Глава 24. Право інтелектуальної власності на сорти рослин і породи...

сорти тих родів і видів рослин, що не підлягають державному ви­пробуванню в Україні». Фактично ч. З зазначеної статті Закону стверджує, що кількість видів та родів рослин, на сорти яких в Україні поширюється охорона прав, обмежена. Аналогічно обсяг рослин, на які поширюється охорона прав патентом на сорт, обме­жується переліком рослин, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1183 від 19 серпня 2002 р. Тобто положення ст. З, що стосуються поширення цього Закону на сорти усіх видів та родів рослин, норми ст. 32 та зазначеної постанови Кабінету Міністрів України перетворюють у декларацію.

Державна реєстрація сорту, а точніше особистих немайнових та майнових прав на нього, здійснюється на підставі ст. 33 Закону, части­нами 3—5 якої встановлені вимоги до Реєстру сортів і Реєстру патентів, а ч. 1 цієї статті зазначено, що реєстрація сорту і зазначених прав на нього здійснюється за умови сплати відповідного мита чи збору.

Згідно зі ст. 35 Закону протягом місяця після дати державної реєстрації сорту Міністерство аграрної політики повинно видати автору (авторам) за його бажанням свідоцтво про авторство на сорт. Заявнику сорту у цей же строк видається патент на сорт рослин.

Патент на сорт рослин, який не підлягає державному випробу­ванню через відсутність на момент подачі заявки і прийняття рішення про видачу зазначеного охоронного документа методик сортовипробування видів чи родів рослин, до яких віднесено за­значений сорт, видається під відповідальність заявника. Тобто не результати експертної оцінки сорту Держсортслужбою, а саме за­явник повинен підтвердити той факт, що сорт відповідає кри­теріям охороноспроможності, встановленим Законом. У такому патенті зазначається, що він має деклараційний характер, тобто кожний, хто зможе довести переважність його прав на такий сорт, має право опротестувати через суд правомірність видачі зазначе­ного охоронного документа.

§ 7. Права та обов'язки володільців патенту на сорт рослин, породу тварин

Патентоволоділець набуває визначених майнових прав та має низку обов'язків, виконання яких пов'язується з наявністю патен­ту на сорт рослин, породу тварин.

518

519

Р озділ V. Інститут прав на інші об'єкти права інтелектуальної власності

Зокрема, до основних прав патентоволодільця на сорт рослин, породу тварин, належать:

• право на використання, яке полягає у виключній можливості правоволодільця на свій розсуд здійснювати виготовлення, відтво­рення, доведення до посівних кондицій для наступного розмножена ня, а також вивозити з території України і ввозити на неї, пропону- ; вати до продажу, продавати селекційне досягнення всіма дозволе­ними способами, здійснювати його збереження із зазначеною метою та забороняти вчинення подібних дій іншим особам без відповідного дозволу, наданого цим патентоволодільцем;

• право на відступлення патенту іншій особі, яке може мати ] будь-яку з таких допустимих законом договірних форм: оформлюва- j тися договором купівлі-продажу, безоплатної передачі, міни тощо; |

• право на надання дозволу на використання селекційного до- | сягнення реалізують шляхом видачі ліцензії, яка може бути ' відкритою або примусовою¹.

Що стосується встановлених законодавством обов'язків, то патентоволоділець зобов'язаний:

• підтримувати сорт, породу тварин протягом строку дії патен­ту таким чином, щоб зберігалися ознаки та властивості, зазначені з в описах сорту, породи, складених на дату їх реєстрації в уповно- ■;] важеному органі експертизи. Патентоволоділець також зобов'яза- ■ ний за запитом цього органу надіслати насіння сорту або 1 племінний матеріал для проведення контрольних випробувань і надавати можливість здійснювати інспекції на місці;

• сплачувати збори у встановлених випадках, включаючи збо­ри за підтримання чинності патенту;

• виплачувати винагороду авторові сорту рослин, породи тварин;

• надавати за плату і на прийнятних для себе умовах насіння сорту, племінний матеріал породи в кількості, достатній для вико­ристання, володільцеві примусової ліцензії.

Зокрема, збір за підтримання чинності майнового права власни­ка сорту сплачується за кожний рік, починаючи з календарного ро­ку, наступного за роком державної реєстрації. Збір за наступний рік

¹ Дроб'язко В. С, Дроб'язко Р. В. Право інтелектуальної власності: Навч. посібник. — К.: Юрінком Інтер, 2004. - С 462-643.