4. Аграрне право визначає основнi положення iнституту

права колективної власностi. КСГП (кооператив), як субєкт

права, здiйснює право володiння, користування i розпоря-

дження знаряддями, засобами i продукцiєю виробництва.

У його статутi зазначено, що для здiйснення своєї дiяль-

ностi та подальшого розвитку громадського господарства пiд-

приємство створює, планомiрно i продуктивно використовує

й поповнює основнi, обiговi виробничi фонди, правовий ре-

жим яких визначено нормами аграрного законодавства.

Пiдприємство передає своїм виробничим пiдроздiлам не-

обхiднi для їхньої господарської дiяльностi примiщення,

трактори, комбайни та iншi машини, насiння, корми для тва-

рин тощо. Цi пiдроздiли, будучи частиною КСГП (ВСГК,

СпС, АСГТ, ТОВ), використовують наданi їм засоби за їх

призначенням i саме тому мiж ними виникають органiзацiйнi

вiдносини, як мiж цiлим i його частинами (бригадою, фер-

мою); в особi останнiх КСГП реалiзує свої права власника.

Мiж КСГП, з одного боку, i його пiдроздiлами, з iншого, в

даному випадку виникають органiзацiйно-управлiнськi пра-

вовiдносини з приводу переданого майна: знарядь, насiння,

кормiв тощо. Норми права, якi визначають правовий режим

74 Роздiлт

окремих обєктiв права колективної власностi, також за сво-

єю природою є правоустановчими. Таким чином, i в даному

випадку правовiдносини виникнуть лише внаслiдок пору-

шення права власностi пiдприємства. Проте правовiдносини,

якi при цьому виникають, залежно вiд складу правопорушен-

ня регламентуються нормами iншого правового iнституту.

Пiдприємство, як субєкт права власностi, може вступати

в правовi вiдносини з юридичними особами i громадянами,

одначе цi правовiдносини вiдповiдно регулюються нормами

цивiльного i фiнансового права i як такi не є аграрно-пра-

вовими.

5. Важливу галузь суспiльних вiдносин, що виникають усе-

рединi сiльськогосподарських пiдприємств становлять, поряд

iз вiдносинами колективної власностi i самоврядування, тру-

довi вiдносини. Останнi являють собою колективнi вiдноси-

ни, що базуються на колективнiй власностi та принципах ко-

лективної органiзацiї суспiльної працi. Всi трудовi вiдносини

розвиваються i вдосконалюються у тiсному взаємозвязку i

взаємозалежностi. Такими ж рисами характеризується систе-

ма правових норм, що регулюють суспiльнi трудовi вiдноси-

ни. Як зазначалося вище, внутрiшнi трудовi вiдносини регла-

ментуються з допомогою аграрно-правових iнститутiв, визна-

чених статутом та iншими локальними нормативно-правови-

ми актами.

Учасниками утворюваних при цьому правовiдносин є

КСГП i кожний окремий його член. Правовою передумовою

їх виникнення є членство в КСГП. З наявнiстю членства цi

вiдносини можуть виникнути; з його припиненням - зника-

ють або змiнюються на суто трудовi вiдносини, що нiяк не

повязанi з внутрiшнiми аграрно-правовими.

Субєктивнi права i юридичнi обовязки учасникiв внут-

рiшнiх трудових правовiдносин, її також їх обєкти визнача-

ються характером i особливостями конкретних трудових вiд-

носин i правовими нормами, безпосередньо з ними повяза-

ними. Органiзацiя працi н КСГП, що вiдповiдає сучасним ви-

могам, передбачає планомiрний розподiл робочої сили за

галузями i виробничими пiдрочiдiлами, рацiональне її вико-

ристання протягом року. Формування особового складу бри-

гад, ферм i пiдсобних пiдпригмств, закрiплення за ними не-

обхiдних виробничих примiщень, устаткування, машин, iн-

вентаря та iншого майна, призначення керiвника i спецiалiс-

Аграриї правовiдносини 75

тiв - усе це є органiзацiйно-правовими заходами пiдприєм-

ства, якi випливають з його правоздатностi як КСГП, ВСГК

тощо. Здiйснення цих заходiв є органiзацiйною передумовою

виникнення трудових правовiдносин мiж пiдприємством та

його членами.

Для членiв КСГП (ВСГК, СпС) юридичним фактом, що

спричинює внутрiшнi трудовi правовiдносини, є правовий

акт (рiшення) правлiння КСГП, ВСГК, АСГТ про направлен-

ня кожного з них на роботу для виконання певних трудових

функцiй в конкретнiй бригадi, на фермi, в майстернi тощо; а

для осiб, обраних на посаду, - також акт вiдповiдних органiв

управлiння (загальних зборiв членiв або зборiв уповноваже-

них, бригадних зборiв iз подальшим затвердженням правлiн-

ням пiдприємства). Органи управлiння пiдприємства, таким

чином, реалiзують свої управлiнськi правомочностi i щодо ор-

ганiзацiї суспiльної працi в КСГП, управлiння членами

КСГП 1 всiєю виробничо-господарською, фiнансовою, куль-

турно-побутовою дiяльнiстю пiдприємства.