3. В Законi "Про пiдприємства в Українi" (п. 2 ст. 16) за-

писано, що власник не має права втручатись в оперативну дi-

яльнiсть керiвника пiдприємства. Це застереження особливо

важливе для спiльних пiдприємств, найвищий орган управ-

лiння яких утворюється з представникiв господарств-учасни-

кiв, якi не беруть безпосередньої участi в управлiннi пiдпри-

ємством.

Важливою гарантiєю забезпечення прав керiвника пiдпри-

ємства з управлiння ним с встановлене Законом правило, що

керiвник пiдприємства може бути звiльнений з посади до за-

кiнчення строку контракту на пiдставах, передбачених у

контрактi або чинному законодавствi.

У статутi або в контрактi можуть бути визначенi права та

обовязки директора, якi випливають з мiсцевих умов госпо-

дарювання, специфiки дiяльностi пiдприємства. Для директо-

ра сiльськогосподарського пiдприємства, наприклад, можуть

бути додатково передбаченi такi обовязки:

забезпечувати рацiональне i високоефективне використан-

ня землi, iнших природних ресурсiв, пiдвищення врожайнос-

тi сiльськогосподарських культур i продуктивностi тварин-

ництва;

забезпечувати прибутковiсть сiльськогосподарського ви-

робництва, збереження майна: належного власниковi та тру-

довому колективовi.

Ефективна дiяльнiсть керiвникiв середньої ланки вироб-

ництва i спецiалiстiв забезпечується встановленням i чiтким

розмежуванням функцiй, прав i обовязкiв кожного керiвника

i спецiалiста.

4. Вiдповiдно до Закону "Про пiдприємства в Українi"

встановлено, що при найняттi на роботу керiвникiв структур-

них пiдроздiлiв державних пiдприємств, якi перебувають у за-

гальнодержавнiй власностi, з ними, за їхнiм бажанням, мо-

жуть укладатися трудовi договори у формi контракту на умо-

вах, передбачених цiєю постановою.

Дiяльнiсть керiвникiв середньої ланки виробництва (цехiв,

дiльниць, ферм, бригад, вiддiлень тощо), вiддiлiв апарату уп-

равлiння, а також спецiалiстiв, iнших працiвникiв регламен-

тується, як правило, положеннями про вiдповiднi пiдроздiли,

служби, посадовими iнструкцiями, якi розробляються i за-

тверджуються директором пiдприємства.

Управлiння ДСГП

В положеннях чи посадових iнструкцiях визначається мiс-

це i роль кожного керiвника чи спецiалiста в структурi управ-

лiння пiдприємства, основi завдання, обовязки, права i вiд-

повiдальнiсть. Пiсля введення контрактного порядку найман-

ня керiвникiв в окремих пiдприємствах його впроваджено

щодо наймання на роботу також керiвникiв середньої ланки

виробництва i спецiалiстiв. За таких умов вiдпадає потреба у

прийняттi окремих положень та посадових iнструкцiй. Ос-

новнi вимоги до їхньої дiяльностi, права i обовязки визнача-

ються в договорi або угодi.

5. З метою повнiшої оцiнки квалiфiкацiї спецiалiста, його

ставлення до своїх обовязкiв можуть встановлюватися квалi-

фiкацiйнi категорiї за посадами, зайнятими спецiалiстами з

вищою i середньою спецiальною освiтою.

Спецiалiстам, якi виконують особливо складнi обовязки,

може встановлюватися перша квалiфiкацiйна категорiя, а

тим, що виконують обовязки пiдвищеного ступеня склад-

ностi, - друга. Квалiфiкацiйнi категорiї встановлюються спе-

цiалiстам за результатами атестацiй, якi перiодично прово-

дяться атестацiйними комiсiями.

Спецiалiстам, котрi очолюють бригади в рослинництвi й

тваринництвi в сiльськогосподарських пiдприємствах, можуть

присвоюватися класнi звання (i та II класу). Це робиться в

такому ж порядку, як i встановлюються квалiфiкацiйнi кате-

горiї з оплати працi.

Присвоєння спецiалiстам класних звань i квалiфiкацiйних

категорiй враховується директором при встановленнi розмiрiв

оплати працi, iнших видiв матерiального стимулювання.

Роздiл XVI

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ

ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ

ДiЯЛЬНОСТi СiЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ

ПiДПРИ¦МСТВ

1. Поняття виробничо-господарської

дiяльностi, її правове регулювання

1. У сiльському господарствi України виробничо-госпо-

дарська дiяльнiсть здiйснюється колективно-кооперативними

i державними сiльськогосподарськими пiдприємствами, ак-

цiонерними сiльськогосподарськими товариствами, селян-

ськими (фермерськими) господарствами. Сiльське господар-

ство України характеризується наявнiстю великого вироб-

ництва на промисловiй основi, чiтко вираженого зонального

його розмiщення, розвинутою внутрiшньорайонною та галу-

зевою спецiалiзацiєю. Зокрема, Полiська зона спецiалiзується

на виробництвi картоплi, льону, продукцiї мясного скотар-

ства. У степових районах України найбiльше розвинуте ви-

робництво цукрових бурякiв, зерна, продукцiї скотарства i

свинарства, в степовiй зонi виробляється основний обсяг

плодiв i винограду, продукцiї вiвчарства, значна кiлькiсть зер-

на, продукцiї свинарства i скотарства, у примiськiй зонi - ве-

ликий обсяг овочiв, молока для промислових центрiв,

Спецiалiзацiя в сiльському господарствi - це форма (про-

цес) суспiльного подiлу працi, що дiстає вияв у територiаль-

ному розмiщеннi та розчленуваннi галузi на окремi види ви-

робництва сiльськогосподарської продукцiї й сировини. Спе-

цiалiзацiя на основi впровадження досягнень науково-технiч-

ного прогресу, рацiонального використання агроклiматичних

умов, матерiально-технiчних i трудових ресурсiв, iнтенсифi-

кацiї виробництва сприяє його концентрацiї та є важливим

чинником пiдвищення ефективностi сiльського господарства.