5. Суспiльно-полiтичне, економiчне, соцiальне I правове

становище колективних сiльськогосподарських пiдприємств е

таким, що кожне з них правомочне регулювати суспiльнi вiд-

носини з питань оплати працi його членiв через прийняття

його органами самоврядування вiдповiдних локальних право-

вих актiв. За своїм змiстом вони повиннi вiдповiдати Консти-

туцiї України, Законовi "Про оплату працi". Статутовi даного

пiдприємства. З метою забезпечення науково-практичної об-

грунтованостi цих локальних правових актiв, зокрема Поло-

ження про оплату працi в колективному сiльськогосподар-

ському пiдприємствi, органи державного управлiння сiль-

ським господарством, представницькi органи таких пiдпри-

ємств спiльно з прогресивними керiвниками останнiх i

науковцями розробили Рекомендацiї про оплату працi в кол-

госпах Української РСР, якi були прийнятi Радою колгоспiв

УРСР i схваленi Радою Мiнiстрiв УРСР. Керуючись ними,

кожне пiдприємство розробляє на пiдставi свого статуту i

приймає на загальних зборах Положення про оплату працi в

пiдприємствi. За своєю юридичною природою Рекомендацiї є

рекомендацiйним актом. Це означає, що правила, якi вони

мiстять, не породжують субєктивних прав та юридичних

обовязкiв нi для органiв самоврядування, нi для членiв пiд-

приємства. Права субєктивного характеру для пiдприємства

та його членiв (а також громадян, якi працюють за трудовим

договором) створюють норми Положення про оплату працi в

конкретному колективному сiльськогосподарському пiдпри-

ємствi. Кожне таке Положення як локальний правовий акт е

428 Роздiл XIX

правовою основою для вирiшення трудових спорiв з питань

оплати працi, що виникають мiж правлiнням i членом пiд-

приємства.

У Рекомендацiях мiстяться пропозицiї, якi, будучи перене-

сенi в Положення, набувають принципового значення для

належного регулювання i гарантування прав членiв даного

пiдприємства з питань оплати їх працi. Це пропозицiї про

створення фонду оплати працi та визначення нормативiв вiд-

рахувань до нього, про звязок i взаємозалежнiсть його зрос-

тання та пiднесення продуктивностi працi. Варта уваги i така

пропозицiя: якщо внаслiдок стихiйного лиха, неврожаю або

iнших причин не буде одержано запланованого валового до-

ходу i в звязку з цим виникне розбiжнiсть мiж фондом опла-

ти працi та видiленими для цього з валового доходу коштами,

то сума, якої бракує, покривається за рахунок коштiв, одер-

жаних вiд органу страхування на вiдшкодування збиткiв вiд

стихiйного лиха та iнших несприятливих умов. Рекомендацiї

мiстять й iншi правила, спрямованi на забезпечення матерi-

альної заiнтересованостi працiвникiв колективного сiльсько-

господарського пiдприємства у пiднесеннi громадського ви-

робництва та на охорону трудових прав.

6. За сучасних умов у вирiшеннi питання оплати працi в

колективних сiльськогосподарських пiдприємствах певну роль

вiдiграють i рекомендацiї, викладенi в Методичному посiбни-

ку з органiзацiї та оплати працi в колгоспах, радгоспах та iн-

ших сiльськогосподарських пiдприємствах, розробленому з

iнiцiативи Мiнiстерства сiльського господарства i продоволь-

ства України в 1991 р. За своїм призначенням i змiстом вiн

має розглядатись як рекомендацiї щодо розроблення i прий-

няття положень про оплату працi членiв колективних сiльсь-

когосподарських пiдприємств i працiвникiв радгоспiв.

7. Закон "Про оплату працi" пiдлягає застосуванню щодо

осiб, якi працюють у колективному сiльськогосподарському

пiдприємствi на пiдставi трудового договору, контракту або

угоди. Але вiн не мiстить вiдповiдi на запитання: чи поширю-

ється його дiя на членiв КСГПi Оскiльки таке пiдприємство

провадить свою дiяльнiсть па основi поєднання колективної

йласностi, яка належить йому як юридичнiйособi, i приватної

власностi його членiв, то державна влада не правомочна регу-

лювати трудовi вiдносини мiж ним та його членами. Тому

названим Законом регулюються лише трудовi вiдносини, якi

Правове регулювання оплати працi в СiТi 429

виникають, змiнюються i припиняються вiдповiдно до трудо-

вого договору або контракту з особами, якi не є членами пiд-

приємства. Закон не мiстить твердження про те, що його нор-

ми поширюють свою чиннiсть на трудовi вiдносини, якi

виникають на пiдставi членства у колективному сiльськогос-

подарському пiдприємствi. Такi пiдприємства взагалi не

згадуються в цьому Законi. Це дає пiдстави вважати, що За-

кон "Про оплату працi" не поширюється на КСГП та їхнiх

членiв. Та все ж його доцiльно враховувати при розробленнi

та прийняттi Рекомендацiй щодо оплати працi в колективних

сiльськогосподарських пiдприємствах або вiдповiдного При-

мiрного положення, а також Положення про оплату працi в

кожному такому пiдприємствi.

Зокрема, виходячи зi ст. 43 Конституцiї України про те,

iцо заробiтна плата не може бути нижчою вiд визначеної за-

коном, та положення ст. З Закону "Про оплату працi" щодо

мiнiмальної заробiтної плати, до локальних правових актiв

колективних i державних сiльськогосподарських пiдприємств

слiд включати правову норму про мiнiмальний щомiсячний

заробiток їх працiвникiв - як членiв колективного пiдприєм-

ства, так i робiтникiв та службовцiв радгоспу.

3. Системи оплати працi

працiвникiв сiльськогосподарських пiдприємств

1. Одержаний внаслiдок виробничо-господарської пiдпри-

ємницької дiяльностi колективних i державних сiльськогос-

подарських пiдприємств госпрозрахунковий дохiд є джерелом

коштiв для оплати працi та iнших видiв матерiального стиму-

лювання членiв колективних пiдприємств i працiвникiв рад-

госпiв. Цей дохiд визначається як рiзниця мiж сумою виручки

вiд реалiзацiї сiльськогосподарської сировини i продовольчих

продуктiв (прибутку вiд виконаних робiт i наданих послуг), а

також iнших грошових надходжень i матерiальними витрата-

ми на виробництво продукцiї, виплатами вiдсоткiв за кредит,

страховими платежами, вiдрахуваннями за спецiальним стра-

хуванням членiв колективних пiдприємств та iншими обо-

вязковими вiдрахуваннями. Виплата винагороди за працю

провадиться таким чином, щоб забезпечити пряму залежнiсть

II

даю

Роздiл )Щ

я розмiру вiд внеску конкретного працiвника в пiдсумковi ре-

зультати дiяльностi пiдприємства.

2. Матерiальною основою оплати працi та iнших видiв

матерiального стимулювання є єдиний фонд оплати працi

кожного окремого колективного i державного сiльськогоспо-

дарського пiдприємства. Цей фонд має своїм завданням по-

силення госпрозрахункових принципiв у дiяльностi виробни-

кiв сiльськогосподарської продукцiї та становить залишок

госпрозрахункового доходу пiсля вiдрахування вiд нього кош-

тiв, якi повиннi використовуватись для розвитку виробницт-

ва, науки i проiрссивних технологiй, а також на соцiальнi

потреби.

Крiм цього, до єдиного фонду оплати працi пiдприємства

спрямовуються також кошти, що їх перераховують заготiвель-

нi та переробнi пiдприємства на премiювання працiвникiв за

окремi види продукцiї; кошти на оплату працi, передбаченi в

кошторисах на утримання невиробничих пiдроздiлiв пiдпри-

ємства, джерелами фiнансування яких є фонди економiчного

стимулювання; кошти на оплату працi, якi видiляються на ка-

пiтальне будiвництво господарським способом за рахунок усiх

джерел фiнансування. ¦диний фонд оплати працi використо-

вується для авансування i для оплати працi за пiдсумковi ре-

зультати роботи, для матерiального заохочення членiв колек-

тивних сiльськогосподарських пiдприємств, надання матерi-

альної допомоги, для оплати працiвникам чергових вiдпус- Д

ток, виплат (надбавок) за стаж роботи, для забезпечення

iнших соцiальних пiльг, а також для утворення резерву з

оплати працi.

3. Сiльське господарство України - це сполучення основ-

них (зернове господарство, тваринництво, овочiвництво) та

допомiжних галузей сiльськогосподарського виробництва, що

виробляють продукти харчування i сировину для переробної

промисловостi. Кожна ч цих галузей характеризується своїми

виробничо-технiчними умовами та особливостями. Зазначенi

та iншi фактори зумовлюють потребу у використаннi вiдпо-

вiдних систем оплати працi працiвникiв сiльського господар-

ства. Системою оплати працi прийнято вважати певне спiв-

вiдношення мiж затраченою працею, вимiрюваною згiдно з

певними показниками, i нарахованими за неї розмiрами ви-

нагороди. Обрання форми, системи оплати працi та її розмiру

вiднесено до повноважень пiдприємства (ст. 96 КЗпП).

Правове регулювання оплат працi в СГП 431

В сучасних умовах колективнi й державнi сiлiїсiїкогоспо-

дарськi пiдприємства використовують для оплати ii))ицi своїх

працiвникiв, зайнятих в основних, допомiжних та iнших галу-

зях виробництва, такi системи оплати працi: вiдрядну, ниорц-

ну, вiдрядно-премiальну, акордно-премiальну, попiдинiМИ

премiальну та iншi.

4. Вадрядно-лремiальна система передбачає оплату прйцi

за виконання денної норми виробiтку або її частини, а також

за обслуговування тварин i птицi за встановленою нормою,

виходячи з визначеного для цiєї роботи тарифного розряду та

вiдповiдної денної тарифної сiтки оплати працi. За якiсне i

своєчасне виконання робiт нараховується премiя у вiдсотках вiд

основного заробiтку за вiдрядною розцiнкою. Цю систему оплати

працi доцiльно застосовувати тодi, коли немає можливостi ви-

користовувати акордно-премiальну систему.

5. При акордно-премiальнiй системi оплата працi прова-

диться за пiдсумковими результатами роботи, тобто за вироб-

лену продукцiю або за певний закiнчений цикл робiт. Крiм

оплати за встановленими розцiнками, за одиницю продукцiї

виплачуються премiї у вiдсотках вiд вартостi надпланової про-

дукцiї або вiд суми економiї прямих затрат (зниження собi-

вартостi продукцiї).

6. Погодинно-премiальна система оплати працi передбачає

оплату за вiдпрацьованi години, виходячи з розряду викону-

ваної роботи i погодинної (денної) тарифної станки, що

цьому розрядовi вiдповiдає. За якiсне виконання робiт ннра-

ховується премiя у вiдсотках вiд одержуваного члробiтку. Тику

систему оплати працi рекомендується застосонупсiти на робо-

тах, на яких не можна встановити норми виробiтку або норми

обслуговування (робота облiковця, касира, сторожа тощо).

7. Засобом ефективного використання наведених систем

оплати працi є тарифнi сiтки, тарифнi ставки, схеми посадо-

вих окладiв i тарифно-квалiфiкацiйнi характеристики, а та-

кож вiдповiдним чином визначений фонд заробiтної плати -

в державному та фонд оплати працi - в колективному сiльсь-

когосподарських пiдприємствах. Питання визначення розмi-

ру виплати заробiтку вирiшуються директором радгоспу, ТО В

або правлiнням КСГП, АТ.

Фонд оплати працi у рослинництвi визначається за техно-

логiчними картами, складеними для кожної культури на ос-

новi запланованого обсягу роботи (включно з незавершеним

432 Роздiл XIX

виробництвом), встановлених норм виробiтку i вiдповiдних

тарифних ставок. У тваринництвi вiн розраховується виходя-

чи з нормативної кiлькостi працiвникiв, розрахованої за тех-

нiчно обгрунтованими нормами, професiйного складу тва-

ринникiв i вiдповiдних тарифних ставок.

8. Норма виробiтку для розрахунку розцiнок встановлю-

ється в сiльськогосподарських пiдприємствах вiдповiдно до

конкретних умов виробництва (технологiї, норми внесення

добрив, сортiв насiння, умов утримання тварин, ступеня ме-

ханiзацiї тощо) з урахуванням рiвня врожайностi та продук-

тивностi, досягнутих за попереднi три-пять рокiв, або пла-

нових показникiв.

Дiленням збiльшення тарифного фонду на вартiсть про-

дукцiї за нормою виробiтку визначається розцiнка, яка ви-

плачується пiдрядному колективовi за вироблену ним одини-

цю продукцiї.

9. Для нарахування оплати за вироблену продукцiю пiд-

рядному колективовi видiляється фонд авансування. Вiн не

може перевищувати суми тарифного фонду з урахуванням

надбавок за класнiсть, звання "Майстер", пiдвищеної оплати

працi на збираннi врожаю i додаткової оплати за якiсть про-

дукцiї. Конкретний порядок авансування визначається самим

колективом пiдрядного пiдроздiлу. Розмiр авансу може бути

встановлено однаковий для всiх працiвникiв або диференцi-

йований залежно вiд складностi виконуваних робiт, квалiфi-

кацiї працiвникiв, видiв i марок закрiплених за ними тракто-

рiв i сiльськогосподарських машин.

У галузях тваринництва, де продукцiя надходить протягом

усього року (молоко, яйця тощо), оплата нараховується за

встановленими розцiнками на продукцiю за результатами ро-

боти за мiсяць. Авансування при цьому не застосовується.

Пiсля завершення сiльськогосподарських робiт iз пiдряд-

ним колективом проводиться остаточний розрахунок за ви-

роблену та оприбутковану продукцiю. iз суми колективного

заробiтку, нацiнок за продукцiю вираховується (без урахуван-

ня надбавок) виданий аванс включно iз сумою заробiтної

плати осiб, залучених на сiльськогосподарськi роботи.

Праця пiдрядних колективiв може оплачуватися залежно

вiд валового доходу пiдприємства. Фонд для оплати працi

працiвникiв радгоспiв, членiв КСГП обчислюється як рiзни-

ця мiж вартiстю виробленої продукцiї та матерiальними ви-

Правове регулювання оплати працi в СГП

тратами на її виробництво. При цьому можуть використову-

ватись рiзнi варiанти його обчислення: на основi показникiв

вартостi продукцiї, що фактично склалася (матерiальних ви-

трат i оплати працi) в кожному окремому пiдроздiлi за останнi

три-пять рокiв, або ж на основi нормативних (планових)

показникiв.

Нормативи (розцiнки) оплати працi вiд одержаного вало-

вого доходу визначаються за формулою:

ФО

;х 100,

ВП-МЗ

де Р - норматив у вiдсотках або розцiнка за 100 грн. вало-

вого доходу;

ФО - фонд оплати працi;

ВП - вартiсть валової продукцiї;

МЗ - матерiальнi затрати на виробництво продукцiї.

Нормативи (розцiнки) оплати працi вiд валового доходу

встановлюються на кiлька рокiв. Пiдрядному колективовi га-

рантується виплата всього акордного фонду оплати працi не-

залежно вiд одержаного пiдсумкового результату. До остаточ-

ного розрахунку за пiдсумками роботи за рiк членам цього

колективу виплачується аванс.