Глава 22. Правова охорона наукових відкриттів

учених, що їх відкрили: «ефект Фарадея», «ефект Столетова», «ефект Вавілова — Черенкова», «ефект Пелтьє», «ефект Холла» і багато інших. Явищ у природі нескінченна безліч, і неможливо передбачити, скільки їх буде відкрито в майбутньому.

Найчастіше відкриття явищ йде двома шляхами: експеримен­тальним і передбачувальним. За допомогою експерименту вчені начебто задають природі запитання: «А що буде, якщо?..»

Другий шлях відкриття явищ — їхнє передбачення (прогнозу­вання) на основі існуючих теорій. Якщо теорія передбачає той чи інший ефект, а потім експериментатор його знаходить, значить, теорія правильна і відкриття цілком вірогідне. Найчастіше явища (ефекти) виявляються на стиках різних природничих наук.

У практиці непоодинокі випадки, коли автори описують окремі факти, отримані в результаті досліджень, і зараховують їх до кате­горії «відкриття явища», але при цьому дані, які пояснюють, чому і за яких умов відбувається явище, що спостерігається, відсутні. Претензії на відкриття в такому випадку безпідставні. Сам по собі науковий факт, навіть якщо він дуже важливий для практики, ще не може кваліфікуватися як відкриття. Однак вважатися автором відкриття може лише той, хто в результаті наукового дослідження доведе, чим явище викликане, зумовлене чи що воно спричинює і за яких умов виявляється¹.

Властивість Властивість матеріального світу як об'єкт відкриття, на який видається диплом, — це не відома раніше, об'єктивно існуюча якісна сторона об'єкта матеріального світу, що вносить докорінні зміни в рівень пізнання.

Об'єкти-властивості класифікуються за трьома групами: 1) постійно актуальні властивості, що виявляються в кожен мо­мент існування предмета, незалежно від його взаємодії та відносин, і які перебувають на поверхні космічних тіл (відкриття № 219);

Наприкінці XX ст. було виявлено достатню кількість невідомих раніше явищ (ефектів) природи (256), серед них: «Явище зусилля електромагнітних хвиль (когерентне значення)», Що поклало початок квантовій електроніці (відкриття № 12); «Явище відображення оптич­них властивостей об'єкта в хвильовому полі розсіяного ним випромінювання» — основне відкриття у сфері голографії (відкриття № 88) тощо.

458

459

Р озділ V. Інститут прав на інші об'єкти права інтелектуальної власності

2) непостійно актуальні властивості, властиві предмету як здат­ ності, що виявляються не завжди, а тільки у точно визначених взаємодіях чи відносинах, наприклад «Властивість насичених вуг­ леводнів» (відкриття № 184);

3) потенційно можливі властивості, у принципі не властиві предмету, але які виявляються (виникають) у процесі конкретних взаємодій внаслідок змін структури предмета, — «Властивість ішемізованої ниркової тканини переходити від стану атрофії до гіпертрофії» (відкриття № 272).

Властивість виявляється у взаємодії даного об'єкта з іншими об'єктами і явищами. Кожен об'єкт має безліч різних властивос­тей, як істотних, так і несуттєвих. Сукупність істотних властивос­тей об'єкта становить його якісну визначеність, що відрізняє його в цілому від інших об'єктів.

Інерційна маса, швидкість світла, здатність хвиль інтерферува-ти — якості речовини, фотонів, хвиль при «роботі» у визначених умовах. Властивості — проміжна сходинка пізнання світу: немає хвильових явищ, виходить, не може бути сформульована інтерфе­ренція. Але якщо є (відома) інтерференція, то існують і умови для виявлення закономірностей хвиль різної природи.

Виявлення тих чи інших властивостей об'єкта залежить від то­го, з якими об'єктами він вступає у взаємодію, тому встановлення існування раніше не відомої властивості — необхідний, але недо­статній елемент змісту відкриття. Обов'язково повинно бути пока­зано, чим викликана виявлена властивість, що вона спричинює і за яких взаємодій виявляється.

Таким чином, знайти не відому раніше властивість об'єкта — значить установити якісну визначеність об'єкта стосовно інших об'єктів, з якими він вступає у взаємодію¹.

¹ Наприкінці XX ст. було виявлено 59 не відомих раніше властивостей, тих чи інших об'єктів природи, зокрема: «Властивість тваринних і вищих рослин засвоювати азот атмосфери, не­обхідний для їх нормальної життєдіяльності», що спростовує висунуте 150 років тому поло­ження Лавуазье, яке вважалося непорушним, про те, що тваринні організми не можуть нібито засвоювати азот повітря (відкриття № 62); «Властивість природних газів перебувати у твердому стані в земній корі», яке спростовує міцно сформоване в науці і практиці уявлен­ня про те, що скупчення вуглеводнів із молекулярною вагою більше 60 перебуває в земній корі в рідкому стані, а більш легких — у газоподібному (відкриття № 75) тощо.