6. За невиконання або неналежне виконання взятих зо-

бовязань сторони несуть майнову вiдповiдальнiсть згiдно з

нормами чинного цивiльного законодавства. Так, у разi заги-

белi (падежу) худоби й птицi з вини власника ППГГ останнiй

зобовязаний вiдшкодувати КСГП (СпС, ВСГК, ДСГП,

АСГТ) збитки, виходячи з вартостi поставної ваги тварин i

нтипi чi iснуючими державними закупiвельними цiнами. В

рвм инмуiiк ного лiбою худоби (птицi) його продукти, при-

данiї пдя i пожинання, здаються КСГП (СпС, ВСГК, ДСГП,

А(-1 1) ш цiнами ,л цiно з домовленiстю (на практицi -не ви-

ще iснуючих закупiвельних за державним замовленням на ху-

добу i птицю у живiй вазi). При цьому оплачується лише вага,

яку становить одержаний прирiст живої ваги, починаючи вiд

поставної зi знижкою на вагу наповнення шлунково-кишко-

вого тракту. Сторони за договором зобовязанi додержувати

вимог оформлення випадку загибелi худоби або птицi спецi-

альним актом. В цьому актi зазначається Причина загибелi

або вимушеного забою худоби, з чиєї вини трапився випадок

тощо. До складу створюваної у цьому випадку комiсiї залуча-

ються спецiалiсти КСГП (СпС, ВСГК, ДСГП, АСГТ) i дер-

жавної ветеринарної служби. Складений акт розглядається i

затверджується виконавчим органом КСГП (СпС, ДСГП,

АСГТ).

р--

Роздiл Х

ДЕРЖАВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ

СiЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

| 1. Характеристика дерхавно правового

регулювання сiльського господарства

1. Україна - аграрно-промислова держава, а це зумовлює

суспiльну необхiднiсть вiдповiдного державно-правового ре-

гулювання сiльського господарства, обсягового аграрного за-

конодавства та сучасної системи органiв державного управ-

лiння цiєю першорядною галуззю народного господарства.

Саме вона виробляє продукти харчування, сiльськогосподар-

ську сировину для легкої промисловостi. Виходячи iз дiалек-

тичного взаємозвязку i взаємозалежностi цiлого ряду сус-

пiльних економiчних виробничо-господарських i ринково-

економiчних i соцiальних факторiв, державно-правове регу-

лювання спрямоване на визначення цiлей, завдань i змiсту

аграрної полiтики держави та забезпечення її реалiзацiї. Ос-

тання зумовлена суспiльною потребою вiдповiдного законо-

творчого i нормативно-правового закрiплення та належного

правозастосування в цих ланках державних владних i вико-

навчих структур, усiй системi колективних, державних i при-

ватних товаровиробникiв та пiдприємцiв.

Державно-правове регулювання сiльського господарства

становить собою сукупнiсть заходiв щодо визначення систе-

ми органiв державного управлiння, якi вiдають цiєю складо-

вою народного господарства, прийняття i належного вико-

нання аграрних законiв i нормативно-правових актiв про

сiльське господарство, закрiплення кола повноважень (ком-

петенцiї) цих органiв. Державне регулювання сiльського гос-

подарства охоплює систему державних iнспекцiй i контролю

за дiяльнiстю колективних, державних, приватних товарови-

Докладнiше про сутнiсть сучасної аграрної полiтики див.: Сучасна аграр-

на полiтика України: Проблеми становлення / За рсд. академiкiв УААН Саб-

лука П. Т. та Юрчишина В. В. - К., 1996.

Державно-правове регулювання сiльського господарства 191

робникiв, а також визначення кола i правосубєктностi сiль-

ськогосподарських державних i колективних пiдприємств,

установ, органiзацiй, дiяльнiсть яких здiйснюється з участю

державно-правового регулювання сiльського господарства.

Державно-правовому регулюванню пiдлягає розвязання

питань, повязаних з пiдготовкою спецiалiстiв сiльського гос-

подарства i-IV рiвнiв акредитацiї, укомплектуванню ними як

органiв державного управлiння сiльським господарством, так

i пiдприємств, установ, органiзацiй цього профiлю. Воно по-

ширюється на ветеринарну службу, врегулювання проблем

зовнiшнiх аграрно-економiчних та iнших звязкiв. Цим регу-

люванням охоплюється дiяльнiсть науково-дослiдних установ

(Академiї аграрних наук, науково-дослiдних iнститутiв, нау-

ково-дослiдних станцiй).

НироДинцтво сiльськогосподарської продукцiї рослинного

i тваринного походження зумовило потребу в iснуваннi цiєї

системи органiв державного управлiння i здiйснення держав-

ного-правового регулювання цих суспiльних вiдносин та їх

Правового регулювання.

2. Субєктами державного управлiння сiльського господар-

ства є тi органи державного управлiння, що здiйснюють дер-

жавно-правове регулювання сiльським господарством, забез-

печують належне виконання положень аграрного законодав-

ства, здiйснення повсякденного управлiння пiдлеглими по

вертикалi управлiнськими структурами, виробничо-господар-

ськими, виробничо-обслуговуючими сiльське господарство

службами (наприклад, ветеринарна служба), а також органи

сiльськогосподарських iнспекцiй i контролю за дiяльнiстю

сiльськогосподарських пiдприємств i обєднань. Обєктами

державно-правового регулювання сiльського господарства

матерiальнi засоби i форми ведення сiльськогосподарського

виробництва. ¦

. Першорядним обєктом державно-правового регулювання

у сiльському господарствi є землi сiльськогосподарського

призначення, що становлять основу сiльськогосподарського

виробництва i матерiальну базу для розмiщення виробничих

та обслуговуючих пiдприємств, науково-дослiдних i навчаль-

них установ. Державне управлiння землями сiльськогоспо-

дарського призначення здiйснює Державний комiтет України

в справах земельних ресурсiв, .у.; <,.,...,

192

Роздiл X

Обєктами державно-правового регулювання є також усi

галузi та пiдгалузi сiльськогосподарського виробництва. В

рослинництвi - виробництво кiркових i зернобобових куль-

тур, цукрових бурякiв, соняшника, ефiро-олiйних культур,

кукурудзи, хмiлю, льону-iiнсiїчiя i льону-трести; в садiвництвi

та огородництвi - вирощу iшн i їй овочiв, плодiв, ягiд, вино

граду, баштанних культур ш iн.; н тваринництвi - вiдгодiвля>-;

мясо-молочної худоби, спиксй, овець, кiз, птахiв та вироб-

ництво продукцiї цих пiдгилу сй (молока, мяса, яєць, шерстi,

хутра та iн.).

Державно-правове регулюнаїжя сiльського господарства

спрямоване на визначення правового режиму найважливiших

засобiв сiльськогосподарського виробництва. Зокрема,