3. Перелiк обєктiв майнових прав пiдприємства спрямо-

ваний на забезпечення майновими засобами виконання зав-

дань сiльськогосподарської дiяльностi. Це повязано з вико-

ристанням землi для виробництва сiльськогосподарської про-

дукцiї, iнших видiв дiяльностi, не забороненої законодав-

ством. У законодавчих актах немає перелiку майна, яке

належало б виключно до обєктiв майна сiльськогосподар-

ських пiдприємств.

Проте, виходячи зi статутних цiлей i завдань пiдприємства,

можна говорити про його основний перелiк. До нього вiдно-

сять будiвлi та споруди, зокрема ферми, комори, гаражi, май-

стернi, електричнi мережi, трактори, комбайни, устаткуван-

ня, транспортнi засоби, робочу i продуктивну худобу, багато-

рiчнi насадження, мелiоративнi та iригацiйнi споруди, вироб-

лену продукцiю, грошовi кошти, акцiї та iншi цiннi папери,

iнше майно, закрiплене за пiдприємством або ж придбане

ним на законних пiдставах.

Основним критерiєм подiлу майнових прав пiдприємства

на вiдповiднi майновi обєкти є правова оцiнка джерел фор-

мування майна. Вiдповiдно до п. З ст. 10 вищезгаданого Зако-

ну такими джерелами можуть бути:

- грошовi кошти i матерiальнi внески засновникiв;

- доходи, одержанi вiд реалiзацiї продукцiї, робiт, послуг,

а також вiд iнших видiв господарської дiяльностi; у

- доходи вiд цiнних паперiв;

- кредити банкiв та iнших кредиторiв;

- капiтальнi вкладення й дотацiї з бюджетiв;

257

Правовий режим майна ДСГП

- безкоштовнi чи благодiйнi внески органiзацiй, пiдпри-

ємств i громадян;

- iншi джерела, не забороненi законодавчими актами.

Законодавче закрiплення джерел формування майна пiд-

приємства є однiєю з форм розширення господарської само-

стiйностi ДСГП. Тепер вони самi вирiшують питання про тi

чи iншi види майна, що їх пiдприємство може придбати з

правом повного господарського вiдання. Причому, виходячи

з мiркувань розвитку пiдприємництва, пiдприємство може

вступати в майновi вiдносини з iншими юридичними особа-

ми i громадянами та разом iз ними набувати окремi майновi

обєкти. Закон "Про власнiсть" (ст. 3) передбачає, що майно

може належати за правом спiльної (часткової або сумiсної)

власностi юридичним особам i громадянам.

Це припиле стосуспля i прана повного господарського вi-

дiпшя в радi, якщо пiдприємство набуває певне майно спiль-

но з iншими державними пiдприємствами. Дане майно може

належати декiльком державним пiдприємствам за правом

спiльного (часткового або сумiсного) повного господарського

пiдниня. На таких правових засадах окремий будинок чи iншi

споруди можуть бути на балансi двох чи трьох пiдприємств,

органiзацiй. На базi обєднання майна рiзних форм власностi

(iмiшана форма власностi) можуть створюватись i функцiо-

нувати спiльнi пiдприємства з участю державних i недержав-

них пiдприємств.

Як субєкт права пiдприємство має право в межах, перед-

бачених Законом "Про пiдприємства в Українi" i своїм стату-

том, продавати i передавати iншим пiдприємствам, органiза-

цiям i установам, обмiнювати, здавати в оренду, надавати без-

коштовно в тимчасове користування чи позичати належнi йо-

му будови, споруди, устаткування, транспортнi засоби,

iнвентар, сировину та iншi матерiальнi цiнностi, а також спи-

сувати їх з балансу, якщо iнше не передбачено законодавчи-

ми актами i Статутом радгоспу.

4. Пiдприємство має право, якщо iнше не передбачено

його статутом, здавати в оренду громадянам засоби вироб-

ництва та iншi матерiальнi цiнностi, за винятком тих, якi вiд-

повiдно до законодавства не можуть бути в їх власностi чи ко-

ристуваннi. Воно може передавати громадянам окремi матерi-

альнi цiнностi й безкоштовно. Майно може передаватись гро-

мадянам, по-перше, - з дозволу власника, а по-друге - у

Ч i). Янчук

258

РОЗДiЛ XII

випадках, не заборонених законодавством. А втiм, Декретом

Кабiнету Мiнiстрiв України пiд 15 iрудня 1992 р. "Про управ-

лiння майном, що є у загально-державнiй власностi" заборо-

нено пiдприємствам, майно яких належить до загальнодер-

жавної власностi, передавати безоплатно закрiплене за ними

майно iншим пiдприсмстним, органiзацiям i установам, а та-

кож громадянам.

За певних умоп майновi нiлносини можуть складатись мiж

пiдприємством i його трудовим колективом. Це специфiчна

форма таких вiдносин. Як пiдемо, трудовий колектив не є

юридичною особою, а тому ча шгпльними правилами само-

стiйно не може вступати в майновi вiдносини, мати певнi

права i нести вiдповiдальнiсть. Але законодавчi акти передба-

чають винятки. Перший iз них, коли вiдповiдно до п. З ст. 18

Закону "Про пiдприємства в Українi" у випадках, передбаче-

них статутом, частина чистого прибутку може передаватись у

власнiсть трудового колективу. Другий: вiдповiдно до ст. 37

Закону "Про власнiсть" колектив державного пiдприємства

має право вимагати передачi пiдприємства в оренду або ж пе-

ретворення його в iнше пiдприємство, засноване на колек-

тивнiй власностi, у разi прийняття рiшення державним орга-

ном, уповноваженим управляти державним майном, або ж

якщо державне пiдприємство буде визнане неплатоспромож-

ним (банкрутом) за умови прийняття на себе боргiв банкрута