Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Uchebnik_Po_IGPZS_Glinyany.doc
Скачиваний:
1500
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
3.91 Mб
Скачать

2. Прийняття Великої хартії вольностей 1215 р.

На початок XIII ст. в Англії утворюються об'єктивні передумови для переходу до нової форми феодальної держави — монархії зі становим представництвом. Однак королівська влада, укріпивши свої позиції, не виявляла готовності залучати до вирішення питань державного життя представників панівних прошарків. Навпаки, за спадкоємців Генріха II, які зазнавали нев­дач у зовнішній політиці, посилюються крайні прояви монархічної влади, адміністративна і фінансова сваволя короля і його чиновників. У зв'язку з цим визнання права прошарків брати участь у вирішенні важливих політичних та фінансових питань відбувалося в Англії в ході гострих соціально-політичних конфліктів. Вони набули форми руху за обмеження зловживань центральної влади. Цей рух очолили барони, до яких періодично приєднувалися лицарство і фригольдери, незадоволені надмірними поборами і здирством королівських чиновників. Широкий соціальний характер антикоролівських виступів був особливістю політичних конфліктів XIII ст. порівняно з баронськими заколотами XI—XII ст. Не випадково ці потужні виступи XIII ст. супроводжувалися прийняттям документів, які мали велике політичне значення.

Основними віхами боротьби з політикою королівської влади в XIII ст. є конфлікт 1215 p., який завершився прийняттям Великої хартії вольностей, і громадянська війна 1258—1267 pp. Слід зважати на те, що конфлікт 1215 р. відбувався ще в умовах збереження значних ознак сеньйоріальної монархії, коли боротьба протилежних тенденцій в розвитку англійської державності не завершилася, а суб'єктивний чинник — усвідомлення загальних інтересів лицарством і городянами, відмінних від інтересів баронів, — не отримав достатнього розвитку.

Велика хартія вольностей 1215 p. була прийнята в результаті виступу баронів за участю лицарства і городян проти короля Іоанна Безземельного. В Англії цей документ тривалий час вважався першим конституційним актом. Однак історичне значення Хартії може бути оцінене лише з урахуванням реальних умов розвитку Англії наприкінці XII — на початку XIII ст. Закріплю­ючи вимоги й інтереси різнорідних і навіть протилежних сил, які тимчасово об'єдналися, Хартія є суперечливим документом і не виходить за межі феодальної угоди між королем і верхівкою опозиції.

3. Правове становище різних груп населення Англії за Великою хартією вольностей 1215 р.

3.1. Права і привілеї великих баронів

Більшість статей Хартії стосується васально-ленних відносин короля та баронів і прагне обмежити сваволю короля у використанні його сеньйоріальних прав, пов'язаних із земельними володіннями. Ці статті регламентують порядок опіки, отримання рельєфу, стягнення боргу тощо. Див., наприклад: ст. 2-«Якщо хтось з графів або баронів чи інших держателів, які держать від нас безпосередньо за військову повинність, помре і на момент його смерті його спадкоємець буде повнолітнім і зобов'язаний буде сплачувати рельєф1, то він (спадкоємець) повинен отримати свою спадщину після сплати давнього рельєфу...2, тобто спадкоємець або спадкоємці графа (повинні сплатити) за цілу графську баронію сто фунтів (стерлінгів), спадкоємець або спадкоємці барона за цілу баронію 100 фунтів, спад­коємець або спадкоємці лицаря, який володіє цілим лицарським ф'єфом (феод), 100 шилінгів найбільше; хто менше повинен сплатити, нехай менше, відповідно до давнього звичаю ф'єфів»; ст. З — «Якщо ж спадкоємець будь-кого з таких держателів виявиться неповнолітнім і таким, що перебуває під опікою, то, досягнувши повноліття, нехай отримає свою спадщину без сплати рельєфу і мита»; ст. 8 — «Ніяка вдова не повинна примушуватися до шлюбу, поки бажає жити без чоловіка; однак, щоб поручилася, що не вийде заміж без нашої згоди, якщо вона від нас держить, чи без згоди свого сеньйора, від якого вона держить, якщо вона від когось іншого (а не від нас) держить»; ст. 9 — «Ні ми, ні наші чиновники не будемо захоплювати ні землі, ні дохід з неї за борг, поки рухомості боржника достатньо для сплати боргу; і поручителі самого боржника не будуть примушені (до сплати його боргу), поки сам головний

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]