Глава 28. Правові засади укладання окремих видів договорів у сфері...

За авторським договором про передачу виключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має виключне автор­ське право) передає право використовувати твір певним способом і у встановлених межах тільки одній особі, якій ці права пере­даються, і надає цій особі право дозволяти або забороняти подібне використання твору іншим особам. При цьому за особою, яка передає виключне право на використання твору, залишається право на використання цього твору лише в частині прав, що не передаються.

За авторським договором про передачу невиключного права на ви­користання твору автор (чи інша особа, яка має авторське право) передає іншій особі право використовувати твір певним способом і у встановлених межах. При цьому за особою, яка передає невик-лючне право, зберігається право на використання твору і на пере­дачу невиключного права на використання твору іншим особам.

Якщо розглянути зазначені визначення по суті з позиції кла­сифікації договорів у сфері інтелектуальної власності в ЦК, то фактично авторський договір про передачу виключного права на використання твору — це не що інше як ліцензійний договір, який опосередковує видачу виключної ліцензії, а авторський договір про передачу невиключного права на використання твору — це ліцензійний договір, який опосередковує видачу невиключної

ліцензії.

Слід звернути увагу, що на відміну від ЦК України від 18 липня 1963 p., відповідно до ст. 162 якого одностороння відмова від вико­нання зобов'язання й одностороння зміна умов договору не допу­скається, окрім випадків, передбачених законом, ЦК від 16 січня 2003 р. у ст. 525 розширює коло винятків із загального правила, надаючи також право сторонам самостійно передбачати в договорі

такі підстави.

Що стосується спеціальних норм, які регламентують ліцен­зійний договір, то відповідно до п. 2 ст. 1110 ЦК дострокове припинення дії ліцензійного договору можливе за ініціативою будь-якої сторони. Зокрема, ЦК передбачає, що ліцензіар може відмови­тися від ліцензійного договору у разі порушення ліцензіатом встановленого договором терміну початку використання об'єкта права інтелектуальної власності.

588

589

Розділ VI. Договори у сфері інтелектуальної власності

Доречно підкреслити, що оскільки підстава названа досить широко, то можливі дві ситуації:

1. ліцензіат почав використання об'єкта до настання права на це;

2. ліцензіат своєчасно не приступив до використання об'єкта.

Що стосується першого випадку, то якщо ліцензіат почав вико­ристання об'єкта до зазначеного в договорі строку, він розгля­дається як і будь-яка інша особа, яка порушує права володільця виключних прав, і повинен нести відповідальність на загальних підставах.

Більший інтерес викликає випадок, коли ліцензіат своєчасно не приступив до використання об'єкта, говорячи інакше, не вико­ристовує об'єкт, незважаючи на те, що має на це право. Оскільки законодавчо строк невикористання не закріплений, то наявність такої безумовної підстави для односторонньої відмови від догово­ру не можна назвати виправданою.

На наш погляд, підстава для односторонньої відмови ліцен-зіаром від договору у разі порушення ліцензіатом встановленого договором терміну початку використання об'єкта права інтелек­туальної власності доречна за наявності однієї з двох умов: видачі виключної ліцензії або у випадку, коли розмір ліцензійних пла­тежів залежить від обсягу використання об'єкта. Усі інші екстрені випадки з урахуванням конкретних обставин сторони можуть самі передбачити у договорі.

Не досить чітким є також положення п. 2 ст. 1110 ЦК, відпо­відно до якого ліцензіар або ліцензіат можуть відмовитися від ліцензійного договору у разі порушення другою стороною інших умов договору. Тому ця норма практично може бути реалізована лише за умови, що сторони в договорі чітко передбачили, по­рушення яких саме умов договору може слугувати підставою для відмови від нього в односторонньому порядку.