Глава 13. Патентне право: поняття, предмет, принципи, джерела

жави на безперешкодне виконання передбачених Договором обов'язків.

Інше важливе положення визначає, що міжнародний орган із депонування зобов'язаний видати зразок депонованого мікроор­ганізму будь-якому патентному відомству держави-учасниці, до якого надійшла заявка на патент із посиланням на депонований мікроорганізм, якщо зразок необхідний відомству при розгляді за­явки.

Гаазька угода про міжнародне депонування промислових зразків. Станом на 15 січня 2006 р. учасниками Гаазької угоди про міжна­родне депонування промислових зразків були 42 держави. Основ­ною метою міжнародного депонування промислових зразків є за­безпечення охорони промислових зразків у державах — учасницях Гаазької угоди з виконанням мінімальних формальностей і мінімальними витратами шляхом подання лише однієї заявки до Міжнародного бюро ВОІВ. Разом із тим, заявник зазначає перелік країн, у яких він має намір отримати правову охорону свого про­мислового зразка, та сплачує збір, який складається з основного збору, збору за зазначення країни і збору за публікацію.

Міжнародна заявка на промисловий зразок має силу правильно оформленої національної заявки у зазначених державах-учасни-цях. Кожна із держав-учасниць, національне законодавство якої передбачає можливість відмови в наданні охорони, може відмови­ти в наданні охорони будь-якому промисловому зразку, який не відповідає вимогам надання правової охорони відповідно до національного законодавства даної Держави. Міжнародне депону­вання здійснюється спочатку на п'ятирічний строк. Цей строк мо­же бути продовжено принаймні на п'ять років.

Питання для самоконтролю:

1. Що входить до поняття «промислова власність»?

2. Розкрийте поняття патентного права.

3. Назвіть принципи патентного права.

4. У чому полягає об'єктивне та суб'єктивне розуміння патентного права?

5. Які джерела патентного права ви можете назвати?

328

329

Розділ III. Патентне право

Глава 14. Об'єкти патентного права

6. Я кі акти міжнародного законодавства становлять основу патентно­го права?

7. Розкрийте основний зміст Договору про патентну кооперацію.

Глава 14 Об'єкти патентного права

§ 1. Винахід

1.1. Поняття винаходу

Визначення поняття «винахід» (Invention, Erfindung) має важ­ливе практичне значення для будь-якої правової системи і стано­вить значні складності, оскільки в ньому відбивається одна зі сторін розумової діяльності людини. Зарубіжні автори дають визначення поняття винаходу, акцентуючи увагу на його утилітар­ності. Так, І. Я. Хейфец трактує винахід як творче вирішення тех­нічного завдання. Але найбільш загальне і об'єктивне визначення сформулював І. Е. Маміофа: «Винахід може бути визначений як нове відношення предмета до мети».

Відповідно до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (далі — Закон) винаходом є результат інтелекту­альної діяльності людини в будь-якій сфері технології (абзац 4 ст. 1 у редакції Закону № 850-IV від 22 травня 2003 p.).

Попередня редакція Закону визначала винахід як техно­логічне (технічне) вирішення, що відповідає умовам патен-тоздатності (новизні, винахідницькому рівню і промисловій придатності).

Відповідно до ч. 1 ст. 459 ЦК України винахід вважається при­датним для набуття права інтелектуальної власності на нього, як­що він, відповідно до закону, має винахідницький рівень і придат­ний для використання.

Відповідно до ч. 2 ст. 459 ЦК України об'єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технологій.

Аналогічний перелік об'єктів винаходу міститься й у ч. 2 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»,

відповідно до якої об'єктом винаходу, правова охорона якому на­дається згідно з цим Законом, може бути:

• продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо);

• процес (спосіб), а також нове застосування відомого продук­ту чи процесу.

Ознаки, які можуть характеризувати об'єкти винаходу, визна­чені «Правилами складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель»¹ (далі — Правила).

Продукт як об'єкт технології — це матеріальний об'єкт як ре­зультат діяльності людини. Таким продуктом, зокрема, є пристрій, механізм, система (комплекс) взаємодіючих пристроїв, споруда, виріб, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини та інший біологічний матеріал, у тому числі трансгенна рослина і тварина.

Пристрій — найбільш поширений об'єкт винаходу. Пристроєм називають агрегати, машини, механізми, знаряддя праці, інстру­менти та інші продукти уречевленої праці, призначені для вико­нання виробничих і технологічних процесів, для впливу на приро­ду або для задоволення будь-якої потреби суспільства.

Для характеристики пристрою використовують такі ознаки:

• конструктивний (конструктивні) елемент (елементи). В усіх випадках пристрій як матеріальний об'єкт характеризується наявністю конструктивних елементів (деталей, вузлів тощо), з'єднаних між собою певним чином для одержання потрібного технічного результату при його застосуванні;

• зв'язки між елементами. Ці ознаки забезпечують праце­здатність пристрою. Наявність зв'язку між елементами, як ознака, майже завжди присутня у формулі винаходу, оскільки не буває елементів, вузлів, не зв'язаних один з одним;

• однак є об'єкти — пристрої, окремі частини яких не мають конструктивних зв'язків і взаємодіють за допомогою фізичного

¹ Наказ МОН України № 22 від 22 січня 2001 р. «Про затвердження Правил складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель» (зі змінами, внесеними згідно з на­казами МОН № 154 від 26 лютого 2004 p., № 223 від 14 квітня 2005 р.) // Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 лютого 2001 р. за № 173/5364.

330

331

Розділ III. Патентне право

середовища (наприклад електромагнітного поля). До таких належать система радіопередавач — радіоприймач, системи для ге­офізичних досліджень тощо, в яких окремі частини розосереджені у просторі;

• форма виконання зв'язків між елементами. Ця ознака може бути конструктивною, функціональною, змішаною;

• взаємне розташування елементів. Ознаки взаємного розташу­вання елементів характеризують об'єкт — пристрій в цілому і зумовлюють його відтворюваність. У пристрої ці ознаки необхідні для правильного складання об'єкта і його функціонування згідно з призначенням;

• форма виконання елемента (елементів) або пристрою в ціло­му. Форма виконання конструктивного елемента може бути оха­рактеризована: відомим технічним засобом; складаною деталлю; геометричною фігурою або геометричною лінією; математичною залежністю;

• параметри та інші характеристики елемента (елементів) та їх зв'язок. Взаємозв'язок параметрів та інших характеристик елемен­та (елементів) виражається як співвідношення розмірів, об'ємів, площ тощо, а також із використанням математичних формул;

• матеріал, з якого виготовлено елемент (елементи) або при­стрій в цілому. Матеріал як ознака пристрою може бути охаракте­ризований його властивостями, функцією, структурою, якісним і кількісним складом його компонентів. При цьому ознаки, що характеризують матеріал з якого виконаний конструктивний елемент пристрою, повинні обов'язково бути взаємозв'язані з ознаками цього елемента;

• середовище, що виконує функцію елемента. Речовина, що перебуває в рідкому, сипучому або газоподібному стані в низці пристроїв може виконувати функцію конструктивного елемента. У цьому випадку речовина може бути охарактеризована назвою (коли вона відома), зазначенням її фізичного стану, властивостей, якісним та кількісним складом.

Пристрій, що являє собою електричну схему. У вигляді електрич­них схем може бути подано більшість пристроїв у радіотехніці, електроніці, обчислювальній техніці, автоматиці. Під електрич-

332