2. Безперечно умовою функцiонування будь-якої держави

є наявнiсть у неї державного бюджету, цiлої системи законо-

давчих i пiдзаконних актiв, спрямованих на утворення подат-

кового законодавства, регулювання податкових вiдносин, ви-

значення обєктiв оподаткування, кола платникiв податкiв i

зборiв - юридичних i фiзичних осiб як субєктiв оподатку-

вання. Усi правовi норми, якi регулюють податковi вiдноси-

ни, взятi у сукупностi, становлять податкове право - складо-

ву частину фiнансовою права.

Податкове прано України охоплює собою цiлий ряд зако-

нiв, що визначають правовий режим конкретних податкiв i

зборiв (обовязкових платежiв) бюджету. Розмежовують бюд-

жет на загальнодержавний i мiсцевий. Серед цих законодав-

чих актiв особливе значення має Закон "Про систему оподат-

кування", прийнятий Верховною Радою України 25 червня

1991 Р. З цiлим рядом змiн I доповнень. Останнiми з них є

змiни i доповнення вiд 5 березня 1998 р. Цей Закон визначає

Правове регулювання фiнансової дiяльностi СГП 391

принципи побудови системи оподаткування України, подат-

ки i збори (обовязковi платежi) до бюджету та до державних

цiльових фондiв, а також права, обовязки i вiдповiдальнiсть

платникiв. Вмiщенi в цьому Законi норми по сутi є загальною

частиною до податкового законодавства України. Свiдченням

того, що цей Закон є основою серед цих актiв про оподатку-

вання є те, що будь-якi податки i збори (обовязковi платежi),

якi запроваджуються законами України, мають бути включенi

до цього Закону. Всi iншi закони України про оподаткування

мають вiдповiдати принципам, закладеним у Законi "Про

систему оподаткування". Згiдно зi ст. 2 Закону сукупнiсть по-

даткiв i зборiв (обовязкових платежiв) до бюджету та держав-

них цiльових фондiв, якi справляються у встановленому зако-

нами України порядку становлять систему оподаткування.

3. Ннуконо-нрiїктичiпi обгрунтованiсть системи оподатку-

вання, застосовунана i> Українi, забезпечується додержанням

принципiв побудови i призначення системи оподаткування

(ст. 3). Згiдно з цiєю правовою нормою цi принципи є такими:

- стимулювання пiдприємницької виробничої дiяльностi

та iнвестицiйної активностi, введення пiльг щодо оподатку-

вання прибутку (доходу), спрямованого на розвиток вироб-

ництва;

- обовязковiсть - впровадження норм щодо сплати по-

даткiв i зборiв (обовязкових платежiв), визначених на пiдста-

вi достовiрних даних про обєкти оподаткування за звiтний

перiод, та встановлення вiдповiдальностi платникiв податкiв

за порушення податкового законодавства;

- рiвнозначнiсть i пропорцiйнiсть - справляння податкiв

з юридичних осiб здiйснюються у певнiй частцi вiд окремого

прибутку i забезпечення плати рiзних податкiв i зборiв

(обовязкових платежiв) на рiвнi прибуткiв i пропорцiйно

бiльших податкiв i зборiв (обовязкових платежiв) на бiльшi

доходи;

- рiвнiсть, недопущення будь-яких проявiв податкової

дискримiнацiї - забезпечення однакового пiдходу до обєктiв

господарювання (юридичних i фiзичних осiб, включаючи не-

резидентiв) при визначеннi обовязкiв щодо сплати податкiв i

зборiв (обовязкових платежiв);

- соцiальна справедливiсть - забезпечення соцiальної

пiдтримки малозабезпечених верств населення шляхом за-

провадження економiчно обгрунтованого неоподаткованого