4. З 1992 р. Матерiально-технiчне забезпечення аграрних

пiдприємцiв ресурсами, технiкою, будiвельними матерiалами,

пальним, мiнеральними добривами стало здiйснюватися че-

рез бiржi. Останнiм актом було схвалено Концепцiю органiза-

цiї бiржового сiльськогосподарського ринку.

Вiдповiдно до чинного законодавства субєкти аграрного

пiдприємництва як клiєнти за свiй рахунок через брокера чи

брокерську контору мають право купувати на бiржах, в iнших

пiдприємств (установ, органiзацiй) потрiбну їм технiку, запас-

нi частини до неї, пальне та iншу продукцiю. Аграрнi пiдпри-

ємцi укладають договори з брокерськими конторами або ку-

пують брокерськi мiсця; завдяки цьому реалiзують виробленi

ними продукти харчування i сировину та отримують через ку-

пiвлю-продаж чи бартер (мiну) потрiбну їм продукцiю вироб-

ничо-технiчного призначення. В договорi з брокерською кон-

559

Аграрно-догоаiрнi зобовязання

торою (брокером) пiдприємець обумовлює свої вимоги та ви-

нагороду для контори чи брокера.

5. З 1996 р. матерiально-технiчне забезпечення аграрних.

пiдприємцiв здiйснюється також через систему надання i по-

вернення бюджетної позички на постачання технiки. Так, на

виконання постанови Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 10 сiчня

1996 р. "Про забезпечення технiкою та обладнанням сiль-

ськогосподарських товаровиробникiв у 1996 роцi" та "Поряд-

ку надання i повернення бюджетної позички за поставленi

сiльськогосподарським товаровиробникам технiку i облад-

нання", затвердженого спiльним наказом Мiнагропрому,

Мiнекономiки, Мiнфiну, Мiнiстерства машинобудування,

вiйськово-промислового комплексу i конверсiї України вiд

22 липня 1996 р. з аграрними товаровиробниками почали

укладатися договори постачання сiльськогосподарської технi-

ки на умовах розстрочення платежу за неї в рахунок держ-

контракту як плати за одержану технiку.

Цей договiр є багатостороннiм i рiзнопредметним. Його

укладають мiж собою райфiнвiддiл, постачальник, борошно-

мельне пiдприємство та аграрний товаровиробник. Предмет

договору становлять взаємнi зобовязання сторiн щодо забез-

печення за рахунок бюджетної позички аграрних товарови-

робникiв технiкою, а потiм - постачання зерна в рахунок

держконтракту як плати за технiку. Згiдно з договором рай-

фiнвiддiл надає постачальниковi бюджетну позичку для при-

дбання технiки з наступною її передачею аграрним товарови-

робникам на умовах оплати технiки рiвномiрним постачан-

ням упродовж 1996-1998 рр. зерна до державних ресурсiв.

Постачальник зобовязується поставити товаровиробниковi у

повнокомплектному й високоякiсному станi визначену в до-

говорi кiлькiсть технiки певного асортименту, а також забез-

печити в гарантiйний перiод безплатне проведення її обслуго-

вування та ремонту.

7. Договiрна дисциплiна

та вiдповiдальнiсть за її порушення

1. Особливого значення додержання договiрної дисциплi-

ни набуває в умовах впровадження засад ринкових економiч-

них вiдносин. Втiлення в практику цих засад в першу чергу

зумовлене рiвноправнiстю усiх форм власностi - приватної,

ево

Роздiл ЮСУ

колективної i державної, якi становлять економiчну основу

правосубєктностi всiх учасникiв договiрних вiдносин. Рiв-

ноправнiсть усiх учасникiв в системi договiрних взаємовiдно-

син сiльськогосподарських товаровиробникiв є свого роду

економiчною i юридичною гарантiєю ефективної господарчо-

пiдприємницької дiяльностi; вона виключає допустимiсть

протиставлення економiчних iнтересiв усiх субєктiв цих вiд-

носин за договорами. Державно-правовою гарантiєю захисту

майнових прав сторiн за договором є спiльний i єдиний поря-

док вирiшення майнових спорiв у разi порушення аграрно-

договiрних зобовязань в арбiтражному судi, оскiльки сторони

за цими договорами є юридичними особами. Додержання до-

говiрної дисциплiни в однаковiй мiрi вiдповiдає iнтересам

кожної iз сторiн i iнтересам держави.

За сучасних умов договiрна дисциплiна набуває принци-

пово нових рис. Вона грунтується не на режимi встановлення

державою договiрних вiдносин, а на засадах пiдприємництва,

якi передбачають вiльний вибiр видiв дiяльностi та асорти-

менту продукцiї залежно вiд попиту на ринку; пошук надiй-

них партнерiв i налагодження з ними взаємовигiдних звязкiв;

набуття репутацiї вiдповiдального за своє слово i дiло партне-

ра, пiдтримання i збереження такої репутацiї; визначення

повноважень державних iнституцiй та їх вiдповiдальностi пе-

ред субєктами пiдприємництва.

Як i ранiше, договiрна дисциплiна грунтується на закрiп-

леному у правових нормах порядку реалiзацiї договiрних вiд-

носин, додержання яких гарантується та забезпечується дер-

жавою в особi її виконавчої, а вiдтепер - i судової влади.

Воднораз нинi субєкт пiдприємництва має можливiсть розiр-

вати укладений договiр, сплативши контрагентовi всi збитки.

Такi дiї, як свiдчить свiтова практика, треба також квалiфiку-

вати як додержання договiрної дисциплiни, а не як її пору-

шення, оскiльки при цьому шкода вiдшкодовується вiдразу.

З урахуванням наведеного є пiдстави розглядати сучасну

договiрну дисциплiну як усвiдомлене пiдпорядкування сторо-

нами своїх дiй сумлiнному виконанню взятих на себе за дого-

вором зобовязань, здiйснюване з обовязковим додержанням

певних вимог, порядку i правил як пiд час укладання, так i пiд

час виконання договору з метою збереження дiлової (бiзнесо-

вої) гiдностi та репутацiї. Крiм того, її треба розглядати як за-

крiплений у правових нормах мiжнародних договорiв, чинних

i---

iня яиии

Аграрио-договiрнi зобовязання

561

нацiональних законодавчих та господарських, у тому числi

зовнiшньоекономiчних, договорiв, порядок реалiзацiї дого-

вiрних зобовязань, додержання яких визнається i гарантуєть-

ся; державою та забезпечується судовою владою.

2. Зворотним боком договiрної дисциплiни є майнова вiд-

повiдальнiсть сторiн за порушення договiрних зобовнiинь.

.Вона являє собою правовiдносини, що складаються з приводу

порушень, договiрних зобовязань i дiстають вияв у несприят-

ливих; для винної сторони наслiдках, зумовлених реалiзацiєю

умов договору про вiдповiдальнiсть, договiрних санкцiй та

санкцiй, встановлених чинним законодавством.

Характерною особливiстю цiєї вiдповiдальностi є те, що з

одного боку умови договору, а з iншого - норми законiв,

президентських та iнших нормативно-правових актiв є "дже-

релами" визначення пiдстав настання такої вiдповiдальностi

та звiльнення вiд неї, обрання виду i розмiру штрафних

санкцiй.

3. За невиконання або неналежне виконання договiрних

зобовязань, тобто за порушення договiрної дисциплiни, сто-

рони несуть майнову вiдповiдальнiсть, яка визначається умо-

вами конкретного договору. Саме договiр сторiн є їхньою вза-

ємною згодою на визначення пiдстав настання вiдповiдаль-

ностi чи звiльнення вiд неї, видiв правопорушень, за якi на-

стає вiдповiдальнiсть, а також видiв i розмiру штрафних

санкцiй за конкретнi правопорушення.

4. За загальним правилом сторона, яка порушила зобовя-

зання за договором> мусить вiдшкодувати iншiй сторонi зав-

данi їй збитки. Тому вiдсутнiсть у договорi роздiлу про вiдпо-

вiдальнiсть сторiн не звiльняє порушника вiд неї. Саме за-

гальне правило породжує обєктивне право на вiдшкодування

збиткiв будь-якої сторони в разi порушення її Прав i заподiян-

ня їй шкоди iншою стороною. Вiдповiдно до ст. 203 Цивiль-

ного кодексу вiдповiдальнiсть має наставати у повному обся-

зi, в тому числi й за неодержанi прибутки.

> Рiвночасно за низку порушень договiрної дисциплiни, якi

зачiпають й iнтереси держави, остання встановлює свої межi

вiдповiдальностi.

; Так, порушення фiнансово-розрахункової дисциплiни

иризводить до порушення не тiльки прав афарних пiдприєм-

цiв, а й iнтересiв держави в цiлому. Саме тому згiдно з зако-

< йодавством винна сторона, крiм вiдшкодування збиткiв, му-

562

сить також сплачувати спецiальнi штрафнi санкцiї. Так, вiд-

повiдно до Указу Президента України вiд 16 березня 1995 р.

"Про заходи щодо нормалiзацiї платiжної дисциплiни в на-

родному господарствi України" (п. 2) до вересня 1997 р. за

несвоєчасну сплату заборгованостi, що виникла пiсля 10 квiт-

ня 1995 р., пiдприємства-боржники сплачували на користь

кредиторiв, крiм суми заборгованостi, пеню в розмiрi 0,5 вiд-

сотка вiд суми заборгованостi за кожен день прострочення

платежу, якщо бiльший розмiр пенi не було передбачено уго-

дою сторiн. .i

5. За невиконання або неналежне виконання зобовязанi

за договором на створення (передачу) науково-технiчної про-

дукцiї на винну сторону покладається обовязок вiдшкодувати

потерпiлiй сторонi всi збитки включно з неодержаними при-

бутками. Виконавець за цим договором за невиконання зо-

бовязань має ще вiдшкодувати замовниковi вартiсть одержа-

них для виконання замовлення матерiальних цiнностей. За

використання переданої замовниковi науково-технiчної про-

дукцiї з порушенням умов договору (скажiмо, продаж її iн-

шим клiєнтам) виконавець повинен передати замовниковi всi

кошти, одержанi вiд цього, а також компенсувати моральну

шкоду. Якщо замовник на порушення умов договору пере-

дасть (перепродасть) науково-технiчну продукцiю, вiн також

мусить вiдшкодувати виконавцевi всi збитки в повному обсязi

(за порушення умов договору i авторських прав виконавця). У

договорi на використання науково-технiчної продукцiї сторо-

ни можуть передбачати й штрафнi санкцiї.