3. Основні інститути бгб. Юридичні особи

Після гострої критики першого проекту кодексу, в якому була проігнорована проблема юридичної особи, Німецький цивільний кодекс закріпив право приватних об'єднань на одержання статусу юридичної особи. БГБ визнав два основних види юридичних осіб: ферейни (товариства, об'єднання) і установи. Найважливішими є ферейни, об'єднання осіб або з господарськими (§ 22), або з ідеальними (негосподарськими) цілями (§ 21). До останніх могли бути віднесені політичні союзи, деякі об'єднання підприємців тощо. Слід підкреслити, що об'єднання з господарськими цілями не слід ототожнювати з об'єднаннями у формі торгових товариств (акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю), останні регулюються торговельним законодавством.

Велика кількість параграфів БГБ (майже 70) присвячена юридичним особам, у них розглядаються питання, в основному пов'язані з організацією і припиненням діяльності ферейнів і установ. Статус юридичних осіб за БГБ наочно демонструє порядок їх виникнення. У Німеччині поступовий перехід від дозвільної (концесійної) до явочної (вільної) системи створення юридичних осіб почався тільки в 70-ті роки XIX ст. За явочною системою раніше за всіх почали створюватися торгові (акціонерні) товариства. Питання про запровадження вільної системи створення юридичних осіб усіх видів постало в процесі підготовки загальнонімецького ЦК. Після тривалої боротьби був прийнятий компромісний варіант: товариства з ідеальними (не­господарськими) цілями одержали свободу створення (явочна система). Для утворення об'єднань з господарськими цілями Кодексом встановлений, як і раніше, дозвільний (концесійний) порядок.

БГБ визнав за юридичними особами широку правоздатність. У принципі їхня правоздатність охоплювала всю сферу цивільного права, за винятком правовідносин, характерних для фізичних осіб. Однак німецький законодавець вважав за необхідне зберегти за державою сильний важіль контролю за діяльністю юридичних осіб. Згідно з § 43 «товариство може бути позбавлене правоздатності, якщо внаслідок протизаконної постанови загальних зборів або завдяки протизаконному способу дій правління воно загрожує суспільним інтересам». У разі однієї «загрози суспільним інтересам» органам державної влади дозволено закривати товариства (об'єднання).

Характеристика інституту юридичної особи відповідно до БГБ не буде повною без розгляду однієї норми, дуже характерної для цього Кодексу. § 54 БГБ закріпив так звані неправоздатні товариства. До них віднесені об'єднання, які не відповідають юридичним вимогам, встановленим для юридичних осіб. Це, головним чином, різноманітні робітничі спілки. Вони не одержали за БГБ статусу юридичної особи. У Кодексі з'явився особливий вид об'єднань — неправоздатне об'єднання (товариство). Німецький ЦК зробив серйозну для того часу соціальну поступку, юридично визнавши існування таких товариств. Однак статусу юридичної особи їм не було дано. Неправоздатні об'єднання можуть діяти за правилами, встановленими договором товариства. Водночас окремі їх риси були подібні до юридичних осіб. Так, неправоздатні об'єднання могли виступати в суді як сторони; договори, укладені від імені такого товариства, визнавалися дійсними (§ 54). Поступка, зроблена німецькому робітничому руху законодавцем, була, звичайно, половинчаста. Однак сам факт юридичного визнання за робітничими спілками окремих елементів цивільної правоздатності безперечно значний.