Глава 1. Інтелектуальна діяльність як складова творчого процесу...

тури — набувають усе більшого значення товару, об'єкта цивільно­го обігу. Гуманітарний капітал не просто здатний, а вже приносить вагомі прибутки тим, хто вміло використовує надбання культури. Усе більше визнаються гуманітарні та інформаційні технології. Зростає ціна на ринку не лише на нове, найдосконаліше облад­нання і технології, а здебільшого на нові концепції, ідеї та способи їх реалізації, тобто зростає ціна на патенти та науково-технічні досягнення. Зазначені чинники ще раз підтверджують пріори­тетність науки як індикатора, джерела і двигуна соціально-економічного прогресу. Тобто в сучасних умовах уже ні в кого не виникає жодних сумнівів щодо доцільності та економічної вигідності інтелектуальної діяльності в цілому.

Стрімко зростає роль і значення тієї частини інтелектуальної діяльності, яка охоплюється поняттями науки, культури, мис­тецтва. Пріоритетність науки уже безперечна. Водночас зростає економічне значення надбань культури та мистецтва. Вони не ли­ше формують духовний світ людини, а й стають вигідною сферою капіталовкладень та джерелом одержання прибутків. Надбання культури і мистецтва дуже швидко трансформуються у вигідний капіталомісткий, технологічно насичений ринок. Дуже вигідними стали кіноіндустрія, телебачення, книговидавництво, шоу-бізнес тощо. Споживання гуманітарної продукції стало масовим, зроста­ють масштаби гуманітарних послуг. Сукупність цих ринків ство­рює потужний сектор економіки, новий за своїм характером, який розв'язує низку істотних проблем: стає вигідним джерелом прибутків, певною мірою розв'язує проблему зайнятості та доходів населення і є одним із головних чинників позитивної динаміки економічного зростання¹.

Важко переоцінити значення інтелектуальної, творчої діяль­ності і для розвитку технологій, нової техніки та виробництва. Уже незаперечною стала теза: успішний розвиток виробництва в сучас­них умовах можливий лише за належного його науково-технічно­го забезпечення. У свою чергу належне науково-технічне забезпе-

¹ Кримський С Духовність: Запити відроджуваної совісті // Урядовий кур'єр. — 2000. — 12 серпня.

24

¹ Семиноженко В. У світі відбулася гуманітарно-інноваційна революція // Урядовий кур'єр. — 2000. — 27 травня.

25

Розділ І. Загальні положення про інтелектуальну власність

чення можливе лише за умови ефективного, точного і своєчасно­го науково-технічного прогнозування розвитку техніки, техно­логій і виробництва.

Досвід країн світу з розвиненою ринковою економікою свід­чить про те, що високий технічний рівень виробництва в сучасних умовах можливий за умови інтеграції наукової, технологічної та промислової політики країни. Усі ланки розвитку техніки і вироб­ництва мають здійснюватися за єдиною технологічною схемою від зародження ідеї до її втілення у продукцію і реалізації на ринку.

Нова техніка, що зумовлює технічний рівень виробництва, має створюватися на науково-технічних розробках на рівні винаходів. Винахідництво — це один із найпотужніших двигунів науково-технічного прогресу, тому воно є одним із найважливіших на­прямів інтелектуальної діяльності, що спирається передусім на до­сягнення науки.

Саме тому підкреслюють, що на творчу діяльність покладається забезпечення не лише реальних проривів на основних напрямах науково-технологічного прогресу, а й інтелектуалізації та гума­нізації виробництва, управління політики, міжлюдських відносин, піднесення їх культурного рівня¹.

Від України сьогодні вимагається динамічний економічний розвиток на основі інновацій, глибокої та комплексної мо­дернізації економіки та суспільства в цілому. Необхідним є прове­дення у суспільстві всебічних реформ, котрі дозволять побудувати суспільство знань, суспільство, де домінують високотехнологічні галузі та інтелектуальні послуги, а формування прибутків відбу­вається, перш за все, за рахунок освіти, науки та інновацій².