7. Взаємовiдносини щодо забезпечення сiльських населе-

них пунктiв та сiльськогосподарських товаровиробникiв га-

зом регулюються чинними законодавчими та пiдзаконними

актами. Подача i приймання газу здiйснюється на пiдставi до-

говорiв, що укладаються щорiчно мiж газопостачальними

органiзацiями, постачальниками i споживачами - пiдприєм-

ствами сiльського господарства, якi одержують газ безпосе-

редньо вiд газозабезпечувальної органiзацiї чи постачальника,

мiж газозабезпечувальними органiзацiями i газозбутовими ор-

ганiзацiями, що експлуатують газове господарство у мiстах,

селищах мiського типу i сiльських населених пунктах. У назва-

них договорах, крiм iнших умов, визначаються також пiдстави i

види майнової вiдповiдальностi за порушення зобовязань.

8. Закон, України "Про прiоритетнiсть соцiального роз-

витку села i АПК" (ст. 13) закрiплює переваги щодо забезпе-

чення жителiв села товарами масового вжитку, автотранспор-

том i будiвельними матерiалами. Зокрема, товари масового

споживання для села i мiста реалiзуються за єдиними цiнами.

Забезпечення ними пенсiонерiв, ветеранiв та iнвалiдiв, вдiв,

дiтей-сирiт та багатодiтних сiмей здiйснюється за однаковими

для мiста i села нормативами. Сiльським жителям, якi працю-

ють в агропромисловому комплексi та соцiальнiй сферi села,

видiляється половина державних ринкових лiмiтiв на авто-

транспорт i 90 вiдсоткiв - на будiвельнi матерiали. При цьому

їм гарантується першочерговий продаж сiльськогосподар-

ської технiки, iнвентаря та iнших товарiв.

Частина третя

Аграрнi

господарчо-пiдприємницькi

правовiдносини

Роздiл XXIV

СУБ¦КТИ ГОСПОДАРЧО-ПiДПРИ¦МНИЦЬКИХ

ПРАВОВiДНОСИН

1. Характеристика аграрних господарчо-

пiдприємницьких правовiдносин

Виробництво товарної сiльськогосподарської продукцiї

являє собою передумову виникнення i економiчну основу

функцiонування ринкових економiчних вiдносин мiж учасни-

ками цього виробництва. У сiльському господарствi України

такими учасниками є колективнi i державнi сiльськогоспо-

дарськi пiдприємства, орендарi сiльськогосподарських зе-

мельних угiдь, селянськi (фермерськi) господарства, особистi

(власнi) пiдсобнi домашнi господарства громадян. Виробни-

цтво сiльськогосподарської продукцiї як товару є першоряд-

ним завданням i метою виробничо-господарської дiяльностi

(окрiм власникiв особистих пiдсобних господарств). Останнi

займаються виробництвом сiльськогосподарської продукцiї,

головним чином, для задоволення своїх власних потреб у цiй

продукцiї. Вони беруть участь у ринкових товарно-грошових

вiдносинах шляхом реалiзацiї лишкiв цiєї продукцiї -ваготi-

вельним органiзацiям споживчої кооперацiї i на мiсцевому

ринку.

Модель (структуру) ринкових аграрно-економiчних вза-

ємин, що виникають у процесi виробництва сiльськогоспо-

дарської продукцiї та її реалiзацiї, доцiльно визначати, по-

клавши в основу економiчне та правове становище її вироб-

никiв. Для цього необхiдно проаналiзувати i синтезувати їхнi

виробничо-господарськi, фiнансовi та господарсько-договiрнi

вiдносини.

В умовах функцiонування аграрного сектора України основ-

ними виробниками сiльськогосподарської продукцiї є колек-

тивнi та державнi сiльськогосподарськi пiдприємства.

Субєкти господарчо-пiдприємницьких правовiдносин

зд

507

Ринковi економiчнi вiдносини є лише частиною тих

складних виробничо-господарських вiдносин, у якi доводить-

ся вступати виробникам сiльськогосподарської продукцiї.

Виробництво останньої - це предмет ринкових економiчних

вiдносин, якi за своїм економiчним характером та змiстом

є товарно-грошовими. Користуючись вiдомою формулою

Т-Г-Т (товар-грошi-товар) можна стверджувати, що ринко-

вi економiчнi вiдносини - це вiдносини мiж товаром до гро-

шей i мiж грiшми до товару.

Метод виробничо-господарської дiяльностi виробникiв

сiльськогосподарської продукцiї є одержання прибутку, на

що й спрямована їх пiдприємницька дiяльнiсть. Згiдно iз ст. i

закону "Про пiдприємництво" остання здiйснюється шляхом

виробництва продукцiї, надання послуг, вимжнння робiт.

Кожному з даних видiв пiдчриї мницької дiяльностi ЕiЛiiСТИВi

свої види, форми, засоби участi у ринкових економiчних >iд-

носинах.

Виробники сiльськогосподарської продукцiї займаються

пiдприємницькою дiяльнiстю i за потребою користуються по-

слугами пiдприємств (органiзацiй), що спецiально утворенi

для їхнього обслуговування (ремонтно-технiчнi пiдприєм-

ства, мiжгосподарськi пiдрядно-будiвельнi органiзацiї, аїрохi-

мiчнi пiдприємства). У зазначених випадках iснуючi мiж ни-

ми пiдприємницько-економiчнi вiдносини є тонiїрно-грошо-

вим i, у свою чергу, юридичне оформляються шляхом укла-

дання договорiв. Без одержання таких послуг виробник

сiльськогосподарської продукцiї не змiг би здiйснювати свою

власну виробничо-господарську дiяльнiсть.

Самостiйний вид ринкових економiчних вiдносин i пiд-

приємницької дiяльностi становить сфера матерiально-тех-

нiчного забезпечення сiльськогосподарського виробництва.

Саме завдяки цим вiдомствам забезпечується матерiально-

технiчне постачання колективних i державних сiльськогоспо-

дарських пiдприємств тракторами, комбайнами, iншою технi-

кою, мiнеральними добривами, отрутохiмiкатами, пальним i

мастильними матерiалами, насiнням зернових, олiйних та iн-

ших культур, племiнною худобою, електроенергiєю тощо.

Сучаснi форми матерiально-технiчного забезпечення сiль-

ськогосподарського виробництва є рiзновидом ринкових еко-

номiчних вiдносин i, у свою чергу, мають власгииий кожному

з них договiрний засiб регулювання цих вiдносин. Крiм того,

Роздiл XXIV

Їм притаманнi вiдповiднi предмет дiяльностi, характер пiд-

приємництва, своєрiднiсть цiнових i розрахункових компо-

нентiв.

Специфiчну передумову i своєрiдну сферу ринкових еко-

номiчних вiдносин за участю виробникiв сiльськогосподар-

ської продукцiї являє їхня фiнансово-кредитна дiяльнiсть.

Це, по-перше, внутрiпiїнюгосподарське фiнансове забезпе-

чення дiяльностi виробникiв у виглядi наявних власних фi-

нансових ресурсiв, заборi оiш постi по кредитах, потреби в

кредитах для здiйснення тоннрного виробництва. По-друге, в

умовах впровадження i функцiонування ринкових економiч-

них вiдносин грошi самi стають товаром, а їхнiй господар

(банк) - учасником цих вiдносин. По-третє, в умовах впро-

вадження ринкових економiчних вiдносин iстотно змiнились

функцiї кредитора. Зараз вiн як субєкт пiдприємницької дi-

яльностi прагне мати вiд неї свiй власний прибуток, а не тiль-

ки контролювати стан виробничо-господарської й фiнансо-

во-кредитної дiяльностi виробникiв, яким надано кредити.

Змiнилась сама сутнiсть. Здiйснюваний кредиторами конт-

роль у першу чергу спрямований на захист своїх власних iн-

тересiв. Для недержавних банкiв держава є лише однiєю iз

сторiн їхнiх кредитних правовiдносин.