Iнших правових актах. Серед названих нормативних актiв

Правила внутрiшнього трудового розпорядку займають особ-

ливе мiсце, оскiльки саме в них сконцентрованi норми, що

встановлюють режим працi в сiльськогосподарських пiдпри-

ємствах. /

Вiдповiдно до ст. 142 КЗпП, в державних сiльськогоспо-

дарських пiдприємствах цей важливий локальний норматив-

ний акт затверджується за поданням власника або уповнова-

женого ним органа i профспiлкового комiтету/трудовими ко-

лективами. При його розробленнi пiдприємства беруть за ос-

нову Типовi правила внутрiшнього трудовогорозпорядку для

робiтникiв i службовцiв пiдприємств, установ, органiзацiй, за-

твердженi 20 липня 1984 р,, а також Галузевi правила внут-

рiшнього трудового розпорядку для робiтникiв i службовцiв

радгоспiв, племiнних, кiнних заводiв, птахофабрик, науково-

дослiдних установ, навчальних закладiв, iнших пiдприємств,

установ, органiзацiй вiд 10 сiчня 1985 р.

Крiм закрiплення основних обовязкiв працiвникiв та

власника в трудовому процесi, Правила внутрiшнього тру-

дового розпорядку регулюють аспекти приймання i звiльнень

ня працiвникiв, робочого часу та його використання, заохо--

чення за успiхи в працi та вiдповiдальностi за порушення

дисциплiни.

Правове регулювання органiзацiї та дисциплiни Гiiрацi д дт 417

5. У колективних сiльськогосподарських пiдприємствах

Правила внутрiшнього розпорядку приймаються загальними

зборами (зборами уповноважених) на пiдставi Примiрних

правил внутрiшнього розпорядку, затверджених Всеукраїн-

ською радою колгоспiв 31 березня 1982 р. (з наступними змi-

нами i доповненнями вiд 13 грудня 1983 р).

Правилами внутрiшнього розпорядку Регулюються трива-

лiсть i розпорядок робочого дня на пiдприємствi, порядок на-

дання вихiдних днiв, щорiчних оплачуваних вiдпусток а та-

кож порядок проходження випробувального строку накла->

дення i зняття дисциплiнарних стягнень та iншi питання пе- i

редбаченi Статутом пiдприємства. |

Правила внутрiшнього розпорядку вiдiграють важливу

роль в органiзацiї виробництва i працi в колективних сiль-

ськогосподарських пiдприємствах. За значущiстю вони є дру-

гим пiсля статуту нормативним актом, що регулює внут-

рiшньогосподарськi вiдносини. Правила внутрiшнього роз-

порядку повиннi вiдповiдати статутовi, а також Примiрним

правилам.

Примiрнi правила мiстять, по-перше. Норми, що перено-

сяться у правила окремих господарств без змiн, оскiльки їхнi

положення не вимагають урахування специфiка останнiх (це

норми, що регулюють охорону працi, заходи стягнення i по-

рядок їх застосування тощо), по-друге, тi iюрми, якi повиннi

бути конкретизованi у Правилах внутрiшнього розпорядку

конкретного пiдприємства з урахуванням Його особливостей

Правила внутрiшнього розпорядку колективного сiльсько-

господарського пiдприємства не тiльки конкретизують деякi

положення статуту i Примiрних правил, а й можуть мiстити

первиннi норми, якi заповнюють наявнi прогалини в регулю-

ваннi внутрiшньогосподарських вiдносин.

6. Внутрiшнiй розпорядок колективного сiльськогосподар-

ського пiдприємства охоплює ширше (порiвняно з держав-

ним пiдприємством) коло питань. Так, оiфiм трудових вiн

регулює також управлiнськi, майновi, земельнi, соцiально-по-

бутовi та iншi вiдносини. Член колективного господарства

має додержувати правил поведiнки, встановлених для нього

як для працiвника i члена колективного господарства Тому в

таких господарствах iснують внутрiшнiй трудовий розпорядок

i внутрiшнiй розпорядок, трудова i статутна дисциплiна.

14 В. Янчук

Роздiл XVIII

ЙШввi (локальнi) правила сiльськогосподарських пiд-

не повиннi механiчно вiдтворювати текст Галузевих

ИХ (Примiрник) правил внутрiшнього розпорядку, а

Жроко вiдображати специфiку умов/працi на конкрет-

iисмствi. При цьому вони не можуть суперечити

Галузевим правилам та iншому чинному законодав

>тi у встановленому порядку Правила внутрiшнього

розпорядку є важливим органiзацiйно-правовим за-

Кiiня трудової дисциплiни в сiльськогосподарських

X. /

4. Поняття дисциплiни працi

їй правове забезпечення її додержання

. її сiльськогосподарських пiдприємствах

/

гькогосподарських пiдприємств мусять

дисциплiни працi, без якої не можли-

вуадвие виробництво. Це їхнiй важ-

ВТЙТУГНИЙ обовязок.

> ГОЛОДврстiїа виробляється працiв-

рiзнi трудовi колективи. Спiльна пра-

КОЛектипiп людей пбтрсбує цiлеспрямованої i

iМДiНки кожного працiвника, зайнятого в су-

(юбництиi. Саме дисциплiна працi забезпечує

МЦiю i субординацiю в поведiнцi працiвникiв.

- складне й багатогранне явище. Обєктивно

_Для функцiонування будь-якої соцiальної

iня спрямована на забезпечення єдностi

ОТО процесу, виступає необхiдною умо-

Яiтїрвчурi термiн "дисциплiна" тракту-

1 ллнот боку, - як форма суспiльного

"ЯiвЯМии я процесi спiльної працi, з iншого - як

Мння мсiх ирлцiвникiв загальному порядковi пра-

ржйннн ними <становлених правил поведiнки пiд час

рп процесу. При цьому поняття трудової дисциплiни

iм-тмм у нуи.кому й Широкому розумiннi. У вузькому

iАокцюк кожного/працювати, суворо додержувати

трудовою рочпорящку. якi дiють на пiдприємствах, в

iiмщiях. У широкому розумiннi дисциплiна

Правове регулювання органiзацiї та дисциплiни працi в СГП_____4Г9

працi є формою суспiльного звязку мiж людьми в процесiї

спiльної працi, який обєктивно виникає i служить для пiд-

тримання необхiдного при цьому порядку.

Однi автори вважають за необхiдне розглядати дисциплiну

тiльки в субєктивному розумiннi - як фактичне додержання

встановлених правил поведiнки, пiдпорядкування працiвника

встановленому розпорядковi. На думку iнших, поняття дис-

циплiни мусить бути ширшим i охоплювати два взаємоповя-

занi аспекти - обєктивний i субєктивний. В обєктивному

розумiннi дисциплiна - це передбачений соцiальними нор-

мами порядок в органiзацiї та дiяльностi якого-небудь колек-

тиву, в субєктивному - пiдкорення цьому порядковi, додер-

жання його всiма членами колективу. Дисциплiну працi в

обєктивному розумiннi визначають рiзнi юридичнi приписи,

якi в сукупностi складають її правову основу.

Трудова дисциплiна - це сукупнiсть дiй або утримання вiд

дiй, що становлять змiст трудових прав та обовязкiв членiв

колективних сiльськогосподарських пiдприємств i акцiо-

нерних товариств. Коло цих правомочностей визначається

вiдповiдними специфiчними умовами виробничо-господар-

ської дiяльностi й нормами права. Додержання вимог дис-

циплiни працi в сiльськогосподарському пiдприємствi зумов-

люється пiдпорядкуванням рядових членiв КСГП, ВСГК,

АСГТ i працiвникiв ДСГП керiвникам цих пiдприємств, а

також в свою чергу вiдповiдальнiсть цих керiвникiв бригад,

фермерських пiдроздiлiв за доручену дiлянку роботи перед

органами самоврядування, перед загальними зборами (збо-

рами уповноважених), правлiнням, бригадним зборам.