3. Правосубєктнiсть акцiонерних

сiльськогосподарських товариств

З часу проголошення незалежностi України здiйснено за-

ходи щодо розвитку приватної i колективно-кооперативної

власностi, виникнення нових для України форм органiзацiї

сiльськогосподарського виробництва, визнання їхньої рiв-

ноправностi, надiлення їх повною господарсько-управлiн-

ською самостiйнiстю. Серед цих нових утворень набули по-

ширення i правового визнання акцiонернi сiльськогосподар-

ськi товариства, якi виробляють сiльськогосподарську про-

дукцiю.

Правове становище акцiонерного сiльськогосподарського

товариства визначається нормами Закону "Про господарське

iоiiiiристпо" вiд 19 вересня 1991 р. та Статутом цього това-

ристпа. Для роїробки такого Статуту акцiонерне сiльськогос-

подарське топпристно використовує Типовий Статут вiдкри-

того пкцiонсрного товариства, створеного шляхом корпора-

тивнiї державного пiдприємства, затвердженого наказом Мi-

нiстерства економiки України, Фондом державного майна

України i Мiнiстерством юстицiї України вiд 31 серпня

1993 р.

За своєю економiчною сутнiстю i правовим статусом

АСГТ слiд вважати утворенням корпоративного типу.

2. При створеннi акцiонерних товариств першорядним є

вирiшення питання про власнiсть. Принциповою особливiс-

тю правосубєктностi цiєї групи аграрних пiдприємцiв є на-

самперед те, що цi товариства - обєднання капiталу, а не

особистої трудової участi.

Майнова Правосубєктнiсть АСГТ безпосередньо повяза-

на з правовим режимом майна акцiонерних товариств, това-

риств з обмеженою вiдповiдальнiстю. Так, вiдповiдно до ст.

12 Закону "Про господарськi товариства" цi товариства є

власниками: майна, переданого їм засновниками i учасника-

ми у власнiсть; продукцiї, виробленої товариствами внаслiдок

господарської дiяльностi; одержаних доходiв; iншого майна,

набутого на пiдставах, не заборонених законом. Ризик випад-

кової загибелi або пошкодження майна, що є власнiстю това-

риства або передане йому в користування, несе товариство,

якщо iнше не передбачено установчими документами. Вкла-

дами учасникiв i засновникiв акцiонерних товариств, това-

риств з обмеженою вiдповiдальнiстю можуть бути, зокрема,

104

будинки, споруди, обладнання та iншi матерiальнi цiнностi,

цiннi папери, права користування землею, водою та iншими

природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнан-

ням, а також iншi майновi прана (в тому числi на iнтелекту-

альну власнiсть), кошти. Вклад (юкрсма в натурi) оцiнюється

у гривнях i складає частку учасника та засновника у статутно-

му фондi.

З наведеної норми Закону нишiипас, що субєктом права

власностi на майно може Оуiи як сямс товариство, так i гро-

мадянин, який передав товариству "право користування" зе-

мельною дiлянкою, iншим майном та майновими правами.

Крiм того, згiдно зi ст. 10 цього ж Закону, учасник (акцiонер)

акцiонерного товариства вiдкритого типу практично не обме-

жений щодо розпорядження своєю часткою в майнi цього то- ||

вариства (вiн може передати її iншим особам). Тому, на вiд-

мiну вiд пiдприємств кооперативного типу, майно (чи його

частка) такого товариства може стати обєктом права влас-

ностi необмеженого кола осiб. Практично ця частка у статут-

ному фондi акцiонерного товариства може стати обєктом

стягнення за боргами акцiонера i, наприклад, фiнансово-кре-

дитна установа може стати акцiонером такого товариства.