Глава 22. Правова охорона наукових відкриттів

До особистих немайнових прав автора наукового відкриття за­конопроект відносить право на визнання автором наукового відкриття; право на пріоритет наукового відкриття; право пере­шкоджати будь-якому посяганню на право на наукове відкриття, здатне завдати шкоди честі чи репутації автора наукового відкрит­тя; право на присвоєння науковому відкриттю імені автора (співав­торів); право вимагати зазначення свого імені у зв'язку з викорис­тання наукового відкриття, якщо це практично можливо (ст. 5).

Майновими правами інтелектуальної власності на наукове відкриття є право на матеріальну винагороду за встановлення на­укового відкриття; інші права, встановлені законом. При цьому майнові права інтелектуальної власності на наукове відкриття на­лежать автору чи його правонаступнику (ст. 6).

Розмір винагороди за наукове відкриття пропонується встанов­лювати Кабінету Міністрів України. При цьому винагорода повинна виплачуватися автору (співавторам) за рахунок коштів Державного бюджету України при видачі автору (співавторам) диплома на наукове відкриття.

Заявка на наукове відкриття повинна подаватися до Установи, якою є центральний орган виконавчої влади з питань охорони ін­телектуальної власності. Заявка може подаватися автором (співав­тором) наукового відкриття; юридичною особою із зазначенням автора наукового відкриття; його спадкоємцем, якщо заявка на наукове відкриття не може бути подана самим автором наукового відкриття. Відповідно до ст. 20 законопроекту на підставі рішення Національної академії наук України щодо визнання заявленого наукового відкриття Установа протягом двох місяців із дня одер­жання зазначеного рішення за погодженням з автором (співавто­рами) та заявником узгоджує формулу відкриття, встановлює дату його пріоритету та здійснює реєстрацію набуття права інтелекту­альної власності на наукове відкриття у Державному реєстрі наукових відкриттів України.

468

469

Р озділ V. Інститут прав на інші об'єкти права інтелектуальної' власності

§ 5. Міжнародний досвід щодо правової охорони наукових відкриттів

Досвід зарубіжних країн із розвиненою ринковою економікою показує, що необхідно удосконалювати інститут правової охорони відкриттів, щоб більш ефективно захищати права на цей вид інте­лектуальної власності, забезпечувати економічно доцільне і повне використання наукового і технічного потенціалу результатів фунда­ментальних досліджень, які складають основу розвитку суспільства.

Аналіз національних патентних законодавств промислово роз­винених країн доводить, що в окремих країнах (США, Іспанія, Франція, Італія, Туреччина, Бельгія) регулювання відносин, пов'язаних із науковими відкриттями, передбачене нормами па­тентного права. Так, у законі про патенти СІЛА (§ 100—101) зазна­чено: «Термін «винахід» означає винахід чи відкриття. ...Всякий, хто винайде чи відкриє новий і корисний спосіб виготовлення продукції, машину, комбінацію чи речовини, яке-небудь нове і ко­рисне їхнє поліпшення, може одержати патент».

На основі цього положення фірмою «Белл телефон» отримані па­тенти на відкриття «Ефект транзистора» (США), «Ефект дифузійний (США, Англія), фірмі IBM виданий патент на «Ефект Ганна» (США), а фірмі «Sony» — патент на «Ефект тунельний» (Японія) [3].

Законом про промислову власність Іспанії (ст. 47) передбачено, що «наукове відкриття може бути предметом патенту, якщо воно визнане істотним і оригінальним після того, як стало на визначе­ний час відомим громадськості, і після того, як протягом цього ча­су були отримані висновки компетентних відносно суті відкриття вищих навчальних закладів і об'єднань». Згідно зі ст. 1 закону Іспанії автор відкриття на основі створення чи обґрунтування ви­находу здобуває право на промислову власність.

У Польщі не передбачено спеціальної системи охорони (реєст­рації) наукових відкриттів, однак у системі польського права на­укові відкриття охороняються положеннями цивільного права (ст. 23 і 24 Цивільного кодексу). Правова охорона цього виду твор­чих досягнень заснована на положенні, що відкриття — це вста­новлення раніше не відомих існуючих закономірностей, властиво­стей і явищ матеріального світу.