4. Провадження справ про банкрутство пiдвiдомче арбiтраж-

ному суду. Цей суд приймає ухвалу про визнання сiльськогос-

подарського пiдприємства (боржника) банкрутом.

Арбiтражний суд надсилає боржниковi, кредиторам та

банкам, що здiйснюють розрахунково-касове обслуговування

боржника, ухвалу про порушення провадження у справi, про-

водить попереднє засiдання арбiтражного суду. За результата-

ми попереднього засiдання арбiтражний суд в разi необхiд-

ностi призначає розпорядника майном боржника, а також зо-

бовязує заявника подати до офiцiйного друкованого органу

Верховної Ради України чи Кабiнету Мiнiстрiв України ого-

лошення про порушення справи про банкрутство, в якому

повинно мiститися: повне найменування боржника, його

юридична адреса, банкiвськi реквiзити; найменування та ад-

реса арбiтражного суду.

Завдяки такому оголошенню можуть виявитися новi кре-

дитори оголошеного банкрута, кожний з цих кредиторiв про-

тягом мiсяця надсилає до зборiв або комiтету кредиторiв вiд-

повiднi пiдстави зяборгоианостi збанкрутiлого сiльськогоспо-

дарського нiдприї мствн.

У зазначений мiсячний строк поряд з кредиторами можуть

зявитися громадяни i юридичнi особи, якi заявили про своє

бажання стати санатором боржника. Санацiя в буквальному

розумiннi означає оздоровлення. Санацiя пiдприємства поля-

гає в тому, що названi субєкти задовольняють вимоги креди-

торiв до боржника i виконують його зобовязання перед бюд-

жетом, за умови згоди зборiв (комiтету) кредиторiв iз строка-

ми виконання цих зобовязань i на переведення боргу. Сана-

торами визнаються особ;(>, якi здатнi здiйснити заходи, що

. Правове регулювання фiнансової дiяльностi СГП

403

проводяться для вiдведення банкрутства сiльськогосподар-

ських товаровиробникiв, промислових, торгових пiдприємств

або обєднань, банкiвських установ. Санацiя може здiйснюва-

ти шляхом злиття пiдприємств, що знаходяться на гранi бан-

крутства, з бiльш мiцними пiдприємствами чи обєднаннями.

Згiдно зi ст. 12 Закону "Про банкрутство" санацiї можуть бу-

ти пiдданi лише державнi пiдприємства. Стосовно можливого

настання банкрутства колективно-кооперативного сiльсько-

господарського пiдприємства, то дуже сумнiвним є сподiван-

ня, що знайдеться юридична особа, яка виявить бажання ста-

ти його санатором.

5. Постанову про визнання боржника банкрутом приймає

арбiтражний суд. З цього моменту вiдповiдно до ст. 15 Закону

"Про банкрутство" припиняється пiдприємницька дiяльнiсть

боржника - збанкрутiлого пiдприємства; право розпоряджа-

тися майном пiдприємства-банкрута, а також i всi Його май-

новi права та обовязки переходять до лiквiдацiйної комiсiї;

строки всiх боргових зобовязань боржника вважаються таки-

ми, що минули.

З метою захисту прав кредиторiв i бюджету визнається не-

дiйсною будь-яка угода щодо продажу майна боржника, здiй-

сненого протягом трьох мiсяцiв до початку провадження у

справi про банкрутство, якщо її здiйснено в iнтересах заiнте-

ресованої особи з боку боржника. Також визнається недiй-

сною будь-яка угода боржника щодо продажу майна чи прий-

няття боржником на себе зобовязань протягом одного року

до початку провадження у справi про банкрутство, якщо про-

даж майна здiйснено з метою приховання цього майна або

несплати боргiв, якщо боржник в результатi угоди отримав

дабагато менше, коли вже був неплатоспроможним чи став

неплатоспроможним в результатi виконання цiєї угоди.

Виконання постанови арбiтражного суду про банкрутство

покладається на лiквiдацiйну комiсiю. Вона визначає i оцiнює

майно, на яке звертаються стягнення, органiзовує його реа-

лiзацiю.

Вся процедура щодо притягнення боржника-банкрута до

майнової вiдповiдальностi, повернення боргiв кредиторам за-

вершується роботою лiквiдацiйної комiсiї по розподiлу кош-

тiв, виручених вiд продажу майна пiдприємства-банкрута. Цi

кошти спрямовуються на задоволення претензiй кредиторiв,

покриття витрат, повязаних з провадженням справи про бан-

,>1-

40¦

Роздiл XVIII

2. Предметом правового регулювання внутрiшньогоспо-

дарської органiзацiї працi в сiльськогосподарських пiдприєм-

ствах є суспiльнi вiдносини, що функцiонують у сферi вироб-

ництва i опосередковують звязки мiж людьми з органiзацiї

трудового процесу. Правовi вiдносини щодо органiзацiї працi

в сiльськогосподарських пiдприємствах є складовою трудових

вiдносин. Вони виникають мiж сiльськогосподарськими пiд-

приємствами, з одною боку, i працiвниками - з iншого, i ре-

гулюються нормами iiгрiїрiїого права.

Органiзацiя працi її агропромисловому комплексi буду-

ється на таких єдиних принципах: загальностi працi, оплатi її

вiдповiдно до кiлькостi та якостi, правильного поєднання

громадських i особистих iнтересiв, матерiальнiй заiнтересова-

ностi працiвникiв, охоронi працi, свiдомiй трудовiй дисциплi-

нi, планомiрному використаннi трудових ресурсiв, вiдносинах

товариського спiвробiтництва i взаємодопомоги, творчому ха-

рактерi працi, активнiй участi колективу трудящих в управ-

лiннi виробництвом, можливостi поєднання працi й навчан-

ня, матерiальнiй забезпеченостi за непрацездатностi та в ста-

ростi. Воднораз здiйснення зазначених принципiв органiзацiї

працi в колективних сiльськогосподарських пiдприємствах

має деякi особливостi, зумовленi кооперативною природою

останнiх i особливостями виробництва.

На сучасному етапi розвитку агропромислового комплексу

суспiльнi вiдносини з органiзацiї працi в державних i колек-

тивних сiльськогосподарських пiдприємствах дедалi бiльше

зближуються, унiфiкуються. Ця тенденцiя знайшла своє вi-

дображення в законодавствi. Останнiми роками прийнято

значну кiлькiсть нормативних актiв, якi з єдиних позицiй ре-

гулюють трудовi вiдносини в тих i в тих пiдприємствах.

3. Закон "Про прiоритетнiсть соцiального розвитку села та

агропромислового комплексу > народному господарствi" на-

дає аграрним товаровиробникам право вiльного вибору форм

i напрямiв трудової та господарської дiяльностi, повної влас-

ностi на результати своєї працi. Вiдповiдно до ст. 13 Закону

"Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство" це пiд-

приємство самостiйно визначає напрями сiльськогосподар-

ського виробництва, його структуру i обсяг. У п. З ст. 1 Зако-

ну передбачено також, що такi пiдприємства можуть на доб-

ровiльних засадах обєднуватись у спiлки (обєднання), бути

засновниками акцiонерних товариств, якi дiють на пiдставi

Правове регулювання органiзацiї та дисциплiни працi в СГП____407

своїх статутiв. Сiльськогосподарськi пiдприємства можуть та-

кож виступати засновниками або учасниками iнших сiльсько-

господарських товариств. Закон "Про господарськi товарист-

ва" визначає поняття i види цих товариств, правила їх ство-

рення та дiяльностi, а також права i обовязки їх учасникiв та

засновникiв. Господарськими товариствами визнаються пiд-

приємства, установи, органiзацiї, створенi на засадах угоди

мiж юридичними особами i громадянами через обєднання їх

майна та пiдприємницьку дiяльнiсть iз метою одержання при-

бутку. До господарських товариств належать акцiонернi това-

риства, товариства з обмеженою або додатковою вiдповiдаль-

нiстю, повнi й командитнi товариства. Товариства є юридич-

ними особами i можуть займатися будь-якою пiдприємниць-

кою дiяльнiстю, яка не суперечить законодавству України.

4. Первинною ланкою трудового колективу сiльськогоспо-

дарського пiдприємства є колектив виробничої бригади чи iн-

шого структурного пiдроздiлу. В державних сiльськогосподар-

ських пiдприємствах органiзуються вiддiлення, ферми, брига-

ди, дiльницi, виробництва та iншi структурнi пiдроздiли.

Структура господарства залежить вiд його розмiрiв, виробни-

чого напряму, внутрiшньогосподарської спецiалiзацiї, форм

органiзацiї працi, розмiщення та iнших умов виробництва. За

пiдроздiлами державних сiльськогосподарських пiдприємств

закрiплюються земельнi дiлянки, будiвлi, споруди, худоба та

iншi матерiальнi цiнностi. Положення про пiдроздiли держав-

ного сiльськогосподарського пiдприємства затверджуються

директором господарства.

У колективних сiльськогосподарських пiдприємствах за-

лежно вiд конкретних умов господарства, його спецiалiзацiї

та технологiї виробництва створюються дiльницi, цехи, бри-

гади, ферми, ланки, загони, комплекси тощо, якi дiють, як

правило, на принципах колективного, сiмейного, iндивiду-

ального, орендного пiдряду. За колективами структурних пiд-

роздiлiв господарства закрiплюються (або надаються їм в

оренду) земельнi дiлянки, необхiдна технiка й iнвентар, робо-

ча та продуктивна худоба, будiвлi, iншi засоби виробництва i

матерiальнi ресурси.

Основними формами органiзацiї працi в державних i ко-

лективних сiльськогосподарських пiдприємствах є постiйнi

виробничi бригади, ланки, механiзованi загони з виконання

спецiалiзованих робiт. Постiйна виробнича бригада - най-

408

Роздiл ХМ>

бiльш поширена тепер форма органiзацiї працi в сiльськогос-

подарських пiдприємствах. Вона складається з колективу пра-

цiвникiв, який своїми силами або в кооперуваннi з iншими

пiдроздiлами, а також з iншими пiдприємствами й органiза-

цiями виконує весь цикл сiльськогосподарських робiт iз ви-

робництва певної продукцiї. Саме ця форма органiзацiї працi

переважає у тваринництвi, де постiйнi виробничi бригади

займаються вирощуванням телят, молочного стада, вiдгодiв-

лею худоби на мясо тощо.

У великих сiльськогосподарських пiдприємствах iснують

спецiалiзованi виробничi бригади - як галузевi, так i багато-

галузевi. Вони, зазвичай, обслуговують окремi галузi госпо-

дарства i складаються з працiвникiв однорiдних професiй

(спецiальностей), що займаються виробництвом певного виду

продукцiї (рису, винограду, розсади овочiв, свинини, молод-

няка худоби тощо). До галузевих належать рослинницькi i

тракторно-рiльничi, овочiвницькi та iншi бригади.

Комплекснi бригади обслуговують рослинництво й тварин-

ництво, виробляють декiлька видiв продукцiї цих галузей.

Нарiвнi з виробничими бригадами у сiльськогосподар-

ських пiдприємствах застосовуються такi форми органiзацiї

працi, як механiзованi загони, збирально-транспортнi ком-

плекси, загони з заготiвлi та внесення органiчних, мiнераль-

них добрив i т. д.

2. Пiдрядно-оренднi утворення

як форми органiзацiї працi

в сiльськогосподарських пiдприємствах

1. Форми органiзацiї працi в сiльськогосподарських пiд-

приємствах не є застиглими. Вони постiйно змiнюються,

вдосконалюються, що е обєктивною необхiднiстю i однiєю з

головних передумов швидкого пiднесення сiльського госпо-

дарства.

На сучасному етапi розвитку сiльськогосподарських пiд-

приємств основною формою органiзацiї працi став пiдряд,

який забезпечує досягнення високих результатiв у вироб-

ництвi сiльськогосподарської продукцiї з меншими затратами

працi й коштiв.

ввове регулювання органiзацiї та дисциплiни працi в СГП <409

Порядок формування пiдрядних колективiв, планування

! їхньої виробничої дiяльностi, органiзацiя облiку, оплата працi

та iншi органiзацiйнi питання регулюються вiдповiдними ре-

комендацiями.

Пiдряд має рiзноманiтнi органiзацiйнi форми: бригадну,

ланкову, бригадно-ланкову, операцiйну, сiмейну, особисту,

орендну.

Суть колективного пiдряду полягає в тому, що трудовий

колектив укладає з керiвництвом пiдприємства договiр, за

яким зобовязується виробити певну кiлькiсть сiльськогоспо-

дарської продукцiї, а господарство гарантує йому створення

умов для успiшного вирiшення цього завдання, своєчасне на-

дання необхiдних виробничих ресурсiв i оплату працi за одер-

жану продукцiю за наперед установленими розцiнками i в пе-

редбаченому договором порядку.