Тема 19. Сполучені Штати Америки в XX ст.

1. Регулююча роль держави США в сфері економіки і соціальних відносин.

1.1. Закон Шермана.

1.2. Акт про прискорення розгляду і вирішення процесів по справедливості.

1.3. Закон про створення Міністерства торгівлі і праці.

1.4. Створення Федеральної резервної системи (ФРС).

1.5. Закон Клейтона 1914 р.

1.6. Закон про контроль над виробництвом, сировиною і паливом.

1.7. «Новий курс» Ф. Рузвельта.

1.8. Закон Тафта-Хартлі 1947 р.

1.9. Законодавство 60-х років у рамках програми «боротьби з бідністю» Л. Джонсона.

2. Основні зміни в державному апараті.

2.1. Поправки до Конституції США. Реформи виборчого права.

2.2. Закон проти расової дискримінації.

2.3. Закон про громадянські права.

2.4. Закон про виборчі права.

3. Еволюція американського федералізму.

4. Зростання бюрократичного апарату.

5. Діяльність правоохоронних органів.

1. Регулююча роль держави сша в сфері економіки і соціальних відносин

До кінця XIX — початку XX ст. Америка перетворюється на країну класичного корпоративного капіталізму, у якій без всяких обмежень діяли гігантські трести, монополії, які обмежували свободу ринкової конкуренції, диктували такі умови існування приватному підприємництву, що призводили до задушення їхніх конкурентів, до розорення середнього і дрібного бізнесу.

1.1. Закон Шермана

Перший антитрестівський Закон Шермана («Акт з метою захисту торгівлі і комерції від незаконних обмежень і монополії») був прийнятий у 1890 р., але він не став, як стверджувалося, «хартією промислової свободи», мав дуже обмежений ефект і часто застосовувався не за прямим призначенням, оскільки довільне судове тлумачення Закону прирівнювало профспілки до монополій, а страйки робітників — до «змов з метою обмеження торгівлі».

Поглиблення соціального розшарування, тяжкого становища рядових американців в умовах затяжних економічних депресій цього часу вело до зростання невдоволення проти корпоративного капіталу серед середніх прошарків, робітників, фермерства, прогресивної інтелігенції (прогресистів), які засуджували монополії як загрозу для добробуту народних мас. У країні виникає широкий антитрестівський рух, супроводжуваний зростанням активності робітничих профспілок, безперервною боротьбою найбідніших прошарків, що вимагали державної системи соціального захисту та ін.

Вимога «оновлення» економічної і соціальної політики дедалі наполегливіше лунає в обох партіях: республіканській і демократичній. Спочатку ці вимоги висуваються як опозиційні керівництву партій, потім вони усе більше оволодівають думками партійної верхівки, урядових кіл, що дістає вияв у зміні політики президента-республіканця Т. Рузвельта (1901 — 1909 рр.), який виступив з ідеями «нового націоналізму», а з 1913 р. президента-демократа В. Вільсона (1913—1921 рр.), який проголосив неоліберальну теорію «нової демократії»,

"нової свободи». Основою теорії «нової о націоналіму" Т. Рузвельта стала вимога розширення прерогатив президента для того, щоб національний уряд почав здійснювати контрорль над діяльністю трестів з метою їхнього регулювання, приборкання «нечесної гри».