1 Див.: Законы Ману / Перевод с. Д. Эльмановича, проверенный и исправленный г. Ф. Ильиным. - м., 1960. - с. 202.

² Див.: Там само.

¹ Див.: Законы Ману / Перевод С. Д. Эльмановича, проверенный и исправленный

Г. Ф.Ильиным. - М., 1960. - С. 83.

² Див.: Хрестоматия по всеобщей истории государства и права. — М., 1973. — С. 46. ³ Див.: Законы Ману / Перевод С. Д. Эльмановича, проверенный и исправленный

Г. Ф. Ильиным. - M., 1960. - С. 185. ⁴ Див.: Там само. — С. 197.

⁵ Див.:Там само. — С. 191. ⁶Див.: Там само. — С. 203.

⁷ Див.: Там само. — С. 202. ⁸ Див : Там само. — С. 115, 185.

Двоякість майнового становища заміжньої жінки у невільному і вільному шлюбі відбилася на її особистому становищі у сім'ї чоловіка. Так, у невільному шлюбі дружина не має влади навіть у своєму домі: 147. «Жінкою — в дитячому віці, молодою чи навіть похилого віку — ніяка справа не повинна виконуватися із власної волі, навіть у [власному] домі»¹.

Цікаві при цьому одні й ті самі мотиви несамостійності жінки у законах Ману (IX, 15. «Через належність чоловікам, непостійність і природну безсердечність вони у цьому світі зраджують чоловіків, навіть ті, яких пильно охороняють»²; VIII, 77. «Один безкорисливий чоловік може бути свідком, а також інші [багато чоловіків], не обтяжені пороками, але не жінки, [хоч би й] чесні, навіть якщо їх багато — внаслідок непостійності жіночого розуму»)³; і у римських письменників⁴.

Вона мала бути постійно веселою, зайнятою роботою по господарству, помірною у витратах (150. «[їй] потрібно бути завжди веселою, вправною у домашніх справах, мати добре вичищене начиння і бути економною у витратах»)⁵.

Вона зобов'язана підкорятися тому, кому вона дана батьком чи братом зі згоди батька; влада чоловіка ґрунтується на пере-данні йому нареченої її батьком (151. «Кому б не віддав її батько чи з дозволу батька брат, їй належить підкорятися йому за життя і не зневажати його після його смерті»)⁶.

Доброчесна дружина повинна шанувати навіть поганого чоловіка, як бога (154. «Чоловік, [навіть] далекий від доброчесності, розпутний, чи позбавлений добрих якостей, доброчесною жінкою повинен вшановуватися як бог»)⁷.

Для жінки немає потреби у жертвоприношеннях і обітницях; для її спасіння достатньо однієї покори чоловікові (155. «Для жінок не існує окремо жертвоприношення, обітниці, посту; у якій мірі вона покірна своєму чоловікові, у такій само вона прославляється на небі»; 156. «Доброчесна жінка, яка бажає досягти [після смерті] місця перебування чоловіка, нехай не ро­бить нічого неприємного для того, хто отримав и руку, — як живого, так і померлого»).

Чоловік зі свого боку зобов'язаний турбуватися про утримання дружини (74. «Чоловікові, зайнятому справами, слід відлучатися у далекі краї, забезпечивши дружину засобами до існування, бо навіть доброчесна дружина, страждаючи від браку засобів до існування, може вчинити гріх»; 85. «Якщо двічі народжені беруть дружин зі своєї та інших варн, то старшинство, пошана і жиле приміщення для них повинні відповідати порядку варн»; 95. «Чоловік отримує дружину, дану богом, а не за своїм бажанням, її, віддану, треба завжди утримувати, догоджаючи [цим] богам»)¹.

Він також повинен охороняти і берегти свою дружину (10. «Ніхто не може оберігати жінку силою, але вони можуть охоронятися прийняттям наступних заходів: 11. Слід доручити їй збирання і витрату майна, [підтримання] чистоти, [виконання] дхарми, приготування їжі, піклування про домашнє начиння»²; 12. «Жінки [навіть] заточені, [навіть охоронювані] людьми, гідними довіри, [усе одно, що] неохоронювані: добре охоронювані ті, які самі себе охороняють»)³.

Усунення дружини і заміщення її іншою дружиною могло мати місце лише у разі дотримання встановлених законом умов (77. «Чоловікові належить терпіти дружину, яка ненавидить [його], рік, а [зі спливом] року, відібравши дарунок, він може припинити проживання з нею»; 78. «Та, яка висловлює неповагу до чоловіка, який піддався [будь-якій поганій] пристрасті, до п'яниці чи хворого, має бути усунена на три місяці [і] позбавлена прикрас і начиння»; 79. «Проте для тієї, яка ненавидить божевільного, ізгоя, імпотента, безплідного і ураженого жахливою хворобою, не передбачається ні усунення, ні позбавлення майна»; 80. «Схильна до пияцтва, до [усього] поганого, яка сперечається, хвора, зла чи марнотратна, є дружиною, за якої може бути завжди узята інша»; 81. «Якщо ж дружина не народжує дітей, може бути взята інша на восьмому році, якщо народжує дітей мертвими — на десятому, а якщо народжує лише дівчаток — на одинадцятому, якщо говорить грубо — негайно»; 82. «Але якщо хвора [дружина] ласкава і наділена доброчесністю, мо-