I кооперативну власнiсть. Одначе це не означає, що в Українi

не iснують iншi форми (види) власностi i права власностi, в

тому числi i права колективної власностi. Зокрема, Закон Ук-

раїни "Про власнiсть" вiд 7 лютого 1991 р. мiстить в собi роз-

дiл ГУ-й про колективну власнiсть. Закон "Про колективне

сiльськогосподарське пiдприємство" вiд 14 лютого 1992 р.

цьому праву придiляє статтi 7-9. Згiдно з Законом "Про

сiльськогосподарську кооперацiю" вiд 17 липня 1997 р.

субєктом права власностi визнається кооператив. Законом

України "Про господарськi товариства" вiд 19 вересня 1991 р.

визнано, що товариство є власником майна, переданого йому

засновниками i учасниками у власнiсть; продукцiї, виробле-

ної товариством в результатi господарської дiяльностi; дохо-

дiв, iншого майна, набутого на пiдставах, не заборонених

законом.

Право власностi КСГП 225

Слова "колектив" i "кооператив" латинського походження

i являють собою синонiми. Такими ж синонiмiчними нале-

жить розглядати поняття права колективної власностi i права

кооперативної власностi. Цi види власностi розглядаються як

тотожнi в чинному аграрному законодавствi, в управлiнськiй

дiяльностi органiв державного управлiння сiльським госпо-

дарством, у процесi розгляду судових i арбiтражних спорiв

КСГП i сiльськогосподарських кооперативiв.

2. Суспiльна колективна (кооперативна) власнiсть має вiд-

повiдне полiтичне, соцiально-економiчне, правове i наукове

значення. Вона становить економiчну основну виробничо-

господарської дiяльностi КСГП, ВСГК, СпС, АСГТ, колек-

тивною самоврядування, органiзацiю й особливостi оплати

працi, паювання i одержання дивiдендiв, вирiшення соцiаль-

них проблем селян - членiв колективно-кооперативних пiд-

приємств.

Поняття права власностi колективних пiдприємств харак-

теризується особливостями її речового, матерiально-вироб-

ничого i матерiально-невиробничого складу, з одного боку, i

власностi як системи суспiльно-виробничих вiдносин - з iн-

шого.

Першi становлять зумовленi характером i особливостями

сiльськогосподарського виробництва та iншою, повязаною з

ним виробничо-господарською дiяльнiстю, конкретнi засоби

I знаряддя виробництва - обєкти речового права, обєкти

права власностi пiдприємства. Перелiк таких обєктiв законо-

давче закрiплено в статтях 22-28 Закону "Про власнiсть" та

в ст. 7 Закону "Про колективне сiльськогосподарське пiд-

приємство".

Друга особливiсть власностi колективного пiдприємства

полягає в її суспiльно-економiчнiй сутностi як комплексi

своєрiдних суспiльно-економiчних вiдносин конкретно ви-

значеної форми привласнення, розпорядження i використан-

ня засобiв та продукцiї виробництва, коштiв та iнших матерi-

альних благ. Суспiльно-економiчний змiст форми колектив-

ної власностi зумовлюється i визначається таким принципом:

кому належать засоби виробництва, тому належать i продукти

виробництва. Зокрема, лише пiдприємству належить делего-

ване його членам право володiти, користуватися i розпоря-

8 В. Янчук

226

Роздiл XI

джатися власнiстю; лише пiдприємство може бути господарем

i має право розпоряджатися стиорсним у ньому додатковим

продуктом; виходячи з наведених засад може брати участь у

товарно-грошових ринкових вiдносинах.

Цими властивостями тi> особливостями власностi колек-

тивного сiльської осподщкч.кого пiдприємства визначаються

характер i змiст його иринощитностi як юридичної особи, йо-

го правове становище у процесi иiiйснення внутрiшньогоспо-

дарської дiяльностi тп цiлої сфери -iовнiшнiх економiчно-

юридичних ЛiЯЗКiВ.

3. Власнiсть кожного окремого пiдприємства утворювалась

i створюється в процесi виробничо-господарської дiяльностi

його трудового колективу - членiв цих пiдприємств через ви-

користання земель сiльськогосподарського призначення, що

використовуються ним як субєктом права колективної влас-

ностi на землю. Все це в сукупностi призводить до виникнен-

ня комплексу наукових суспiльно-майнових вiдносин. Новi

виробничi вiдносини породжують новi правовi норми, покли-

канi закрiпити i ефективно регулювати цi вiдносини. iснуван-

ня власностi колективних пiдприємств викликало прийняття

ряду нормативних актiв i окремих правових норм, якi в су-

купностi та єдностi визначили правовий режим основних

субєктiв права колективної власностi i склали його iнститут.