Глава 31. Інтелектуальна власність в системі бухгалтерського обліку...

відповідне рішення, що фіксується в протоколі. За результатами розгляду видається наказ (розпорядження) щодо прийняття на ба­ланс ОІВ з оформленням акту введення ОІВ в господарський обо­рот. Тут вказується докладна характеристика об'єкта, його первісна вартість, термін корисного використання і норма зносу (амортизації), підрозділ, в якому буде використовуватись ОІВ (не­матеріальний актив), підписи посадових осіб, які прийняли на ба­ланс об'єкт, з додаванням документів, у яких описується сам об'єкт нематеріальних активів або порядок його використання.

Для оприбуткування ОІВ на підприємстві використовуються типові форми ведення аналітичного обліку нематеріальних ак­тивів та порядок їх застосування, затверджені наказом Міністерст­ва фінансів України № 732 від 22 грудня 2004 p.:

• НА-1 «Акт введення в господарський оборот об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів»;

• НА-2 «Інвентарна картка обліку об'єкта права інтелектуаль­ної власності у складі нематеріальних активів»;

• НА-3 «Акт вибуття (ліквідації) об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів»;

• НА-4 «Інвентаризаційний опис об'єкта права інтелектуаль­ної власності у складі нематеріальних активів».

Господарські операції з нематеріальними активами відобража­ються в облікових реєстрах, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 356 від 29 грудня 2000 p., під час надходження первинних документів, залежно від характеру і змісту операцій.

Питання для самоконтролю:

1. Яким ознакам повинні відповідати нематеріальні активи як об'єкт бухгалтерського обліку?

2. За яких умов нематеріальний актив слід відображати в балансі підприємства?

3. На підставі яких правових актів здійснюється бухгалтерський облік нематеріальних активів?

4. З чого складається первісна вартість придбаного нематеріального активу?

5. Що являє собою справедлива вартість нематеріального активу?

640

7₂21 7-259

641

Розділ VII. Економіко-правові засади інтелектуальної власності

6. Які витрати не визнаються нематеріальним активом, а підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені?

7. Яким чином повинні документально оформлюватися нематеріальні активи?

Глава 32 Механізм комерціалізації інтелектуальної власності

Використання інтелектуальної власності в господарській діяль­ності здійснюється на умовах її комерціалізації. В цьому процесі є обов'язково як мінімум чотири учасники: автор розробок (винахо­ду, сорту рослин, корисної моделі тощо), стратегічний партнер, менеджер та інвестор.

Механізм комерціалізації є відтворенням руху інтелектуального капіталу з метою отримання прибутку. Для менеджера інтелекту­альний капітал має два основні компоненти: людський капітал та інтелектуальні активи. Людський капітал чи інтелектуальна сила створюють інновації і те, що можна описати й ідентифікувати, що стає інтелектуальними активами. Деякі інтелектуальні активи, звичайно ті, що мають більший комерційний потенціал, отриму­ють правову охорону і стають нематеріальними активами.

Господарська діяльність стає засобом реалізації економічних інтересів. Для реалізації у своїй сукупності (в інноваційному про­екті) приватних інтересів (власника, інвестора) необхідно, щоб ко­мерціалізація інтелектуальної власності давала власнику, інвестору надлишок доходу над їх витратами, тобто можливість збагачення. В цьому випадку інтелектуальний капітал у формі інтелектуальної власності набуває споживчих якостей. Отримання надлишку над витратами є основним рушієм підприємництва (бізнесу).

Для зрозуміння того, звідки береться надлишок над авансова­ним капіталом, слід проаналізувати процеси, що відбуваються безпосередньо у процесі створення інтелектуального продукту, тобто це результат свідомих дій підприємця (власників, інвес­торів).