6. За невиконання або неналежне виконання зобовязань

за договором на реалiзацiю сiльськогосподарської продукцiї

та сировини субєкти аграрного пiдприємництва сторони-ви-

робника також несуть вiдповiдальнiсть у повному обсязi.

Крiм того, сторони в договорах можуть встановлювати й

штрафнi санкцiї (наприклад, за несвоєчасне виконання зо-

бовязань iз забезпечення аграрного товаровиробника тарою,

па-кувальним матерiалом, за порушення графiка вивезення

прюдукцiї та сировини, продаж продукцiї та сировини гiршої

якостi, нiж це передбачено умовами договору, порушення

розрахункової дисциплiни тощо).

З метою пiдвищення вiдповiдальностi субєктiв пiдприєм-

ницької дiяльностi за виконання договiрних зобовязань Ука-

зом Президента України "Про заходи щодо нормалiзацiї пла-

563

грарно-дрговiрнi зобовязання

тiжної дисциплiни в народному господарствi України" (п. 4)

встановлено, що боржники-пiдприємства роздрiбної торгiвлi

(незалежно вiд форм власностi) сплачують на користь вироб-

ника сiльськогосподарської продукцiї та продовольства суму

заборгованостi та пеню в розмiрi 1,5 вiдсотка, а також до мiс-

цевого бюджету пеню в розмiрi 1,5 вiдсотка вiд суми платежу

за кожен день його банкiвського прострочення, якщо бiль-

ший розмiр пенi не передбачено угодою сторiн.

За порушення сторонами умов договору на користування

електроенергiєю майнова вiдповiдальнiсть настає на пiдставi

Правил користування електричною енергiєю, а не норм ци-

вiльного законодавства.

Так, вiдповiдно до цих Правил та договору на користуван-

ня електричною енергiєю енерго постачальна органiзацiя

-(райенерго), винна у виникненнi перерв в енергопостачаннi,

-сплачує її споживачевi 10-кратну вартiсть невiдпущеної енер-

гiї. Треба пiдкреслити, що Правила не передбачають вiдшко-

дування споживачевi заподiяної вiдключеннями електроенер-

гiї навiть прямої шкоди. Виплата символiчної 10-кратної

вартостi невiдпущеної енергiї, певна рiч, не покриває шкоди,

заподiяної, особливо взимку, наприклад, вiдключенням елек-

троенергiї в iнкубаторах, теплицях тощо.

Майнову вiдповiдальнiсть несуть також субєкти аграрного

пiдприємництва i як сторони договору про спiльну дiяльнiсть.

- i№№"04

. --- -- - .- ...... .- , . -АїВ>>>"i---,,

."т--.ч -ч., i.,4

Роздiл XXVI

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РЕАЛiЗАЦiЇ

СiЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦiЇ я i;; :

. , . . .я

\;ДНфi. . с

; Я.даi.йрСїi

. : -..<й.iП ЯiЗД.

1. Правовi форми реалiзацiї ,,<

сiльськогосподарської продукцiї гзд<ш дi,

1. Реалiзацiя сiльськогосподарської продукцiї є одним ї

нагальних питань, що стоять перед нацiональним сiльсько-

господарським товаровиробником. Суспiльнi взаємовiдноси-

ни мiж сiльськогосподарськими товаровиробниками i держа-

вою в особi її органiв державного управлiння, що вiдають за-

купiвлями хлiбопродуктiв, завжди були полiтичне важливи-

ми, економiчно складними i юридичне iстотними особливо

для селян-товаровиробникiв. У кожному iсторичному про-

мiжку часу вони мали свої характернi властивостi, по-рiзному

представляли iнтереси учасникiв цих правовiдносин. За роки

з часу колективiзацiї сiльського господарства до 1958 р. пану-

вала система обовязкових поставок державi виробленої кол-

госпами сiльськогосподарської продукцiї. За своєю полiтико-

економiчною i правовою сутнiстю обовязковi поставки ста-

новили адмiнiстративно-податкове позбавлення колгоспiв

(трудового селянина) своєї власностi. Та плата за продукцiю,

здану в порядку виконання обовязкових поставок мiсцевiй

заготiвельнiй органiзацiї Мiнiстерства заготiвель СРСР не ма-

ла нiчого спiльного з такою економiчною категорiєю як цiна.

Суми, одержуванi вiд держави середньо-економiчними кол-

госпами, поверталися до бюджету у виглядi прибуткового по-

датку. Внаслiдок цього обовязковi поставки по сутi були на-

туральним податком для колгоспiв. За своїми розмiрами ця

плата була нижчою вiд собiвартостi сiльськогосподарської

продукцiї, що її здавали колгоспи.

У 1958 р. обовязковi поставки було скасовано i введено

систему державних закупiвель сiльськогосподарської продук-

цiї за договорами контрактацiї. Державно-правове регулюван-

ня цих закупiвель було покладено на Мiнiстерство заготiвель

СРСР. Хоч при закупiвлях застосовувалась правова форма до-

говорiв контрактацiї, типовi (примiрнi) договори розробяя-

_____565

Правове регулювання ралiзацiТ сiльгосппродукцiї -~------

лись Мiнiстерством заготiвель в односторо1 д укладан-

Прикладом можна назвати Положення про .дподарської

ня i виконання договорiв контрактацiї "уи заготiвель

продукцiї, яке було затверджено Мiнiстер д колгоспи

21 грудня 1976 р. У зимовий, наприклад, "очну продук-

продавали за договором контрактацiї мясо- продув.

цiю за цiнами значно меншими, нiж собiварт1-" виробником

цiї. Економiчнi вiдносини, що виникали да виступала

сiльськогосподарської продукцiї, державок> (р уду вважати

як посередник) i споживачем також не моХ правова фор-

ринковими, хоч i використовувалась пря цьо1"

ма договорiв, вiчних вiдносин |Ц

2. В умовах становлення ринкових еiкон "-цель сiльське- В

держава застосовує рiзнi правовi форми ю ланкою на В

господарської продукцiї. При цьому о<iобїi~озгїутввпьнi

ринку сiльськогосподарської продукцiї є -дуженої тери-

пiдприємства. Нинi в нашiй країнi немає Р03" елеватори.

торiальної системи пiдприємств, якi б мали "рд народного

Це повязує новi сiльськогосподарськi СТРУ"истемоюхлi-

господарства України з колишньою дерзi13R101.,, господар-

бозаготiвель. Адже ще й досi iснує усталена елеватором

ських звязкiв мiж виробником та, наприк/1

що складалася протягом багатьох десятилiть. ,цд(цого сiльсь-

При використаннi невласних елеваторiв У дилема вибору

когосподарського господарства виникне Послуги по збе-

конкретного пiдприємства, яке б надало ЙоУ ,"ому постає

рiганню виробленої ним продукцiї. Адс п Р1"..,, ц того в

проблема - кого обрати: чи того, що є найбЛ -ддри так зва-

кого цiни на послуги є бiльш привабливими чщ виграє бiль-

ної "усушки/утруски" є меншими. На жаль, тог вступає

ше територiально-ближнє пiдприємство, ОСIалобхiдно витра-

в дiю такий фактор як вартiсть палива, яке iїу фактори не-

тити на перевезення виробленої продукiдiї. ьськогосподар-

гативно позначаються на цiнi виробленюї сїляiсож це справ-

ської продукцiї та похiдної вiд неї продустiї- 1 конкретного

ляє неабиякий негативний вплив на Рмробника зок-

нацiонального сiльськогосподарського товарО

рема та АПК взагалi. , .щбозаготiвель-

При розглядi питання правосубєюiнгост ./".х розвитку та

них пiдприємств є важливим розумiння iстор" ядмiнiстратив-

становлення, характеру попереднiх аграрiно- ."умiння iсторiї

но-правових вiдносин, оскiльки саме через Р

566

Роздiл ХХУi

становлення цих правовiдносин є можливим їх., всебiчний

аналiз, вдосконалення та шляхи їх подальшого розвитку, адже

все це необхiдно для забезпечення нацiональної полiтичної та

економiчної, а насамперед, продовольчої безпеки України, ".

3. Правове регулювання державних закупiвель сiльськр;-

господарської продукцiї та продовольства нинi набуло знач-

них масштабiв. Адже державнi закупiвлi сiльськогосподар-

ської продукцiї мають на мстi згiдно зi ст. 1 Закону України

"Про поставки продукцiї для державних потреб" вiд 22 грудня

1995 р. є розвязання соцiально-економiчних проблем, пiд-

тримання обороноздатностi країни та її безпеки, створення i

пiдтримання на належному рiвнi державних матерiальних ре-

зервiв, реалiзацiї державних i мiждержавних цiльових про-

грам, забезпечення функцiонування органiв державної влади,

що утримуються за рахунок Державного бюджету України.

Особливу увагу держава придiляє закупiвлям до державних

резервiв зернових та олiйних культур, адже саме зерно, голов-

ним чином пшениця, соняшник, бобовi культури та олiя є як

одними з головних продуктiв харчування населення країни,

так i одними з головних експортних товарiв. Хоча слiд зазна-

чити, що експорт цих культур є безсистемним, адже, наприк-

лад, безконтрольний експорт соняшнику в минулi роки при-

зводив до зупинки олiє-жирових пiдприємств країни та чис-

ленних зловживань i порушень порядку ведення зовнiшньо-

економiчної дiяльностi, податкового законодавства тощо.

Яскравим прикладом стурбованостi держави з цього питання

є Указ Президента України "Про заходи щодо регулювання

вивезення з України насiння соняшнику" вiд 8 липня 1998 р.

Також велике значення має можливiсть фiнансування

державою виробництва сiльськогосподарської продукцiї, щодо

якої було укладено державний контракт. Така можливiсть була

закладена ще в постановi Кабiнету Мiнiстрiв України "Про дер-

жавний контракт на сiльськогосподарську продукцiю, сировину

i продовольство на 1994 рiк" вiд 12 листопада 1993 р.

4. iншим важливим аспектом державного контракту на

сiльськогосподарську продукцiю є регулювання закупiвель-

них цiн, якi в iдеалi повиннi були б забезпечувати селянам до"

статнiй рiвень прибутку шляхом встановлення прибуткової

для сiльськогосподарського пiдприємства цiни та/або закрiп-

лення цiнового рiвня на матерiально-технiчнi ресурси. При-

кладом цього є "Порядок визначення середньозважених цiн

на зерно по наслiдках бiржових торгiв в Українi за спотовими

Правове регулювання ралiзацiї сiльгосптюдукцiТ

567

контрактами", затверджений спiльним наказом Мiнiстерства

фiнансiв України та Мiнiстерства сiльського господарства i

продовольства України вiд 29 березня 1996 р. на виконання

постанови Кабiнету Мiнiстрiв України "Про задоволення

державних потреб у сiльськогосподарськiй продукцiї на 1996

рiк" вiд 12 березня 1996 р. Згiдно з "Порядком формування

обсягiв i виконання закупiвлi сiльськогосподарської продукцiї

та продовольства за державним замовленням у 1996 роцi", за-

твердженим тiєю ж постановою та постановою Кабiнету Мi-

нiстрiв України "Про хiд заготiвлi зерна до державних та ре-

гiональних ресурсiв" вiд 6 серпня 1996 р. товаровиробники

повиннi виходити з рiвня середньозважених цiн, що склада-

ються на бiржових торгах України за спотовими контрактами

на момент одержання авансу кожним виконавцем контракту,

а остаточний розрахунок за все зерно, поставлене в рахунок

державного замовлення, проводиться, виходячи з рiвня се-

редньозважених цiн, що складуться на бiржових торгах Украї-

ни за спотовими контрактами з початку року на момент оп-

лати, за вирахуванням ранiше виданого авансу, яке деякою

мiрою вже захищає iнтереси нацiонального сiльськогосподар-

ського товаровиробника1.

Аналiзуючи чинне нацiональне законодавство щодо дер-

жавних закупiвель сiльськогосподарської продукцiї ми може-

мо зробити висновок, що при всiх негативних його моментах

воно поступово наближається до бажаного для наших нацiо-

нальних сiльськогосподарських товаровиробникiв європей-

ського стандарту у вiдносинах iз держаною в цiй сферi сус-

пiльних вiдносин.

Нинi у свiтовiй практицi по реалiзацiї будь-яких товарiв

бiржова торгiвля стає головною. Однiєю з основних функцiй

бiржової торгiвлi при цьому є формування ринкових цiн.

iншою ланкою ринку сiльськогосподарської продукцiї є

товарнi бiржi. Їх дiяльнiсть в Українi регламентується Зако-

ном України "Про товарну бiржу" вiд 10 грудня 1991 р. Цей

закон визначає поняття товарної бiржi, основнi засади прова-

дження бiржової торгiвлi, як то: умови створення товарної

бiржi, її правосубєктнiсть, членство в нiй, правовий статус

майна товарної бiржi умови провадження бiржових торгiв то-

що. Так, згiдно зi ст. 1 Закону "Про товарну бiржу" вона дiє

Див.: "Аграрне законодавство України: проблеми ефективностi" / ПiД

ред. проф. В. i. Семчика. - К., 1998. - С. 146.

568___________..._____:. А>ЮО|п

на основi самоврядування, господарської самостiйностi, є ,

юридичною особою, має вiдокремлене майно, самостiйний

баланс, власний розрахунковий, валютний та iншi рахунки в

банках, печатку iз своїм найменуванням. Товарна бiржа не

займається комерцiйним посередництвом i не має на мета

одержання прибутку. Дiяльнiсть товарної бiржi здiйснюється

вiдповiдно до чинного законодавства України, статуту бiржi,

правил бiржової торгiвлi та бiржового арбiтражу.

Правила бiржової торгiвлi сiльськогосподарською продук-

цiєю були бiльш широко врегульованi Типовими правилами

бiржової торгiвлi сiльськогосподарською продукцiєю, затвер-

дженими наказом Мiнiстерства сiльського господарства i

продовольства України, Мiнiстерства економiки України та

Мiнiстерства фiнансiв України вiд 3 квiтня 1996 р.

Програмним документом щодо подальшого розвитку бiр-

жового ринку стала Концепцiя розвитку бiржового сiльсько-

господарського ринку, схвалена постановою Кабiнету Мiнiст-

рiв України вiд 5 серпня 1997 р., яка визначила критичнi для

розвитку бiржової торгiвлi моменти, що потребують нагаль-

ного розвязання та врегулювання. Концепцiя спрямована на

удосконалення бiржової торгiвлi для розвязання проблем то-

варного обмiну, адаптацiї сiльського господарства до умов

ринкового середовища, формування ринкових iнструментiв

управлiння та механiзмiв бiржової торгiвлi, монiторингу ре-

ального економiчного i товарного обiгу. Концепцiя по ново-

му визначила принципи розвитку бiржового ринку, держав-

ного регулювання його дiяльностi, позначила шляхи та етапи

удосконалення i розвитку бiржової торгiвлi.

Головним державним органом, дiяльнiсть якого .спрямова-

на на вдосконалення бiржового ринку є Державна комiсiя з

питань органiзацiї бiржового сiльськогосподарського ринку,

що дiє на пiдставi Положення про державну комiсiю з питань

органiзацiї бiржового сiльськогосподарського ринку, затвер-

джена постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 11 квiтня

1996 р., яка визначає правосубєктнiсть, компетенцiю, струк-

туру комiсiї, визначає порядок спiвпрацi з iншими державни-

ми органами, дiяльнiсть яких повязана з розвитком бiржово-

го ринку сiльськогосподарської продукцiї.

2. Бiржа - органiзатор реалiзацiї сiльгосппродукцiї

iснують два типи бiржових угод щодо реалiзацiї сiльсько-

господарської продукцiї, якi в свою чергу мають декiлька ви-

оодукцїї 569

Правовб регулювання ралiзацїї с1льгосп(.

аром, що в свою чергу по-

дiв, а саме: А) Угоди з реальним то-троком поставки - спо-

дiляються на: 1) угоди з короткий"i04R"010 поставкою -

товi або касовi угоди; 2) угоди з 1ою 4) бартернi угоди, та

форварднi угоди; 3) угоди з умоз104""110"на: 1) Фючерсж

Б) Угоди без реального товару, що аi вiдносини, якi виника-

угоди та 2) опцiоннi угоди. ОскiльїT змiни та припинення

ють в процесi укладання, виконав10" аграрного права, то є

договiрних правовiдносин, є предм111R-

доцiльним розглянути їх дещо шир51T1 продукцiї з коротким