§ 8. Порядок захисту прав на сорт рослин, породу тварин згідно и законодавством України

Забезпечення захисту прав інтелектуальної власності авторів та власників сортів рослин, порід тварин є передбаченою законодав­ством діяльністю відповідних державних органів, пов'язаною з визнанням реальних прав на сорт, поновленням цих прав у разі їх порушення, а також з усуненням перешкод, що заважають реалізації прав та законних інтересів суб'єктів права інтелектуаль­ної власності щодо сорту рослин. Захист прав інтелектуальної влас­ності здійснюється у визначеному законодавством порядку із застосуванням належної форми, засобів і способів захисту.

Глава 24. Право інтелектуальної власності на сорти рослин і породи...

Зокрема, розділом шостим Закону України «Про охорону прав на сорти рослин» визначено дії, що вважаються порушеннями прав на сорт рослин (ст. 53), відповідальність за ці порушення (ст. 55), спори, пов'язані з правовими відносинами щодо сорту, які розв'язуються в судовому порядку (ст. 54).

Власник сорту має право вимагати припинити дії, що порушу­ють його майнові права на сорт чи створюють загрозу порушенню цих прав, відшкодувати завдану шкоду, включаючи не отримані доходи, компенсувати моральні збитки, застосувати інші, перед­бачені законодавством заходи, пов'язані із захистом прав інтелек­туальної власності на сорт рослин.

Загальновідомо, що захист прав власності — це система законо­давчих, правових актів й інших заходів, що спрямована на запо­бігання протиправному вилученню об'єкта власності, в тому числі об'єкта права інтелектуальної власності (зокрема зареєстрованого сорту рослин, що охороняється патентом), у його власника.

Захист законних прав і свобод людини можна забезпечити від­повідним чином:

особисто, тобто коли можливо здійснити самозахист у межах за­конодавства;

на претензійному рівні, тобто шляхом задоволення вимоги лю­дини до визначеного порушника її прав стосовно усунення пору­шень, здійснених цим порушником, і відшкодування ним шкоди, заподіяної зазначеними порушеннями;

на національному рівні, тобто шляхом звернення до уповноваже­них державних органів (зокрема суду загальної юрисдикції, госпо­дарського або третейського суду) з клопотанням (позовною заявою) щодо припинення порушень законних прав та інтересів людини і поновлення порушених прав;

на міжнародному рівні, тобто шляхом звернення до відповідних міжнародних судових інстанцій стосовно забезпечення захисту законних прав і свобод людини.

Чітко встановлено, що існують дві форми захисту прав автора і власника сорту рослин — юрисдикційна та неюрисдикційна.

Юрисдикційна форма передбачає вчинення визначених дій відповідними органами влади, які уповноважені державою

522

523

Р озділ V. Інститут прав на інші об'єкти права інтелектуальної власності

здійснювати певні заходи щодо захисту порушених прав інтелек­туальної власності на сорт рослин, стосовно протиправних дій суб'єктів підприємництва, що оспорюються власником таких прав. Суть цієї форми полягає у зверненні автора або власника сорту рослин із заявою про вчинення неправомірних дій щодо цього сорту суб'єктами господарювання або іншими особами, що призвели до порушення законних прав та інтересів автора і власника сорту, до відповідних компетентних органів, які упов­новажені вжити необхідних заходів з метою відновлення пору­шених прав інтелектуальної власності і припинення непра­вомірних дій.

У свою чергу юрисдикційна форма захисту прав інтелектуаль­ної власності поділяється на загальну і спеціальну форми реалізації передбачених законом заходів захисту.

У межах застосування загальної форми захист законних прав та інтересів автора і власника сорту рослин у судовому порядку на сьогодні є найбільш дієвим і довершеним для справедливого вста­новлення істини. Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 55 Закону суд може ухва­лити рішення про стягнення з порушника майнових прав щодо сорту рослин компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних за­робітних плат замість відшкодування ним завданих збитків чи ви­лучення одержаних ним незаконно доходів, щодо вилучення з комерційного обороту чи конфіскації незаконно отриманого матеріалу сорту та вилучення і/або конфіскацію матеріалів і/або устаткування, які були використані для несанкціонованого власником сорту виробництва його насіння (садивного матеріалу) тощо.

Крім цивільної та кримінальної відповідальності, законодавст­во України передбачає також адміністративну відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності щодо зареєстрованого сорту рослин, яка забезпечується за спеціальною формою захисту прав інтелектуальної власності в адміністративному порядку, у ви­падках чітко визначених законодавством.

Відповідно до ст. 51² Кодексу України про адміністративні пра­вопорушення незаконне використання сорту рослин, присвоєння авторства на нього чи інше навмисне порушення прав спричиняє