Глава 18. Захист прав авторів і патентовласників

висновок про обставини справи. Віднесення доказів до прямих або побічних залежить від конкретних обставин справи.

За способом утворення доказів (процес формування даних про факти) вони поділяються на первинні та похідні. Первинні докази одержуються з першоджерел, тобто формуються під безпосереднім впливом фактів, які підлягають встановленню, від носія інфор­мації (наприклад, ліцензійний договір). Похідні докази відобража­ють якісні відомості, одержані з інших джерел (наприклад, копії документів).

За джерелом одержання, тобто залежно від процесуальних форм одержання доказів (засобів доказування), докази поділяються на особисті, речові, змішані.

У судовій практиці у справах із правовідносин промислової власності поширене використання як особистих, так і речових до­казів. Речовими доказами виступають об'єкти творчої діяль­ності — винаходи, корисні моделі, промислові зразки тощо. В осо­бистих доказах носієм інформації завжди є людина. Об'єктивність такої інформації залежить від здатності людини правильно сприй­мати обставини, що мають значення для справи, зберігати їх у пам'яті і відтворювати. Підлягають врахуванню психологія люди­ни, її ставлення до справи, до сторін, наявність заінтересованості у справі та інші фактори суб'єктивного характеру.

У справах із правовідносин промислової власності (за винятком спорів за позовами про визнання авторства або співавторства) автор звільняється від обов'язку доказувати своє авторство, яке визнається за ним, доки воно не спростоване.

Слід відзначити, що в Україні поширена практика залучення до розгляду спорів із порушення прав на об'єкти права промислової власності судових експертів, які досліджують надані судом ма­теріали справи і надають висновки судової експертизи¹.

Судові експертні дослідження об'єктів інтелектуальної власності проводяться атестовани­ми судовими експертами, внесеними до Державного реєстру атестованих судових екс­пертів, що ведеться Міністерством юстиції України. Сьогодні в Україні судові експертизи об'єктів інтелектуальної власності здійснюються судовими експертами, що працюють у складі спеціалізованих установ Міністерства юстиції України (науково-дослідних інститутів та центрів судових експертиз), у НДІ інтелектуальної власності АПрН України, а також судовими експертами, що не працюють у складі спеціалізованих державних установ.

394

395

Р озділ III. Патентне право

Глава 18. Захист прав авторів і патентовласників

Аналіз чинного законодавства України щодо захисту прав на винаходи, корисні моделі та промислові зразки приводить до висновку, що воно надає власнику патенту захист прав в обсязі, що його вимагає Угода ТРІПС (статті 41—61) щодо цивільно-право­вих, адміністративних, кримінальних процедур та заходів із усунення правопорушень на кордоні. Наявність таких норм є однією із вимог вступу України до COT.

Питання для самоконтролю:

1. Які елементи механізму захисту прав і законних інтересів авторів та патентовласників ви можете назвати?

1. У яких формах може здійснюватися захист патентовласників?

2. У чому полягає адміністративний порядок захисту прав патенто-власника?

3. Які органи наділені адміністративною юрисдикцією у галузі патент­ного права?

4. Які способи захисту прав власників патенту на промисловий зразок визначені чинним законодавством?

5. Які способи цивільно-правового захисту прав на винахід та корис­ну модель ви можете назвати?

Рекомендована література до розділу:

1. Андрощук Г. А., Крайнев П., Кавасс Н. Право интеллектуальной собственности: торговые аспекты: Науч.-практ. изд. — К.: Издательский Дом «1н Юре», 2000.

2. Андрощук Г. А., Работягова Л. И. Патентное право: правовая охрана изобретений: Учеб. пособ. — 2-е изд., перераб. и доп. — К.: МАУП, 2001.

3. Белов В. В., Виталиев Г. В., Денисов Г. М. Интеллектуальная собст­венность. Законодательство и практика его применения. — М.: Юристъ, 2002.

3. Бованенко Т. В. Складання та подання заявки на видачу патенту України на промисловий зразок: Практичний посібник. — К., 2006. — 40 с.

4. Демченко Т. С. Правове регулювання промислової власності в Євро­ пі та в Україні: Принципи побудови та шляхи зближення. — К.: Вид-во «Преса України», 2005.

5. Ємжин В. М. Особливості подання міжнародної заявки: Методичні рекомендації. — К., 2006. — 40 с

6. Жаров В. О. Інтелектуальна власність в Україні: Правові аспекти набуття, здійснення та захисту прав. — К.: Видавничий Дім «Ін Юре»,

2000.

7. Інтелектуальна власність в Україні: правові засади та практика. — Т. 3: Промислова власність / За ред. В. Л. Петрова, В. О. Жарова. — К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 1999.

8. Карпухина С. И. Защита интеллектуальной, собственности и патен­товедение. — М.: Международные отношения, 2004.

9. Корисна модель: Науково-практичне видання / За ред. В. Л. Петро­ва. — К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 1999.

10. Крайнев П. П., Работягова Л. І., Дятлик І. І. Патентування вина­ ходів в Україні. — К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2000.

11. Куса С. Д. Патентна документація України: Посібник. — К., 2006. - 158 с

12. Ларичев В. Д., Терещенко Б. Л. Предупреждение преступлений, по­сягающих на интеллектуальную собственность: Научно-практическое пособие. — М.: Альфа-Пресс, 2006.

13. Лєвічева О. Д., Кривоший С. Т. Складання та подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг: Практичний посібник. — К., 2006. — 36 с.

14. Ніколаюк С. І., НикифорчукД. Й., Томма Р. П., Барко В. І. Протидія злочинам у сфері інтелектуальної власності (статті 176, 177, 227, 229 КК України): Науково-практичний посібник. — К.: КНТ, 2006.

15. Основи інтелектуальної власності. — К.: Юридичне видавництво «Ін Юре», 1999.

16. Охорона промислової власності в Україні / О. Д. Святоцький, В. Л. Петров, Г. О. Андрощук / За ред. О. Д. Святоцького. — К.: Видавни­чий Дім «Ін Юре», 1999.

17. Охорона інтелектуальної власності в Україні / С. О. Довгий, В. О. Жаров, В. О. Зайчукта ін. - К.: Форум, 2002.

18. Парижская конвенция по охране промышленной собственнос­ти // ВОИС, Женева,1996.

19. Шдопригора О. А. Право промислової власності в Україні. — К.: Укр. академія внутр. справ, 1996.

396

397

Розділ III. Патентне право

20. П итання інтелектуальної власності: Збірник наукових праць. Ви­пуск перший, випуск другий, випуск третій: НДІ інтелектуальної влас­ності Академії правових наук України. — К.: ТОВ «Чех», 2004, 2005.

21. Право інтелектуальної власності: Підручник для студентів вищих навч. закладів. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2004.

22. Право інтелектуальної власності Європейського Союзу та законо­давство України / За ред. Ю. М. Капіци: кол. авторів: Ю. М. Капіца, С. К. Ступак, В. П. Воробйов та ін. — К.: Видавничий Дім «Слово», 2006.

23. Салфетник Т. П., Шкуринська Т. І. Методичні рекомендації щодо складання та подання заперечення до Апеляційної палати Державного департаменту інтелектуальної власності: Методичні рекомендації. — К., 2006.-16 с.

24. Сергеев А. П. Патентное право. — М.: Изд-во БЕК, 1994.

25. Сусліков Л. М., Дьордяй В. С. Патентознавство: Навч. посібник. — К.: Центр навчальної літератури, 2005.

26. Цибульов П. М., Чебошарьов В. П., Зінов В. Г., Суіні Ю. Управління інтелектуальною власністю / За ред. П. М. Цибульова. — К.: К.1.С., 2005.

27. Цивільне право України: Академічний курс: Підручник: У 2-х т. / За заг. ред. Я. М. Шевченко. — Вид. 2-е доп. і перероб. — К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2006.

^{Розділ IV}

Право інтелектуальної власності

на правові засоби

індивідуалізації учасників

цивільного обороту,

товарів і послуг

Відповідно до ст. 1 Паризької конвенції про охорону промисло­вої власності від 20 березня 1883 р. об'єктами охорони промисло­вої власності є патенти на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові наймену­вання, вказівки про походження чи найменування місця похо­дження, а також припинення недобросовісної конкуренції. Через понад століття з часу прийняття цього акта можна констатувати, що з права промислової власності виокремилася група об'єктів, які створюють окрему групу прав — правові засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг. До останніх нале­жать: комерційні найменування, торговельні марки (знаки для то­варів та послуг) та географічні зазначення.

Мета зазначених об'єктів — виокремити учасників цивільного обороту, їх товари та послуги з-посеред інших. У зв'язку з цим, на відміну від інших об'єктів інтелектуальної власності, які є резуль­татами творчої діяльності, на комерційні найменування, торго­вельні марки та географічні зазначення не виникають особисті не-майнові права інтелектуальної власності.

398

399

Розділ IV. Право інтелектуальної власності на правові засоби...