3. Вiдмова вiд монополiї державної власностi та пiднесен-

ня значущостi приватної власностi у сферi сiльськогосподар-

ського виробництва через створення селянських (фермер-

ських) господарств привели до розширення предмета аграр-

ного права. Цим предметом, насамперед, є вiдносини приват-

ної власностi селянського (фермерського) господарства на зе-

мельну дiлянку, надану особi державою для ведення товарно-

го сiльськогосподарського виробництва, вiдносини власностi

на засоби, знаряддя i продукцiю виробництва, своєрiднi вiд-

носини мiж членами родини з приводу майна, спiльної працi,

розподiлу доходiв, одержаних внаслiдок господарювання.

Правосубєктнiсть цього аграрного товаровиробника визна-

чається (поряд iз загальними нормативними актами) також

Законом "Про селянське (фермерське) господарство", яким

урегульовано вiдносини, що за своїм предметом i суттю є ви-

ключно аграрними.

4. Самостiйним видом аграрних вiдносин як рiзновиду

предмета аграрного права є вiдносини, що виникають внаслi-

док утворення мiжгосподарських пiдприємств (обєднань).

Предметом аграрного права в даному разi є вiдносини щодо

створення цих державно-колективних субєктiв пiдприєм-

ництва, майновi вiдносини щодо утворення їх статутного

фонду, визначення правового режиму майнових фондiв, роз-

подiлу одержаних прибуткiв, а також визначення правового

становища часток учасникiв як субєктiв права спiльної част-

кової власностi. За своєю правового природою є аграрними i

управлiнськi вiдносини, що утворюються в процесi управлiн-

ня ними на засадах самоврядування i демократи.

5. В Українi набула поширення практика органiзацiї в ко-

лективних, кооперативних, корпоративних акцiонерних аг-

рарних утвореннях зi статусом юридичних осiб приватного

права i в державних сiльськогосподарських пiдприємствах

внутрiшньогосподарських орендно-пiдрядних формувань. Щ

формування спрямованi на вдосконалення органiзацiї працi,

пiдвищення рiвня матерiальної заiнтересованостi працiвни-

кiв у пiднесеннi результативностi сiльськогосподарського

виробництва.

Правове регулювання орендно-пiдрядних взаємин здiй-

снюється локальними внутрiшньогосподарськими актами,

якими регулюються своєрiднi внутрiшньогосподарськi органi-

зацiйнi, майновi, трудовi, еоцiально-побутовi та iншi вiдноси-

ни. Внутрiшньогосподарськi орендно-пiдраднi вiдносини мiж

кооперативними, колективними, акцiонерними i державними

Пiдприємствами в особi їхнiх органiв управлiння, з одного бо-

<-_______

ку, i колективом орендно-пiдрядного пiдроздiлу або окремим

працiвником, з iншого, - є внутрiшньогосподарськими агг

рарними вiдносинами органiзацiї працi незалежно вiд того,

яку форму господарського розрахунку вони використовують.

З впровадженням i функцiонуванням у сiльському госпо-

дарствi внутрiшньогосподарської та iнших видiв оренди ви-

никли новi майновi, трудовi, земельнi й вiдповiдно - органi-

зацiйно-управлiнськi, виробничо-господарськi вiдносини, якi

за своїм характером i змiстом є аграрними i являють собою

предмет аграрного права.

6. Землi сiльськогосподарського призначення надаються

фермерам, а також колективним, кооперативним, акцiонер-

ним сiльськогосподарським пiдприємствам за правом влас-

ностi або правом користування, з державним i спiльним (у

тому числi й з iноземним капiталом) - за правом користуван-

ня безстроковим чи строковим, в тому числi - за правом оренди.

Земля одночасно є обєктом як земельного, так i аграрного

права. Тi суспiльнi вiдносини, якi виникають та iснують з

приводу земель сiльськогосподарського призначення, є час-

тиною саме аграрних вiдносин i вiдповiдно - складовою

предмета аграрного права. Коло цих вiдносин охоплює: по-

рядок i умови надання права власностi на землю та права зем-

лекористування, змiст цих правомочностей, а також питання

органiзацiйно-управлiнського забезпечення рацiонального

використання й охорони земель сiльськогосподарського при-

значення.