29 Грудня 1992 р. "Про судову практику в справах про вiдшко-

дування шкоди, заподiяної пiдприємствам, установам, орга-

нiзацiям їх працiвниками".

Згiдно з цими розясненнями судам належить зясовувати

обставини, вiд яких зi лежить вирiшення питань про покла-

дення матерiальної вiдповiдальностi та про розмiр шкоди, яку

слiд компенсувати. Зркрема, встановлювати: наявнiсть пря-

мої дiйсної шкоди та її розмiр; якими неправомiрними дiями

її заподiяно та чи входили до функцiй працiвника обовязки,

неналежне виконання яких призвело до заподiяння шкоди; в

чому полягала його вина; в якiй конкретнiй ситуацiї заподiя-

но шкоду; чи було створено умови, якi забезпечували б схо-

роннiсть матерiальних цiнностей i роботу з ними; яким є

майновий стан працiвника. В разi заподiяння шкоди кiлькома

працiвниками в рiшеннi суду має бути зазначено, якi кон-

кретнi порушення допустив кожен iз них, ступiнь його вини

та пропорцiйну їй частку загальної шкоди, за яку може бути

застосовано матерiальну вiдповiдальнiсть (вiдповiдного виду i

в певних межах).

У постановi зазначено, що за шкоду, заподiяну зайвими

грошовими виплатами, неправильною постановкою облiку i

зберiгання матерiальних чи грошових цiнностей, невжиттям

необхiдних заходiв до запобiгання простою, випуску недоб-

роякiсної продукцiї, 1 знищення й псування матерiальних чи

грошових цiнностей несуть матерiальну вiдповiдальнiсть (у

межах прямої дiйсної шкоди, але не бiльше середньомiсячно-

го заробiтку) виннi в цьому директори, начальники та iншi

керiвники пiдприємсргв, установ, органiзацiй та їхнi заступ-

ники, а також керiвники й заступники керiвникiв будь-яких

структурних пiдроздiлiв, передбачених Статутом пiдпри-

ємства, установи, органiзацiї чи iншим вiдповiдним Поло-

женням.

Роздiл XXII

ТРУДОВi СПОРИ ПРАЦiВНИКiВ

СiЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПiДПРИ¦МСТВ

1. Поняття i види трудових спорiв, що виникають

у сiльськогосподарських товаровиробникiв

1. Одним з дiєвих способiв захисту трудових прав окремих

працiвникiв чи колективiв сiльськогосподарських пiдпри-

ємств в умовах ринкової економiки має стати визначений у

законодавствi порядок розгляду трудових спорiв, що виника-

ють мiж власниками сiльськогосподарських та iнших пiдпри-

ємств АПК i їх працiвниками у процесi виробничо-господар-

ської дiяльностi.

Трудовi спори - це розбiжностi, що виникають мiж влас-

никами пiдприємства чи уповноваженим ним органом i пра-

цiвником чи колективом працiвникiв з питань застосування

законодавства про працю, реалiзацiї колективних та трудових

договорiв, встановлення нових чи змiни iснуючих умов працi

тощо. Розгляд трудових спорiв має здiйснюватись на засадах

гласностi, доступностi, демократичностi, законностi.

2. Порядок розгляду трудових спорiв, що виникають у дi-

яльностi сiльськогосподарських та агропромислових товаро-

виробникiв, незалежно вiд форми власностi, регулюється

нормами чинного трудового законодавства України.

За субєктним складом їх можна класифiкувати як: а) iн-

дивiдуальнi; б) колективнi.

Залежно вiд виду трудового спору чинним законодавством

визначаються органи, якi вирiшують розбiжностi мiж субєк-

тами аграрно-трудових вiдносин i вiдповiдний порядок роз-

гляду трудових спорiв. Законом України "Про внесення змiн

i доповнень, що стосуються розгляду iндивiдуальних трудових

спорiв, до Кодексу законiв про працю Української РСР та ви-

знання такими, що втратили чиннiсть деяких законодавчих

i iМйТДiiйїiiДii

iЯ---н-

"iiiРЯЯЯЯВiРЯ16"-"

Трудовiї (ятори працiвникiв СГП

469

актiв" вiд її лютого 1992 р., закрiплено новий порядок роз-

гляду iндивiїуальних трудових спорiв1.

3. Вiдповдно до ст. 221 КЗпП України, iндивiдуальнi тру-

довi спори розглядаються:

а) комiсiє ми по трудових спорах;

б) районними (мiськими) судами (iз змiнами згiдно iз За-

коном - Верховної Ради вiд 19 сiчня 1995 р.).

Такий порядок розгляду трудових спорiв, що виникають

мiж працiвником i власником або уповноваженим ним орга-

ном, застосовується незалежно вiд форми трудового договору.

4. Особливий порядок та органiзацiя розгляду колективних

трудових спорiв визначається у Законi України "Про порядок

вирiшення колективних трудових спорiв (конфлiктiв)" вiд З

березня 1998 р.

ганiзацiйно-правовi засади утворення

ьностi комiсiй по трудових спорах

2.

iД

1. Згiдно зi\ст. 223 КЗпП України, комiсiя по трудових

спорах обирається загальними зборами (конференцiєю) тру-

дового колективу пiдприємства, установи, органiзацiї з чис-

лом працюючих не менш як 15 чоловiк. Порядок обрання,

чисельнiсть, склад\i строк повноважень комiсiї визначаються

загальними зборами (конференцiєю) трудового колективу

пiдприємства, установи, органiзацiї. При цьому кiлькiсть ро-

бiтникiв у складi коiсiї по трудових спорах пiдприємства по-

винна бути не менше\половини її складу. Комiсiя обирає iз

свого складу голову, його заступникiв i секретаря.

2. За рiшенням загальних зборiв (конференцiї) трудового

колективу сiльськогосподарського пiдприємства, обєднання,

установи, органiзацiї можуть бути створенi КТС у цехах та iн-

ших аналогiчних пiдроздiлах. Цi комiсiї обираються колекти-

вами пiдроздiлiв i дiють на\тих же пiдставах, що й комiсiї по

трудових спорах пiдприємств, установ, органiзацiй.

Органiзацiйно-технiчне забезпечення комiсiї по трудових

спорах (надання обладнаного, примiщення, друкарської та iн-

шої технiки, необхiдної лiтератури, органiзацiя дiловодства,

облiк та зберiгання заяв працiвникiв i справ, пiдготовка та ви-

Вiдомостi Верховної Ради. - 1992\- № 22. - Ст.302.

470

Роздiл ЮОi

дача копiй рiшень тощо) здiйснюється власником або упов-

новаженим ним органом. КТС пiдприємства має печатку

встановленого зразка.

3. Згiдно зi ст. 224 КЗпП України, комiсiя по трудових

спорах є обов"язковим норми i їй им органом по розгляду тру-

дових спорiв, що виникають на пiдприємствах, за винятком

спорiв, передбачених у ститгнх 222, 232 названого кодексу. Це

означає, що бе:i роглнду спору у КТС працiвник позбавля-

ється прана на знсриспня безпосередньо до суду за захистом

своїх прiїїi.

Трудоиий спiр иiлiiяик розглядовi й комiсiї по трудових

спорих, якщо прицiиник самостiйно або з участю профспiлко-

вої органiзацiї, що представляє його iнтереси, не врегулював

розбiжностi при безпосереднiх переговорах з власником або

уповноваженим ним органом.

Стаття 225 КЗпП визначає конкретний строк звернення

працiвника до КТС для захисту своїх трудових прав - три мi-

сяцi вiд дня, коли вiн дiзнався або повинен був дiзнатися про

порушення свого права. Пропуск указаного строку позбавляє

працiвника права вiдстояти свої права чи законнi" iнтереси.

Однак КТС може поновити пропущений строк для звернення

до комiсiї, якщо працiвник доведе, що пропуск стався з по-

важних причин.

Заява працiвника, що надiйшла до комiсiї, пiдлягає

обовязковiй реєстрацiї.

3. Порядок i строки розгляду трудового спору

у комiсiї по трудових спорах

1. Вiдповiдно до ст. 226 КЗпП України, КТС зобовязана

розглянути трудовий спiр у десятиденний строк з дня подан-

ня заяви. Спори мають розглядатися у присутностi працiвни-

ка, який подав заяву, представника власника або уповнова-

женого органу. Робити це за вiдсутностi працiвника допуска-

ється лише за його письмовою заявою. За бажанням працiв-

ника при розглядi спору вiд його iменi може виступати

представник профспiлкового органу або за вибором працiв-

ника iнша особа, в тому числi адвокат.

У разi незявлення працiвника або його представника на

засiдання комiсiї розгляд заяви вiдкладається до наступного

Трудовiї працiвникiв СГП 471

засiдання. \Пр> повторному незявленнi працiвника без по-

важних причин комiсiя може винести рiшення про зняття цiєї

заяви з розгляду, що не позбавляє працiвника подати заяву

знову в межах тримiсячного строку з дня, коли працiвник дiз-

нався або повинен був дiзнатися про порушення свого права.

КТС має, право викликати на засiдання свiдкiв, доручати

спецiалiстам проведення технiчних, бухгалтерських таiнших

перевiрок, вимагати вiд власника або уповноваженого ним

органу необхiднi розрахунки та документи.

Працiвник i власник мають право заявити мотивований

вiдвiд будь-якму члену комiсiї. Питання про вiдвiд вирiшу-

ється бiльшiстй голосiв членiв комiсiї, присутнiх на засiданнi.

Член комiсiї, якому заявлено вiдвiд, не бере участi у вирiшен-

нi питання про вiдвiд.

На засiданнi комiсiї ведеться протокол, який пiдписується

головою або його заступником i секретарем.

2. Комiсiя по/трудових спорах приймає рiшення бiльшiстю

голосiв її членiй, присутнiх на засiданнi.

У рiшеннi зазначаються повне найменування пiдприєм-

ства, установи, органiзацiї; призвiще, iмя та по-батьковi пра-

цiвника, який звернувся до комiсiї, або його представника,

дата звернення до комiсiї i дата розгляду спору; суть спору;

призвiща членiв комiсiї, власника або уповноваженого ним

органу; результати голосування i мотивоване рiшення комiсiї.

Копiї рiшення комiсiї у триденний строк вручаються працiв-

никовi, власниковi або уповноваженому ним органу.

3. В разi незгоди з рiшенням комiсiї по трудових спорах

працiвник або уповноважений ним орган можуть оскаржити

її рiшення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм

виписки з протоколу засiдання комiсiї чи його копiї. Пропуск

вказаного строку яе є пiдставою для вiдмови у прийняттi зая-

ви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поно-

вити цей строк i розглянути спiр по сутi. В разi, коли пропу-

щений строк не буде поновлено, заява не розглядається, i за-

лишається в силi рiшення КТС.

4. Вiдповiдно до ст. 229 КЗпП України, рiшення КТС пiд-

лягає виконанню власником або уповноваженим ним орга-

ном у триденний строк по закiнченнi десяти днiв, передбаче-

них на їх оскарження, за винятком випадкiв, передбачених

ч. 5 ст. 235 цього Кодексу.

472 " Роздiл XXII

У разi невиконання власником або уповноваженим ним

органом рiшення КТС у встановлений строк, працiвниковi

видається посвiдчення, що має силу виконавчого листа.

На пiдставi посвiдчення, предявленого не пiзнiше тримi-

сячного строку до районного (мiського) суду, судовий вико-

навець виконує рiшення комiсiї по трудових спорах у приму-

совому порядку.

4. Правовi пiдстави розгляду трудових спорiв

у районних (мiських) судах

1. Чинне законодавство України передбачає два шляхи

звернення працiвникiв до районного (народного) суду для за-

хисту своїх порушених трудових прав i законних iнтересiв.

Перший спосiб застосовується у тих випадках, коли пра-

цiвник не може звернутись безпосередньо до суду, оскiльки

чинним законодавством встановлений обовязковий поперед-

нiй розгляд трудового спору у комiсiї по трудових спорах.

Другий спосiб передбачає безпосереднє звернення працiв-

ника до районного (мiського) суду в разi виникнення трудо-

вого спору.

2. Вiдповiдно до ст. 231 КЗпП України, у районних (мi-

ських) судах розглядаються трудовi спори за заявами:

- працiвника чи власника або уповноваженого ним орга-

ну, коли вони не згiднi з рiшенням комiсiї по трудових спорах

пiдприємства, установи, органiзацiї (пiдроздiлу);

- прокурора, якщо вiн ввжає, що рiшення комiсiї по тру-

дових спорах суперечить чинному законодавству.

3. Згiдно зi ст. 232 КЗпП України, безпосередньо в район-

них (мiських) судах розглядаються трудовi спори за заявами:

- працiвникiв пiдприємств, установ, органiзацiй, де комi-

сiї по трудових спорах не обираються;

- працiвникiв про поновлення на роботi незалежно вiд

пiдстав припинення трудового договору, змiну дати i форму-

лювання причини звiльнення, оплату за час вимушеного про-

гулу або виконання нижчеооплачуваної роботи;

- керiвника пiдприємства, установи, органiзацiї (фiлiалу,

представництва, вiддiлу та iншого вiдокремленого пiдроздi-

лу), його заступникiв, головного бухгалтера пiдприємства,

установи, органiзацiї, його заступникiв з питань звiльнення,

змiни дати i формулювання причин звiльнення, переведення

Трудовi спори працiвника СГП 473

на iншу роботу, опл iти за час вимушеного прогулу i накла-

дення дициплiнарнис стягнень;

- власника або i<повноваженого ним органу про вiдшко-

дування працiвниками матерiальної шкоди, заподiяної пiд-

приємству, установi, органiзацiї;

- працiвникiв у питаннi застосування законодавства про

працю, яке вiдповiдно до чинного законодавства попередньо

було вирiшено власником або уповноваженим ним органом i

профспiлковим органом пiдприємства, установи, органiзацiї в

межах наданих їм прав.