп.ся як такi, що мають загальний (унiфiкова-

ний) i сiiецiiш.пий (диференцiйований) змiст. Цi акти визна-

чають праiюний ститус ти нравосубкктнiсть усiх легальних

субєктiв аграрного нiднриiмництна (див. схему 3).

Джерелами аграрного прана України є унiфiкованi й ди-

ференцiйованi акти пранотпорчостi державних органiв. Вони

регулюють аграрнi ринковi вiдносини, встановлюють i за-

крiплюють аграрну полiтику, сформульовану законодавчою

владою. На вiдмiну вiд джерел iнших галузей права, джерела

0; кї к > й) г ЇЇ -- 1| iаР 0-с:2i л5

5

1 23 та i

їїх |

ї-х х Ф -----

2с5 - Ц1 Г"-

2еiя> таi Ї

0п 3та ~ ж- % i

ї Л -г"о. <и -

i~~- Я- х "

Е:5- >= Ї

<т 1з та й 6-1=1 -ПО)>~ це ч

0-

йс:i """ 5.. та сх с.

уЕ= 1-

5-----

0;

Еї

д- яа>

i|Г Х 0> ь11

>-> 01с; таР 0-с:

2 ii.л г-3;Е 5111

5>1х -1Й

i!та iата таi

1"ї т

i11-хтак х>,

0 5-iЗii

i0) 0-хса8--ЇО>ю

i >,iтаЙ"зСа1- ТО

Сi.0iїх5..схЕ=0)с[01тае .Ь01 д00Й."

1i!

х0:Хо

таi таiялтаi-

о.0а, с >,

i1х 0: ї5 х с та хюЙо.iй о -а.><

15

Р

42 Роздiл Н

аграрного права України мають такi характернi особливостi:

1) унiфiкованi акти аграрного законодавства - являють со-

бою ядро аграрного законодавства i становлення аграрного

права як самостiйної та iнтегрованої галузi нацiонального

права; 2) вiдсутнiсть єдиного фундаторного акта кодифiкова-

ного характеру (на вiдмiну вiд традицiйних галузей права, де

таким актом є кодекси; вiд аграрного права Францiї, Мекси-

ки, Уругваю та iнших країн, де основним таким актом висту-

пають аграрнi кодекси); 3) значущiсть локальних актiв санк-

цiонованої та делегованої правотворчостi субєктам сiль-

ськогосподарського виробництва i ринкових економiчних

вiдносин; 4) збереження рекомендацiйної правотворчостi;

5) використання правових норм iнших галузей права, якi од-

ночасно належать i до норм аграрного та iнших галузей права

(земельного, господарського, фiнансового тощо), оскiльки

вони регулюють окремi питання дiяльностi субєктiв аграрно-

го пiдприємництва; 6) зростання ролi мiжнародних норм пра-

ва та унiфiкацiї нацiонального аграрного законодавства щодо

мiжнародного права.

2. Унiфiкованi акти аграрного законодавства - це юри-

дична форма закрiплення норм аграрного права, спрямова-

них на iнтеграцiю правового регулювання аграрних вiдносин,

унiфiкацiю правового статусу i правової регламентацiї дiяль-

ностi субєктiв аграрного пiдприємництва усiх форм власностi

та легальних органiзацiйно-правових форм. Вони включають

у себе нормативно-правовi акти, що регулюють у єдностi та

взаємозвязку економiчнi, органiзацiйнi та iншi заходи, спря-

мованi на реалiзацiю аграрної реформи, пiдприємництва всiх

аграрних товаровиробникiв.

Диференцiйованi акти аграрного законодавства - це нор-

мативно-правовi акти, що розробляються з урахуванням вiд-

мiнностей у статусi субєктiв аграрного пiдприємництва.

Унiфiкованi й диференцiйованi нормативно-правовi акти є

основою системи (видiв) джерел аграрного права (див. схему 4).

3. Аграрне законодавство становлять закони i нормативно-

правовi акти, спрямованi на органiзацiйно-управлiнське за-

безпечення рацiонального використання земель сiльськогос-

подарського призначення. До нього належать акти, спрямо-

ванi на належну органiзацiю ведення головних i допомiжних

галузей сiльськогосподарського виробництва: рослинництва i

ВИДИ ДЖЕРЕЛ

АГРАРНОГО ПРАВА УКРАЇНИ

Унiфiкованi, диференцiйованi

та iншi правовi акти, що увiбрали в себе:

тваринництво

ветеринарiю, зооiнженерiю

ставковерибальство

iнше

законодавство

земельне

трудове

цивiльне

господарське

фiнансове

адмiнiстративне

водне

лiсове

екологiчне

iнше

Схема 4. Види джерел аграрного права України

44

Джерела аграрного права 45

роздiли

тваринництва та Їхнiх складових (насiнництво, селекцiя, пле-

мiнна справа, бджiльництво, ставкове рибальство тощо). Ни-

ми є акти, якi визначають нормативно-правовi вимоги, спря-

мованi на охорону здоровя працiвникiв сiльського господар-

ства, додержання правил технiки безпеки i виробничої санiта-

рiї в процесi аграрного виробництва.

Нормативно-правовi положення цих актiв визначають ко-

ло аграрних пiдприємцiв як субєктiв аграрних виробничих

вiдносин. Цi акти поширюють свою чиннiсть на дiяльнiсть

усiх сiльськогосподарських пiдприємств.

4. Рiзновидом джерел аграрного права слiд розглядати та-

кож внутрiшньогосподарськi локальнi акти, чиє виникнення

i функцiонування зумовлено насамперед тим, що громадяни

як члени i/чи учасники (акцiонери) через вищi органи управ-

лiння самостiйно закрiплюють модель (правила) поведiнки.

5. Розяснення, iнформацiйнi листи судових органiв - Ви-

щого арбiтражного суду, Верховного Суду України - мають

важливе значення для належного правозастосування, виго-

товлення таких за змiстом локальних актiв, що пiддаються

прогнозуванню судової перспективи.

6. Самостiйним джерелом нацiонального аграрного права

слiд також вважати мiжнароднi правила, звичаї, конвенцiї, до

яких приєдналася (та якi ратифiкувала) Україна. Це, насампе-

ред, Мiжнародно-правовi правила торгiвлi, експорту та iм-

порту продуктiв харчування, устаткування, отрутохiмiкатiв,

машин та iн. Таким актом є, наприклад, Нью-Йоркська кон-

венцiя 1958 р. про виконання рiшень iноземних арбiтражiв

тощо.

2. Конституцiя України i закони -

основа аграрного права

1. Конституцiя є основоположним законом України, який

мiстить в собi правовi норми, що лежать в основi аграрного

права i аграрного законодавства. Положення Конституцiї Ук-

раїни визначають права, свободи та обовязки людини i гро-

мадянина, що повною мiрою поширюються i на селян як пра-

цiвникiв сiльського господарства у всiх його формах органiза-

цiї. Конституцiя визначає, закрiплює i гарантує форми i види

власностi. Через систему правових iнститутiв i галузей права

вона забезпечує здiйснення правдержавної приватної влас-

ностi на засоби i продукцiю сiльськогосподарського вироб-

ництва, окреслює основнi правомочност-колективних i дер-

жавних сiльськогосподарських пiдприємств i громадян, якi

займаються сiльським господарством.

Конституцiя України в ст. 36 визначає право громадян Ук-

раїни на свободу обєднання у полiтичнi партiї та громадськi

органiзацiї для здiйснення i захисту своїх прав i свобод i задо-

волення полiтичних, економiчних i соцiальних, культурних та