1. Довго- й короткострокове кредитування аграрних пiд-

приємцiв усiх форм власностi та органiзацiйио-прiїїювих

форм господарювання - важлива та обєктивно нсоОхiдна

форма фiнансової допомоги виробникам товарних продуктiв

харчування i сировини у здiйсненнi ними виробничо-госпо-

дарської та пiдприємницької дiяльностi. Воно вiдiграє важли-

ву роль у розвитку аграрного пiдприємництва, якщо врахову-

вати, по-перше, сезонний розрив мiж поточними виробни-

чими затратами i надходженням ресурсiв включно з коштами

на оплату працi, по-друге, iнфляцiйнi процеси, що призво-

дять до знецiнення коштiв, що їх мають одержати аграрнi

товаровиробники пiсля продажу вироблених ними продуктiв

1 Для ознайомлення з науково-практичними проблемами игрирно-дого-

вiрних зобовязань рекомендується монографiя Статшка А. М. Договори а

агропромьпшiенном комплексе в условиях рьiнка. - Харьков: Право, 1997.

Аграрно-договiрнi зобовязання

харчування та сировини, до пiдвищення цiн на мнтсрiально-

"гехнiчнi засоби ведення аграрного виробництва, i, по-третє;

необхiднiсть розвитку матерiально-технiчної бази свмого аг-

рарного виробництва незалежно вiд очiкуваних прибуткiв вiд

реалiзацiї продуктiв харчування й сировини рослинного i тва-

ринного походження.

Вiдповiдно до ст. 382 Цивiльного кодексу кредитування

аграрних пiдприємцiв має прямий (здiйснюється саме для

аграрного товаровиробника), цiльовий (позичка використо-

вується тiльки за призначенням, скажiмо, на оплату працi),

строковий (отриманi кошти мають бути повернутi в строки,

встановленi договором позички) i зворотний (за користуван-

ня коштами банк списує вiдповiднi вiдсотки) характер.

Залежно вiд банкiвської установи кредитнi дотиiрнi вiд-

носини аграрних пiдприємцiв виникають на рiїних правових

пiдставах. Так, на виконання рiшень Верховної Ради про вiд-

криття кредитних лiнiй аграрним товаровиробникам здiйсню-

ється їх цiльове кредитування. Кредитнi вiдносини аграрних

пiдприємцiв iз Нацiональним банком України, установами

АКБ "Україна" виникають на пiдставi заяви-зобовязання,

без укладення спецiального письмового договору. З iншими

комерцiйними банкiвськими установами аграрнi пiдприємцi

укладають договiр на одержання кредиту.

2. Виникнення кредитних вiдносин мiж аграрними пiд-

приємцями i АКБ "Україна" по урядових кредитних лiнiях -

це результат подання цими субєктами аїробiчнссу днини-за-

мовлення на позичку, яка складається на пiдстниi ниробничо-

фiнансового плану або бiзнес плану (для юридичних осiб усiх

форм власностi) та подання клопотання про надання позички

на певний термiн i для певних цiлей. Умови такого кредиту-

вання частково передбаченi Законом "Про прiоритетнiсть со-

цiального розвитку села i агропромислового комплексу в на-

родному господарствi", постановою Верховної Ради України

"Про порядок введення в дiю Закону "Про селянське (фер-

мерське) господарство", iншими законодавчими актами та

Правилами довгострокового i короткострокового кредитуван-

ня. Повiдомлення вiддiлення АКБ "Україна" про суму видi-

леної позички (кредиту) є не тiльки виявом згоди укласти до-

говiр позички (кредитування), а й констатацiєю факту його

укладення. V

536

У разi укладення договорiв позички (кредитування) з ко-

мерцiйними банками аграрнi пiдприємцi беруть на себе зо-

бовязання повернути позичку в установлений термiн i спла-

тити визначенi договором вiдсотки рiчних. Одержання цих

коштiв має бути забезпечено власними основними та обiгови-

ми засобами для розширеного вiдтворення, а також для по-

вернення одержаної позички через заставу цього майна вiд-

повiдно до вимог Закону "Про заставу". Згiдно з нормами Зе-

мельного кодексу України селянськi (фермерськi) господар-

ства i громадяни вже надiленi правом закладати свої земельнi

дiлянки для одержання позички за умови, що цi дiлянки пе-

редано їм у приватну власнiсть (що пiдтверджено вiдповiдним

Державним актом). У постановi Верховної Ради вiд 27 червня

1995 р. "Про затвердження Правил застосування Закону

України "Про оподаткування прибутку пiдприємств" (зi змi-

нами, внесеними постановою Верховної Ради України вщ

14 липня 1995 р. пiдкреслено, що застава є засобом забезпе-

чення зобовязань. У разi невиконання боржником (застав-

одавцем) забезпеченого заставою зобовязання, заставотри-

мач має переважне перед iншими кредиторами право одержа-

ти задоволення з вартостi заставленого майва. iпотекою ви-

знається застава землi, нерухомого майна, за якої земля

та/або майно, що є предметом застави, залишаються у застав-

одавця чи третьої особи.

3. За умов становлення ринкових економiчних засад сiль-

ськогосподарськi пiдприємства з метою одержання кредитiв

укладають договори лiзингу як новий вид договiрних зобовя-

зань. Правове регулювання суспiльних вiдносин при цьому

провадиться вiдповiдно до норм Закону "Про лiзинг", що

прийнятий Верховною Радою України 16 грудня 1997 р. Цей

Закон визначає поняття лiзингу, як рiзновиду цивiльно-пра-

вового договору, його економiчнi i правовi засади, правомоч-

ностi сторiн та їхню вiдповiдальнiсть в разi порушення умов;

договору. Лiзингове зобовязання покликане регулювати вiд-

носини з приводу пiдприємницької дiяльностi, яка спрямова-

на на iнвестування власних чи залучених фiнансових коштiв.

Вона полягає в наданнi лiзингодавцем у виключне користу-

вання на визначений строк лiзингоодержувачу нерухомого

або рухомого майна (сiльськогосподарських машин, устатку-

вання, обладнання, транспортних засобiв).

Аграрно-договiрнi зобовязання 537

., .Сiльськогосподарське пiдприємство правомочне укладати

здiзингодавцем фiнансовий лiзинг, тобто договiр, її результа-

тi укладення якого лiзингоодержувач на своє замовлення от-

римує в платне користування вiд лiзингодавця обєкт лiзингу

на строк, не менший строку, за який амортизується 60 вiд-

соткiв вартостi обєкта лiзингу, визначеної в день уклiiдсинн

договору. При цьому сума вiдшкодування вартостi обєкту

лiзингу в складi лiзингових платежiв за перiод дiї договору

фiнансового лiзингу повинна включати не менше 60 вiдсоткiв

вартостi обєкта лiзингу, визначеної в день укладення дого-

вору.

При використаннi фiнансового лiзингу строк, на який

обєкт лiзингу (майно) передається в тимчасове користуван-

ня, передбачає виплату лiзингових платежiв, якi покривають

повну вартiсть амортизацiї обладнання або бiльшу частину,

додатковi витрати i прибуток лiзингодавця. Пiсля завершення

строку договору лiзингоодержувач може придбати обєкт до-

говору за залишковою вартiстю, укласти новий договiр на.

Менший термiн i за пiльговою ставкою, повернути обєкт

угоди лiзингодавцю. Зазначена правомочнiсть лiзингоодержу-

вача передбачена ст. 4 Закону "Про лiзинг" вiд 16 грудня

1997 р.

Лiзингоодержувач має право придбати майно (обєкт лi-

зингу) у свою власнiсть i як субєкт права власностi передати

його в лiзинг iншiй сторонi. В цьому випадку мас мiсце так

званий зворотнiй лiзинг. Пайовим вважається лiзинг в разi

здiйснення лiзингу за участю субєктiв лiзингу на основi укла-

дення багатостороннього договору на залучення одного або

кiлькох кредиторiв, якi беруть участь у здiйсненнi лiзингу, iн-

вестуючи свої кошти. При цьому сума iнвестованих кредито-

рами коштiв не може становити бiльше 80 вiдсоткiв вартостi

набутого для лiзингу майна.

Виконання договору лiзингу охоплює момент передач>

обєкта лiзингу лiзингодавцем лiзингоодержувачу вiдповiдно

до строку i умов, визначених договором. Одержане на пiдставi

договору майно зараховується на баланс лiзингоодержуиача з

позначенням, що це майно взято у фiнансовий лiзинг. При

оперативному лiзингу майно залишається на балансi лiзинго-

давця iз зазначенням, що це майно передано у лiзинг. Воно

зараховується на позабалансовий рахунок лiзингоодержувача

iз зазначенням, що це майно одержано в лiзинг.

538 Роздiл ХХУ

Договором лiзингу на лiзингоодержувача покладається

обовязок вносити перiодичнi лiзинговi платежi. Величина

перiоду, за який вноситься лiзинговий платiж, встановлюєть-

ся сторонами за договором лiзингу i може бути нерiвномiр-

ною. Розмiр платежiв становлять суми, по-перше, що сплачу-

ються лiзингодавцю як процент за залучений ним кредит для

придбання майна за договором лiзингу; по-друге, платiж як

винагороду за отримане в лiзинг майно; по-третє, вiдшкоду-

вання страхових платежiв за договором страхування обєкта

лiзингу, якщо обєкт застрахований лiзингодавцем; а також

iншi витрати лiзингодавця. Договором лiзингу визначаються

розмiри, спосiб, форма i строки внесення лiзингових платежiв

та умови їх перегляду.

Результативнiсть лiзингових правовiдносин повязана з

здiйсненням певних юридичних дiй, зокрема, укладенням лi-

зингового договору, договору купiвлi-продажу обєкта лiзин-

гу, складання акту про прийняття Обєкта лiзингу в експлу-

атацiю, укладення договору на технiчне обслуговування пере-

даного на пiдставi договору лiзингу майна, укладення догово-

ру на страхування обєкта лiзингу.

Виконання лiзингових операцiй безпосередньо повязане з

використанням обєкта лiзингу. Сюди входить вiдображення

лiзингових операцiй в бухгалтерському облiку i звiтностi. На

цьому етапi провадиться виплата лiзингодавцю лiзингових

платежiв, а пiсля закiнчення строку лiзингу вирiшується пи-

тання щодо подальшого використання обєкта лiзингу.