Iншi витрати лiзингодавця. Договором лiзингу визначаються

розмiри, спосiб, форма i строки внесення лiзингових платежiв

та умови їх перегляду.

Результативнiсть таких правовiдносин повязана iз здiй-

сненням певних юридичних дiй, зокрема, укладенням лiзин-

гового договору, договору купiвлi-продажу обєкта лiзингу,

складання акту про прийняття обєкта лiзингу в експлуата-

цiю, укладення договору на технiчне обслуговування переда-

ного на пiдставi договору лiзингу майна, укладення договору

на страхування обєкта лiзингу.

Виконання зазначених операцiй безпосередньо повязане

з використанням обєкта лiзингу. Сюди входить вiдображен-

ня лiзингових операцiй в бухгалтерському облiку i звiтностi.

На цьому етапi провадиться виплата лiзингодавцю лiзингових

платежiв, а пiсля закiнчення строку лiзингу вирiшується пи-

тання щодо подальшого використання обєкта лiзингу.

18

548

4. В системi аграрно-договiрних зобовязань сiльськогос-

подарських товаровиробникiв визначне мiсце належить їхнiм

договорам з мясокомбiнатами. Згiдно з договором товарови-

робник (господарство) доставляє на мясокомбiнат заздале-

гiдь пiдготовлену для здачi партiю худоби, яку супроводжує

для здачi спецiальний представник. Здавана в обумовленi

строки худоба, птиця i мясо, мають вiдповiдати за.якiстю

дiючим стандартам, технiчним умовам, ветеринарним вимо-

гам для забiйних ширин. Цiни на здавану живу худобу визна-

чаються за домовленiстю мiж сторонами. ; , , :

Заготiвельник дотримується правил щодо прийняття худо-

би на забiй i переробки худоби не пiзнiше однiєї доби пiсля

закiнчення пятигодинного передзабiйного витримування,

необхiдного для проведення ветеринарного контролю. Мясо-

комбiнат розраховується за прийняту худобу згiдно з її вагою

та якiстю мяса, одержаного пiсля забою, не пiзнiше 10 днiв

пiсля переробки i оформлення приймально-здавальних доку-

ментiв. Переробне пiдприємство зобовязане продати товаро-

виробниковi мясопродукти за оптово-вiдпускними цiнами в

межах 10 вiдсоткiв вiд вартостi проданої худоби.

За порушення договiрного зобовязання сторони несуть

певну вiдповiдальнiсть. За невиконання зобовязання по

прийманню худоби, передбаченого договором, заготiвельник

сплачує товаровиробниковi неустойку в розмiрi вартостi не-

прийнятої продукцiї за цiнами, визначеними в договорi. При

невиконаннi обсягiв, зазначених у договорi товаровиробник

сплачує мясокомбiнату неустойку в розмiрi вартостi недопос-

тавленої продукцiї, за цiнами, обумовленими у договорi.

В умовах економiчних негараздiв сiльськогосподарськi

пiдприємства реалiзовують вироблену ними продукцiю тва-

ринництва шляхом її обмiну на пальне i мастильнi матерiали,

запаснi частини до сiльськогосподарських машин, в порядку

плати за проведений ремонт технiки, автопокришки та iншi

подiбнi потреби. Так, мiж Вознесенською продовольчою ком-

панiєю Миколаївської областi i колективним сiльськогоспо-

дарським пiдприємством у с. Воронiвка Вознесенського ра-

йону була укладена угода, згiдно з якою продовольча компа-

нiя брала на себе зобовязання поставити КСГП дизельне па-

ливо, в кiлькостi 18205 лiтрiв за цiною 43 коп. за один лiтр,

включаючи ПДВ. КСГП с. Воронiвка розраховується за ди-

зельне паливо мясом свиней у живiй вазi ii-и ВД-Ї категовїї

МгрЯнв-договiрнi зобовязання 549

за цiною 2,75 грн. за 1 кг, включаючи ПДВ, Всього >агя мяса

2847 кг. У разi невиконання договору сторони несуть мшнiоiiу

вiдповiдальнiсть згiдно з чинним законодавством,

5. Впровадження ринкових економiчних вiдносин нiигвлi

а R сiльському господарствi зокрема, є можливим при иiдiк

; бiдному розвитку продуктивних сил i виробничих пiдноси>!

певному станi економiки сiльськогосподарського тон.iронiї

робника, належному рiвневi рентабельностi i прибутко постi.

Вiдсутнiсть цих критерiїв у переважнiй частинi сiльськогос-

подарських пiдприємств (КСГП, ДСГП, ВСГК, АСГТ) та се-

лянських (фермерських) господарств змусили цих товарови-

робникiв у своїх економiчних вiдносинах застосовувати дого-

вiр мiни (так званий бартер). Цi вiдносини за своєю юри-

дичною сутнiстю є цивiльно-правовими вiдносинами i

регулюються нормами Цивiльного кодексу України (от. 241).

Згiдно з цiєю нормою за договором мiни проводиться обмiн

одного майна на iнше. Кожний з тих, хто бере участь у мiнi,

вважається продавцем того майна, яке вiн дає в обмiн, i по-

купцем майна, яке вiн одержує. У системi АПК внаслiдок за-

стосування мiни майно переходить у власнiсть вiд однiєї сто-

рони до другої. У разi, коли субєктом договору мiни є дер-

жавне пiдприємство, майно переходить в його розпоряджен-

ня на правi повного господарського вiдання. За договором

мiни кожна iз сторiн взаємно стає власником майна, одержа-

ного нею в обмiн.

До взаємовiдносин, що складаються внаслiдок мiни майна

застосовуються вiдповiдно правила про договiр куiпiиii-чро-

дажу, якщо iнше не випливає iз змiсту вiдносин сторiн.

У сучасних скрутних економiчних умовах сiльськогоспо-

дарськi пiдприємства, якщо в них немає коштiв, змушенi за-

стосовувати обмiн своєї продукцiї на необхiднi для них виро>

би промисловостi (запаснi частини, автопокришки, пальнсi

мастильнi матерiали та iн.). Цi взаємовiдносини оформляюч-i

ся вiдповiдним договором. г1

Наведемо приклад такого договору. Мiж Вознесенською

продовольчою компанiєю (постачальник) i КСГП "Дружба"

(пiдприємець) було укладено договiр про те, що постачальник

надає господарству дизельне паливо, а господарспю за це

розраховується таким чином: за 1 кг яловичини 1 категорiї -

5,5 кг палива; за 1 кг яловичини II категорiї - 4,9 кг палива;

у грошовому виразi 1 кг яловичини i категорiї оцiнюється у

550

2,863 грн.; 1 кг яловичини II категорiї - у 2,55 iрн.iвжгято-

вичини худої - 1,3 грн. .. .; .i;,

У виробничо-пiдприємницькiй практицi трапляються ви-

падки придбання сiльськогосподарської продукцiї також

шляхом обмiну. Так, АСГТ "Карапишi" Миронiвського райо-

ну Київської областi 20 листопада 1998 р. уклало договiр мiни

з ДП "Ера". Згiдно з договором ДП "Ера" реалiзує покуп-

цевi комбайн "Рось-2", а покупець надає за цей комбайн

14,5 тис. кг цукру. г

Ще один приклад. У 1997 р. ПВФ "Елен-96" уклало дого-

вiр мiни з СФГ "Скiф", згiдно з яким останнє передає своєму

контрагенту сiльськогосподарську продукцiю в обмiн на наф-

топродукти. Нафтопродукти повиннi вiдповiдати вимогам

ГОСТу. Господарство по факту одержання нафтопродуктiв

передає до 1 жовтня 1998 р., у спiввiдношеннi: за 1 т дизель-

ного палива 2,1 т насiння соняшнику. Господарство здiйснює

оплату за навантаження насiння соняшнику.

З метою лiквiдацiї заборгованостi мiж пiдприємством-

боржником i пiдприємством-кредитором укладаються вiдпо-

вiднi угоди. Так, Українсько-югославсько-лiванське спiльне

пiдприємство "Хортиця-Агро" i ВАТ "Родiна" Василiвського

району Запорiзької областi уклали додаткову угоду про лiквi-

дацiю заборгованостi з боку ВАТ "Родiна". Останнє бере на

себе зобовязання поставляти сiльськогосподарську продук-

цiю на переробнi пiдприємства в межах Запорiзької областi.

Господарство "Родiна" за свiй рахунок доставляє насiння со-

няшнику i самостiйно здає його на рахунок (картку) "Хорти-

ця-Агро". Якiсть здаваного насiння соняшнику повинна вiд-

повiдати вимогам ГОСТу на вiдповiдну продукцiю.

Розмiр заборгованостi, що переходить на 1998 р., фiксуєть-

ся в актi звiрки, який пiдписується сторонами за результатами

розрахункiв у 1997 р. Заборгованiсть становить 47,23 т насiн-

ня соняшнику. Покриття заборгованостi в 1998 р. прова-

диться в розмiрi заборi он.iностi за 1997 р., збiльшеної в 1,5 ра-

за, що становитиме 70,845 т насiння соняшнику на суму

22320 грн., у тому числi ПДВ в сумi 3720 грн. по цiнi

315,08 грн. за 1 тону. Згiдно з договором, в першу чергу опла-

чуються штрафнi санкцiї, а пiсля цього - основний борг.

iз змiсту цiєї угоди стосовно санкцiї в розмiрi 50 вiдсоткiв

необхiдно зробити висновок, що спiльне українсько-югослав-

сько-лiванське пiдприємство "Хортиця-Агро" по-хижацько-

Аграрно-договiрнi зобовязання

му обирає ВАТ "Родiну", що в цьому районi панує байдуже

ставлення до стану сiльського господарства п цiлому i захисту

майнових прав та iнтересiв сiльськогосподарських товарови-

робникiв та їх працiвникiв, вiдсутня елементарнiї юридична

грамотнiсть керiвникiв ВАТ та таке необхiдне при подiбного

роду укладаннi договорiв юридичне обслуговування акцiонер-

них товариств.

5. Договори виробничо-технiчного обслуговування

1. Належне та безперебiйне виробниче функцiонування

сiльськогосподарських пiдприємств можливе за наявностi

розгалуженої системи їх високоякiсного та своєчасного ни-

робничо-технiчного обслуговування (технiчного сервiсу). Ни-

нi його здiйснюють державнi, державно-коопсративнi, коопе-

ративнi та приватнi агротехсервiснi пiдприємства, а також ок-

ремi громадяни.

"Технiчний сервiс" - ємке поняття, що охоплює комп-

лекс робiт процедурного i власне виробничого характеру, на-

дання рiзних послуг, навчання i перепiдготовку кадрiв. Крiм

того, воно поширюється на передпродажну процедуру, пiдпи-

сання приймально-передавальних документiв, доставляння

споживачевi машин та устаткування, навчання керуванню

транспортними засобами з видачею вiдповiдних документiв,

припинення експлуатацiї цих засобiв пiсля 50 та 200 годин

роботи, їх технiчний огляд, дiагностику тощо. Технiчний сер-

вiс сiльськогосподарських пiдприємств здiйснкмться на пiд-

ставi договору виробничо-тсхнiчного обслуговування (сервiс,

виконуваний окремими громадянами, - на пiдставi договору

пiдряду).

За договором на ремонт i технiчне обслуговування внут-

рiшньогосподарських мелiоративних мереж виконавець зо-

бовязаний, зокрема, виконувати весь комплекс робiт у стро-

ки, передбаченi вiдповiдною проектно-кошторисною доку-

ментацiєю та графiком. Так, вiн має проводити очищення ка-

налiв, а також ремонт гiдроспоруд, стацiонарних насосних

станцiй, свердловин вертикального дренажу, закритої мережi;

здiйснювати пусконалагоджувальнi роботи i профiлактичне

обслуговування насосних станцiй та свердловин вертикально-

го дренажу; виконувати ремонтнi роботи i технiчне обслуго-

вування з додержанням ТУ, норм i правил, а також доглядати

552

за мелiоративними системами i готувати проектно-ковїторис-

ну документацiю на ремонт i догляд за системами.

Замовник зобовязаний повiдомляти виконавця про готов-

нiсть площ для проведення робiт iз ремонту й технiчного об-

слуговування, надавати цi площi виконавцевi у строки, обу-

мовленi графiком, своєчасно проводити комплекс агромелiо-

ративних робiт iз догляду за посiвами i вирощування сiльсь-

когосподарських культур, контролювати виконання робiт

виконавцем, приймати виконанi роботи й оплачувати їх.

Договiр виробничо-тсхнiчного обслуговування передбачає

ремонт тракторiв, автомобiлiв, комбайнiв, iншої технiки, дви-

гунiв, агрегатiв, вузлiв, устаткування; технiчне обслуговуван-

ня (ТО) машинно-тракторного парку, автомобiлiв, устатку-

вання тваринницьких ферм i нафтогосподарств; виконання

монтажних, спецiальних будiвельних, пусконалагоджуваль-

них робiт; перевезення вантажiв транспортними засобами ви-

конавця; пiдготовку i перепiдготовку водiїв, механiзаторiв,

робiтникiв iнших професiй. Залежно вiд потреби зазначенi

види робiт можуть бути як самостiйним, так i комплексним

предметом договору.

Так, ремонтнi роботи передбачаються виходячи з потреб

аграрного пiдприємця. В договорi зазначаються стандарти i

ТУ, яким мають вiдповiдати машини та агрегати при здаваннi

в капiтальний i/чи поточний ремонт i при випуску з нього.

Види i якiснi показники ремонтних робiт, що на них вiдсутнi

стандарти i ТУ, визначаються замовленням, погоджуються з

виконавцем i додаються до договору. Ремонт виконується з

суворим додержанням стандартiв i ТУ та в чiтко визначенi

строки вiд дня прийняття машин та агрегатiв. Зокрема, капi-

тальний ремонт тракторiв, автомобiлiв i комбайнiв має вико-

нуватись у строк до ЗО днiв, а поточний - до 15 днiв; капi-

тальний ремонт автомобiлiв КамАЗ, тракторiв типу К-700,

К-701, Т-4, Т-100, Т-150К - у строк до 40 днiв, поточний -

до 25 днiв; капiтальний ремонт електродвигунiв - у строк до