4. Безпосередньо в районних (мiських) народних судах роз-

глядаються також спори про вiдмову у прийняттi на роботу:

- працiвникiв, запрошених на роботу в порядку переве-

дення з iншого пiдприємства, установи, органiзацiї;

- молодих спецiалiстiв, якi закiнчили вищий навчальний

заклад i в установленому порядку направленi на роботу на да-

не пiдприємство, в установу, органiзацiю;

- вагiтних жiнок, жiнок, якi мають дiтей вiком до трьох

рокiв або дитину-iнвалiдА, а одиноких матерiв - при наяв-

ностi дитини вiком до чотирнадцяти рокiв;

- виборних працiвникiв пiсля закiнчення строку повнова-

жень; \

- працiвникiв, яким надано право поворотного прийнят-

тя на роботу; \

- iнших осiб, з якими Власник або уповноважений ним

орган вiдповiдно до чиннрго законодавства зобовязаний

укласти трудовий договiр.

5. Вирiшення спотiв про оплату працi

в сiльськогосподарських пiдприємствах

1. Згiдно зi ст. 43 Конституцi> України право на своєчасне

одержання винагороди за працюзахищається законом. Спори

про одержання винагороди працiвникiв державних сiльсько-

господарських пiдприємств, члевдв та iнших працiвникiв ко-

лективних сiльськогосподарських пiдприємств вирiшуються у

встановленому чинним законодавством порядку комiсiями з

трудових спорiв, а також судами.

474 Роздiл ХХii

Безпосередньо в районних (мiських) судах розглядаються

трудовi спори за заявами: \

а) працiвникiв сiльськогосподарських\пiдприємств, де ко-

мiсiї з трудових спорiв не обираються; \

б) працiвникiв пiдприємств, зазначених у пунктах 2, З

ст. 232 КЗпП, про оплату за час вимушйного прогулу або

виконання роботи з нижчою оплатою та в деяких iнших

випадках. ;

Встановлений чинним трудовим законодавством порядок

розгляду спорiв не поширюється на спори, що виникають

мiж працiвниками та власником пiдприємства чи уповнова-

женим ним органом з приводу встановлення нових або змiни

iснуючих умов працi, не врегульованих законодавством або

iншими нормативними положеннями про працю.

2. Спори про одержання винагороди є рiзновидом спорiв

про грошовi вимоги. Органи, якi розглядають спiр про оплату

працi, мають виходити з того, що згiдно з Законами "Про пiд-

приємства в Українi", "Про господарськi товариства", Про

колективне сiльськогосподарське пiдприємство", "Про се-

лянське (фермерське) господарство", "Про оплату працi" та-

iншими законодавчими i пiдзаконними актами форми, систе-

ми, розмiри i порядок оплати працi членiв i працiвникiв

сiльськогосподарських пiдприємств визначаються останнiми

самостiйно. Виходячи з цього, предметом спору можуть бути

як основна заробiтна плата, так i додаткова (в грошовiй або

натуральнiй формi), а також вимоги про забезпечення вста-

новленого законодавством мiнiмального розмiру заробiтної

плати та її iндексацiї.

При вирiшеннi спорiв про одержання винагороди мають

бути застосованi прийнятi в господарствах локальнi правовi

акти - Статут колективного сiльськогосподарського пiдпри-

ємства, Положення (Правила) про оплату працi, трудовий

контракт, а також колективний договiр у частинi визначення

конкретних розмiрiв тарифних ставок i окладiв (ст. 96 КЗпП).

3. Вiдповiдно до ч. 2 ст. 235 КЗпП при винесеннi рiшення

про поновлення на роботi орган, який розглядає трудовий

спiр, одночасно вирiшує вимоги про виплату працiвниковi

середнього заробiтку за час вимушеного прогулу або рiзницi в

заробiтку за час виконання роботи з нижчою оплатою, але не

бiльш як за один рiк.

475

Трудовi спори працiвникiв СГП

У постановi Пленуму Верховного Суду України вiд 6 лис-

топада 1992 р. № 9 "Про практику розгляду судами трудових

спорiв" (зi змiнами, внесеними постановами Пленуму вiд 1

квiтня 1994 р. № 4 та вiд 26 жовтня 1995 р. № 18) розяснено,

що, поновлюючи на роботi працiвника, звiльненого без за-

конних пiдстав чи з порушенням встановленого порядку або

незаконно переведеного на iншу роботу, суд виносить рiшен-

ня про виплату йому заробiтної плати чи рiзницi в заробiтнiй

платi на роботi з нижчою оплатою. Якщо ж працiвника не-

можливо поновити на попереднiй роботi, суд визнає звiль-

нення неправильним i зобовязує лiквiдацiйну комiсiю, а в

належних випадках - правонаступника чи вищестоящий у

порядку пiдлеглостi орган виплатити йому заробiтну плату за

час вимушеного прогулу.