Глава 7. Зміст авторського права

передачі чи запису в пам'ять (збереження) комп'ютерної програ­ми. Застосування положень ст. 24 Закону України «Про авторське право і суміжні права» не повинне завдавати шкоди використанню комп'ютерної програми і не повинне обмежувати законні інтереси автора та (або) іншої особи, яка має авторське право на комп'ютерну програму.

Допускається без дозволу автора (чи іншої особи, якій належить авторське право) і без виплати авторської винагороди відтворювати виключно в особистих цілях або для звичайного кола сім'ї попередньо правомірно оприлюднені твори, крім:

• творів архітектури у формі будівель і споруд;

• комп'ютерних програм, за винятком випадків, передбачених ст. 24 Закону України «Про авторське право і суміжні права»;

• репрографічного відтворення книг, нотних текстів і оригіна­льних творів образотворчого мистецтва, за винятком випадків, пе­редбачених статтями 22 і 23 Закону України «Про авторське право і суміжні права»;

• творів, виконання яких зафіксовані у фонограмах, відеогра­мах та їх примірниках.

Після того, як строк дії авторського права на твір закінчується, цей твір стає суспільним надбанням. Твори, які стали суспільним надбанням, можуть вільно, без виплати авторської винагороди, використовуватися будь-якою особою, за умови дотримання осо­бистих немайнових прав автора твору, передбачених ст. 14 Закону України «Про авторське право і суміжні права». Кабінетом Мі­ністрів України можуть встановлюватися спеціальні відрахування до фондів творчих спілок України за використання на території України творів, які стали суспільним надбанням.

§ 5. Строк охорони авторських прав

Законодавство будь-якої країни світу містить норми, якими за­безпечується охорона авторських прав. Обмеження чинності май­нових прав інтелектуальної власності на твори має свою історію. Таке обмеження пов'язане з системою привілеїв, які почали нада­ватися після винаходу книгодрукарства. У той період часу ліцензії на використання творів надавалися урядом на визначений строк.

206

207

Розділ II. Авторське право і суміжні права

Таке обмеження тривалості монополії права на використання тво­ру було збережене й у перших законах про авторське право, які у XVIII ст. скасували привілеї і визнали право на використання тво­ру як індивідуальне право автора.

Так, у законі Анни Стюарт, який набрав чинності в 1710 р. в Англії, був встановлений строк дії права на опублікування книги, який становив 14 років із моменту першої публікації. Цей строк можна було продовжити ще на 14 років, якщо автор був ще живий, а перший строк закінчив свою дію. Коли дія встановленого і продовженого строку закінчувалася, твір можна було вільно дру­кувати. Захист авторського права на твір у той час залежав від включення цього твору до реєстру корпорації книговидавців. Північноамериканський Федеральний акт про авторське право, який був прийнятий у 1790 p., взяв за основу англійську модель.

У Франції в декретах від 13 та 19 січня 1791 р. за автором визна­валося виключне право надавати дозвіл на публічне виконання своїх творів упродовж усього життя автора. Це право ще на 5 років передавалося спадкоємцям та правонаступникам автора після йо­го смерті. Декрети від 19 та 24 липня 1793 р. поширили сферу дії цього права на відтворення літературних, музичних і художніх творів та гарантував авторам упродовж усього їх життя виключне право на розпорядження та передачу цього права. Вказане ви­ключне право передавалося після смерті автора його спадкоємцям і правонаступникам на 10 років. У 1866 р. строк дії авторського права на твори у Франції був збільшений до 50 років. Але раніше за Францію Іспанія в законі про авторське право від 1847 р. вста­новила, що строк дії майнових прав інтелектуальної власності на твір дорівнює життю автора та 50 років після дня його смерті.

Це положення надалі дістало закріплення у 1886 р. у Бернській конвенції про охорону літературних і художніх творів. Визначен­ня строку дії майнових прав інтелектуальної власності на твори, починаючи з перших законів, пов'язане з особливостями, що притаманні двом напрямкам розвитку авторського права — англо-американському різновиду авторського права та конти­нентальному європейському, або латинському, різновиду цього права.