IФнитИi iГ(Мриi пiдприємцi

КОрЛОрiтиiною типу

радгоспи, iншi державнi

сiльське-, рибо- та мисливськогос-

подарськi пiдприємства

селянськi (фермерськi)

господарства

приватнi пiдсобнi

господарства громадян

|

лгрохiмiчногоземельний та iншi комерцiйнi банки

технiчногозгро- та iншi бiржi

мелiоративного та гiдромелiоративногоброкерськi контори та/чи брокери (брокерськi мiсця)

науково-техно-логiчного та iншого iнтелектуальногостраховiкомпанiї

будiвельногохолдинговi компанiї

Схема 5. Класифiкацiя i структура субєктiв аграрного права України

Роздiл IV

Приватнi пiдсобнi господарства громадян як виробникiв

продуктiв харчування i продовольства, чия дiяльнiсть повяза-

на з використанням природних обєктiв як головного засобу

виробництва таких продуктiв харчування i продовольства, та-

кож слiд вiднести до цiєї групи субєктiв аграрного права. Але

цi господарства не визнанi формально аграрними пiдприєм-

цями, оскiльки вони гiе.iигс не зареєструвалися як такi.

Другу групу субєктiв аграрного права i аграрних правовiд-

носин формують пiдприємцi, дiяльнiсть яких заснована на

рiзних формах власностi та оргинЬiiцiйно-правових формах,

правосубсктнiсть i статутна дiяльнiсть котрих нацiлена на за-

безпечення нормальної сучасної виробничо-технiчної дiяль-

ностi аграрних пiдприємцiв-товаровиробникiв. До цiєї групи

належать пiдприємцi, предметом статутної дiяльностi яких є

виконання робiт з агрохiмiчного, мелiоративного, гiдромелiо-

ративного, технiчного та iншого забезпечення виробничої дi-

яльностi пiдприємцiв, що безпосередньо займаються вироб-

ництвом продуктiв харчування, сировини i продовольства,

незалежно вiд їх форм власностi та органiзацiйно-правових

форм.

Третю групу субєктiв аграрного права i аграрних ринкових

правовiдносин становлять установи-пiдприємцi, головним

чином акцiонерного типу, правосубєктнiсть i статутна дiяль-

нiсть яких спрямованi на надання всiляких фiнансово-кре-

дитних, страхових, комерцiйних, посередницьких та iнших

послуг для забезпечення саме пiдприємницької (в тому числi

й виробничо-господарської, фiнансової) дiяльностi аграрних

пiдприємств-товаровиробникiв. До цiєї групи входять, зокре-

ма, акцiонерний банк "Україна" та iншi комерцiйнi банки,

агро- та iншi бiржi, страховi компанiї (наприклад, страхова

компанiя "Селянський дiм"), холдiнговi аграрнi (така нинi

створюється н.i Чернiгiпiцинi).

Вiднесення цих елементiв ринкової iнфраструктури до

субєктiв аграрного прана пi аграрних ринкових правовiдно-

син базується на тому, що самi iнрарнi пiдприємцi-товарови-

робники є, по-перше, спiвнл.iсниками (акцiонерами) назва-

них банкiв, бiрж, страхових i холдiнгових компанiй, по-друге,

є одночасно клiєнтами цих елементiв ринкової iнфраструкту-

ри. Крiм того, аграрнi пiдприємцi як акцiонери (спiввласни-

ки) i як клiєнти з метою забезпечення своєї власної конку-

рентоспроможностi, гарантованого ринку збуту продуктiв

Правосубєкгнiсть аграрних товаровиробникiв-пiдприємцiв 97

харчування, сировини, продовольства власного виробництва

обєднують свiй капiтал безпосередньо i опосередковано че-

рез заснованi ними банки, бiржi, страховi компанiї та створю-

ють формування вищого рiвня - холдiнговi компанiї, де во-

ни (аграрнi пiдприємцi) i спiввласники (акцiонери), i клiєнти.

9. Державна реєстрацiя є неоднаковою умовою визначення

Правового становища кожного сiльськогосподарського пiд--

\ приємства. З моменту вчинення державної реєстрацiї у пiд-

I Приємств виникають права юридичної особи. Державна

реєстрацiя є свого роду юридичним фактом, спрямованим на

забезпечення права сiльськогосподарському товаровиробни-

ковi проводити свою господарчо-пiдприємницьку дiяльнiсть i

бути учасником ринкових економiчних вiдносин.

Чинне законодавство України покладає обовязок кожно-

го пiдприємства здiйснити його державну реєстрацiю i таким

чином набути прав юридичної особи. Першорядним у цьому

вiдношеннi е Закон "Про пiдприємництво", в ст. 8 якого

йдеться про державну реєстрацiю. Цьому обовязку присвя-

ченi також ст. 6 Закону "Про пiдприємства в Українi", ст. З

Закону "Про сiльськогосподарське пiдприємство", ст, б Зако-

ну "Про господарськi товариства", ст. 9 Закону "Про селян-

ське (фермерське) господарство", ст. 6 Закону "Про сiльсько-

господарську кооперацiю.

З метою наведення порядку в лiцензуваннi субєктiв пiд-

приємницької дiяльностi Кабiнет Мiнiстрiв України 25 трав-

ня 1998 р. прийняв постанову i затвердив Положення про

державну реєстрацiю субєктiв пiдприємницької дiяльностi.

Згiдно з цими актами державну реєстрацiю повиннi пройти

всi субєкти пiдприємницької дiяльностi. Тi з них, державна

реєстрацiя яких проведена до 29 квiтня 1994 р. i якi не мають

свiдоцтва про державну реєстрацiю, а також тi, якi одержали

такi свiдоцтва до 29 квiтня 1994 р. повиннi одержати (обмiня-

ти) їх в органи державної реєстрацiї, в якому вони перебува-

ють на облiку. Замiна та одержання свiдоцтв про державну

реєстрацiю проводиться на пiдставi документiв, що засвiдчу-

ють державну реєстрацiю субєкта пiдприємницької дiяль-

ностi. При цьому за одержане свiдоцтво про державну

реєстрацiю субєктiв пiдприємницької дiяльностi зобовяза-

ний сплатити реєстрацiйний збiр.

10.. Державна реєстрацiя субєкта аграрного права як

аграрного пiдприємця є визначальним юридичним фактом

4 В. Янчук

98 Роздiл IV

для їх вiдмежування вiд тих утворень, що не мають i не мо-

жуть мати такого статусу. Саме реєстрацiя селянського (фер-

мерського) господарства i/або аграрного пiдприємця зi стату-

сом юридичної особи приватного права кооперативного i/чи

акцiонерного тилiв є юридичним фактом для визнання їх

субєктами аграрного права i аграрного пiдприємництва. То-

му будь-якi внутрiшньогосподарськi утворення, наприклад,

внутрiшньогосподарськi кооперативи, пiдряднi оренднi ко-

лективи, пiдсобнi цехи (промисли), не є самостiйними

субєктами аграрного права i пiдприємництва (попри наданi

їм повноваження з боку цих юридичних осiб).

На вiдмiну вiд законодавства iнших країн, в Українi не ви-

знаються субєктом права рiзноманiтнi кооперування селян

без створення (заснування) ними юридичної особи i держав-

ної реєстрацiї останньої. На вiдмiну вiд України, наприклад,

у ФРН, субєктом права (без статусу юридичної особи) визна-

ються: а) так званi кiльця, якi є формою кооперування фер-

мерiв у виглядi договiрного утворення для надання взаємної

допомоги технiкою; б) кооперування зусиль та майна батька

й сина для ведення фермерського господарства. З позицiї ук-

раїнського закону, у наведених вище випадках має мiсце ли-

ше кооперування фермерiв на пiдставi договору (по сутi, про

спiльну дiяльнiсть); i така кооперацiя не визнається субєк-

тами права, оскiльки здiйснюється без створення (заснуван-

ня) та легалiзацiї юридичної особи - справжнього субєкта

права як за українським, так i за нiмецьким законодавством.

Державна реєстрацiя є необхiдною умовою визначення

правового становища кожного сiльськогосподарського пiд-

приємства. З моменту вчинення державної реєстрацiї у пiд-

приємств виникають права юридичної особи. Державна

реєстрацiя с свого роду юридичним фактом, спрямованим на

забезпечення прана сiльськогосподарському товаровироб-

никовi проводити спою господарчо-пiдприємницьку дiяль-

нiсть i буги учасником ринкових економiчних вiдносин.

Чинне законоданство України покладає обовязок кожно-

го пiдприємства здiйснити його державну реєстрацiю i таким

чином набути прав юридичної особи. Першорядним у цьому

вiдношеннi є Закон "Про пiдприємництво", в ст. 8 якого

йдеться про державну реєстрацiю. Цьому обовязку присвя-

ченi також ст. 6 Закону "Про пiдприємства в Українi", ст. З

Закону "Про сiльськогосподарське пiдприємство", ст. 6 Зако-

Прщосубєктнiсть аграрних товаровиробниiЯвлiдприємцiв 99

ну "Про господарськi товариства", ст. 9 Закону "Про се-

лянське (фермерське) господарство", ст. 6 Закону "Про

сiльськогосподарську кооперацiю".

З метою наведення порядку в лiцензуваннi субєктiв

i пiдприємницької дiяльностi Кабiнет Мiнiстрiв України вiд

125 травня 1998 р. прийняв постанову i затвердив Положення

| Про державну реєстрацiю субєктiв пiдприємницької дiяль-

|ностi. Згiдно з цими актами державну реєстрацiю повиннi

i Пройти всi субєкти пiдприємницької дiяльностi. Тi з них,

державна реєстрацiя яких проведена до 29 квiтня 1994 р. i якi

не мають свiдоцтва про державну реєстрацiю, а також тi, якi

одержали такi свiдоцтва до 29 квiтня 1994 р. повиннi одер-

жати (обмiняти) їх в органi державної реєстрацiї, в якому

нони перебувають на облiку. Замiна та одержання свiдоцтв

про держпвну реєстрацiю проводиться на пiдставi документiв,

ЩО аигпiдчують держяяку реєстрацiю субєкта пiдприємниць-

мЯ дiнкмiостi. При цьому за одержане свiдоцтво про держав-

ну р<-( i грацiю субєкт пiдприємницької дiяльностi зобовяза-

ний сплатити реєстрацiйний збiр.

2. Правосубєктнiсть колективних i кооперативних

сiльськогосподарських пiдприємств

1. Субєктом аграрного права є кожне окремо взяте колек-

тивне i кооперативне сiльськогосподарське пiдприємство.

Правове становище цих пiдприємств визначається нормами

Закону "Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство

i Закону "Про сiльськогосподарську кооперацiю" та Статутом

кожного з цих пiдприємств. Згiдно з ст. 4 Закону "Про колек-

тивне сiльськогосподарське пiдприємство" в Статутi зазнача-

ються найменування пiдприємства, його мiсцезнаходження,

предмет i цiлi дiяльностi, порядок вступу громадян до членiв

пiдприємства i припинення членства в ньому, принципи

формування спiльної власностi та права членiв щодо неї, за-

гальнi права та обовязки членiв пiдприємства та його членiв

щодо використання й охорони земель, водних та iнших при-

родних ресурсiв, виробничо-господарської, фiнансової i тру-

дової дiяльностi, питання оплати та охорони працi, соцiальнi

гарантiї, умови i порядок реорганiзацiї та лiквiдацiї пiдприєм-

ства. Державна реєстрацiя пiдприємства здiйснюється не пiз-

4

Роздiл IV

нiше ЗО днiв з дня подання необхiдних документiв. Юридич-

ний факт державної реєстрацiї колективного сiльськогоспо-

дарського пiдприємства є пiдставою для надання йому прав

юридичної особи i визначає термiн виникнення у пiдприєм-

ства такого права.

За подiбною правовою регламентацiєю створюється i надi-

ляється вiдповiдною правосубсктнiстю виробничий сiльсько-

господарський кооператив. Ст. 2 Закону "Про сiльськогоспо-

дарську кооперацiю" залежно вiд цiлей, завдань i характеру

дiяльностi сiльськогосподарського кооператива подiляє їх на

виробничi та обслуговуючi. Виробничi кооперативи здiйсню-

ють свою господарську дiяльнiсть на засадах пiдприємництва

з метою одержання доходу. Обслуговуючi кооперативи спря-

мовують свою дiяльнiсть на обслуговування сiльськогоспо-

дарського та iншого виробництва учасникiв кооперацiї. В

свою чергу залежно вiд виду дiяльностi обслуговуючi коопера-

тиви подiляються на переробнi, заготiвельно-збутовi, поста-

чальницькi та iншi. Здiйснюванi ними послуги повязанi з ви-

робництвом, переробкою, збутом продукцiї рослинництва,

тваринництва, лiсiвництва i рибництва. Оскiльки обслуго-

вуючi кооперативи головним чином повязанi з сiльським

господарством, то правовiдносини, якi виникають в процесi

їхньої дiяльностi належить розглядати як предмет аграрного

права, хоч вони i мають певнi спiльнi риси з кооперативним

правом1.

Враховуючи спiльнi риси колективних сiльськогосподар-

ських пiдприємств i сiльськогосподарських кооперативiв цiл-

ком допустимо їх розглядати як рiзновид (тип) кооператив-

них утворень.

2. Економiчну основу створення i дiяльностi колективних

i кооперативних сiльськогосподарських пiдприємств стано-

вить колективна власнiсть пiдприємства як юридичної особи,

а його члени - в частинi майна, яку вони одержують при ви-

ходi iз пiдприємства.

Вiдповiдно до ст. 20 Закону "Про сiльськогосподарську

кооперацiю" кооператив с власником будiвель, споруд, гро-

шей, майнових внескiв його членiв, виготовлюваної ним про-

) Див.: Кооперативне право / За рсд. чл.-кор. НАН України, акад. АПрН

України, доктора юридичних наук, професора Семчика В. 1. - К., 1998,

Правосубеiсгнiсть аграрних товаровиробникiв-пiдприємцiв_____101

дукцiї, доходiв, одержанних вiд її реалiзацiї, продуктової та

iншої дiяльностi, передбаченої статутом кооперативу, а також

iншого майна, придбаного на пiдставах, не заборонених зако-

ном. Члени кооперативу в якостi пайового внеску можуть пе-

редати йому земельну дiлянку. Майно кооперативу подiляєть-

ся на пайовий i неподiльний фонди. Кожний з цих фондiв

має вiдповiдний правовий режим.

Особливiсть правосубєктностi аграрних приватних пiд-

приємств кооперативного типу полягає в тому, що в них має

мiсце обєднання насамперед робочої сили, а не капiталiв.

"У кооперацiї капiтал - слуга, а не господар", - писав ще

i 1925 р. О. В. Чаянов1.

| 3. Закони про колективне i кооперативне сiльськогоспо-

дарське пiдприємство встановлюють право самоврядування,

органи управлiння на їхню компетенцiю, що також станов-

доьЛоiо нраносубсктнiсть. Засади права самоврядування в

iiВтi 1 ВСГК бiльш повно викладенi у спецiальних роздiлах

Їхнiх статутiв. Управлiнська правосубєктнiсть цих пiдпри-

ємств полягає у створеннi i участi представникiв цих пiдпри-

ємств в роботi представницьких органiв управлiння колектив-

ними сiльськогосподарськими пiдприємствами з боку Всеук-

раїнської ради представникiв колективних сiльськогосподар-

ських пiдприємств. Згiдно з ст. 25 Закону "Про колективне

сiльськогосподарське пiдприємство" для органiзацiйно-пра-

вового забезпечення економiчної самостiйностi пiдприємства

та охорони його прав, узагальнення досвiду роботи та пред-

ставлення iнтересiв пiдприємства у вiдносинах з органами

влади i управлiння створюються його представницькi органи;

Демократичнiсть самоврядування у пiдприємствi забезпечу-

ється додержанням закрiпленої в його статутi системи органi-

зацiйно-управлiнських i процедурно-правових норм.

iстотну правосубєктнiсть колективних i кооперативних

сiльськогосподарських пiдприємств становлять трудовi пра-

вовiдносини. Це вiдносини щодо органiзацiї працi (бригади,

ферми, ланки), додержання членами КСГП i ВСГК своїх тру-

дових прав та обовязкiв, що охоплюється поняттям трудової

дисциплiни, додержання пiдприємством обовязкiв по забез-

печенню охорони здоровя i вiдшкодування шкоди, заподiя-

ної трудiвниковi при виконаннi роботи, запровадження на

1 Див.: ЧояиовА. В. Краткий курс кооперации. -М., 1926. - С. 10.

102 Роздiл IV

пiдприємствi сучасних систем i форм оплати працi та її на-

лежне правове регулювання, наближення принципiв оплати

працi працiвникiв колективно-кооперативних утворень з оп-

латою працi в державних або акцiонерних сiльськогосподар-

ських пiдприємствах. У цьому разi мається на увазi впровад-

ження в колективних i кооперативних пiдприємствах обовяз-

кового мiнiмального рiвня оплати працi так як це встановле-

но для найманих працiвникiв i врегульовано п. 6 ст. 19 Закону

"Про колективне сiльськогосподарське пiдприємство". Тру-

довими є також вiдносини, якi виникають в разi вчинення

працiвником дисциплiнарного проступку i настання дисцип-

лiнарної вiдповiдальностi, а також у разi заподiяння працiв-

ником при виконаннi трудових обовязкiв майнової шкоди i

настання його матерiальної вiдповiдальностi.

Трудовi правовiдносини, що виникають в процесi вироб-

ничо-господарської та управлiнської дiяльностi колективних i

кооперативних пiдприємств, регулюються нормами аграрного

законодавства та локальними внутрiшньоправовими актами з

цих сiльськогосподарських пiдприємств. Правову основу цих

актiв становлять вiдповiднi положення Конституцiї України.

Зокрема, ст. 43, згiдно з якою громадяни мають право на пра-

цю, що включає можливiсть заробляти собi на життя. Держа-

ва створює умови для повного здiйснення громадянами права

на працю, гарантує рiвнi можливостi у виборi професiї та роду

трудової дiяльностi. Кожен має право на належнi, безпечнi

умови працi, на заробiтну плату не нижче вiд визначеної за-

коном. Кожен, хто працює, має право на вiдпочинок (ст. 45),

в тому числi право на оплачувану щорiчну вiдпустку. Члени

КСГП i ВСГК мають право на забезпечення в разi повної,

часткової або тимчасової втрати працездатностi, втрати году-

вальника, безробiття з незалежних вiд них обставин, а також

у старостi та iнших випадках, передбачених законом (ст. 46).

Посилання на особливостi колективного i кооперативного

сiльськогосподарського ниробництва i правового статусу аг-

рарних пiдприємств не можуть бути пiдставою для недодер-

жання по вiдношенню до селян наведених положень Консти-

туцiї України.

УТравосубєктнiсть аграрних товаровиробникiв-пiдприємцiв____103