Глава 12 Захист авторського і суміжних прав

§ 1. Поняття захисту авторського і суміжних прав

Під захистом прав та законних інтересів суб'єктів авторського права і суміжних прав слід розуміти передбачені законом заходи із їх визнання та поновлення, припинення їх порушення, застосу­вання до правопорушників заходів юридичної відповідальності. Захист авторських і суміжних прав здійснюється у передбаченому законом порядку, тобто шляхом застосування належної форми, засобів і способів захисту.

Предметом захисту є суб'єктивні авторське право і суміжні права, охоронювані законом інтереси.

Суб'єктами права на захист є автори творів науки, літератури і мистецтва, суб'єкти суміжних прав, а також їх спадкоємці та правонаступники.

296

297

Р озділ II. Авторське право і суміжні права

Як відомо, захист права припускає адекватну відповідальність по­рушника. Порушником авторських і суміжних прав є будь-яка фізич­на або юридична особа, яка своїми діями (або бездіяльністю) пору­шує положення ЦК України, Закону України «Про авторське право і суміжні права» або інших нормативно-правових актів, що регулюють правовідносини у сфері авторського права і суміжних прав.

Порушення авторських і суміжних прав може мати місце як у межах договірних відносин (наприклад, порушення авторського договору щодо способу використання твору), так і за межами укла­дених автором (спадкоємцями, правонаступниками) договорів. Залежно від зазначених умов можуть бути застосовані різні санкції за порушення авторських і суміжних прав. Так, якщо порушують­ся умови договору, наприклад, про передачу авторських або суміжних прав, застосовуються санкції передбачені цим догово­ром, за наявності позадоговірних порушень авторських або суміжних прав або у випадках, коли договором не передбачені конкретні санкції, — застосовуються ті засоби захисту, які вста­новлені у чинному законодавстві.

У цілому виділяють дві основні форми захисту авторських і суміжних прав:

а) юрисдикційну, тобто забезпечену за допомогою державних органів, у тому числі судів (остання поділяється на, відповідно, сферу кримінального та цивільного судочинства й провадження по справах про адміністративні правопорушення у сфері авторсь­ ких і суміжних прав).

б) неюрисдикційну, що охоплює собою дії громадян і органі­ зацій із захисту авторських і суміжних прав, здійснювані ними самостійно, без звертання до державних або інших компетентних органів.

Найбільше практичне значення мають, звичайно, юрис-дикційні форми захисту — позови в суди (загальної юрисдикції й господарські та адміністративні), адміністративна відповідаль­ність, кримінальне переслідування порушників авторських і суміжних прав.

Захист авторських й суміжних прав, залежно від ступеня й характеру їхніх порушень, може передбачати цивільно-правову,

Глава 12. Захист авторського і суміжних прав

адміністративну й кримінальну відповідальність, які регламенту­ються Законом про авторські й суміжні права й кодексами.

Способом захисту авторського права і суміжних прав визнаються закріплені законодавством матеріально-правові засоби примусового характеру, за допомогою яких відновлюються (визнаються) порушені (оспорені) права і здійснюється вплив на порушника авторського пра­ва і суміжних прав.

Суб'єктами захисту авторського права і суміжних прав можуть бу­ти: органи колегіального управління правами інтелектуальної власності; державні органи, на які покладається функція пред­ставництва щодо захисту прав фізичних, юридичних осіб та держа­ви (наприклад, прокуратура); суд, господарський суд, адміністра­тивний суд, третейський суд.

Певне коло питань, пов'язаних із відновленням порушених або оспорених авторських та суміжних прав, а також їх розгляд і вирі­шення віднесене законодавством до компетенції того чи іншого суду (суду загальної юрисдикції, спеціалізованого суду). Згідно зі ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Проте процесуальне за­конодавство встановлює певні правила підвідомчості (юрис­дикцію) судам тих чи інших справ. Так, суди загальної юрисдикції розглядають справи:

— в цивільному провадженні спори по справах, що виникли зі спірних авторських і суміжних правовідносин (статті 15—17 ЦП К України);

• справи про адміністративні правопорушення у сфері авторських і суміжних правовідносин (ст. 221 КпАП України);

• кримінальні справи щодо злочинів, вчинених у сфері авторських і суміжних правовідносин (ст. 15 КПК України).

Слід зазначити, що спеціалізовані суди також можуть розгляда­ти справи, що виникають з авторських і суміжних правовідносин. Господарські суди розглядають спори, що виникають зі спірних авторських і суміжних правовідносин між юридичними особами або громадянином і підприємцем (статті 1,12 ГПКУкраїни). Адмі­ністративні суди розглядають справи, що виникають зі спірних авторських і суміжних правовідносин, де однією зі сторін є суб'єкт

298

299

Розділ II. Авторське право і суміжні права

владних повноважень щодо оскарження його дій або бездіяльності (статті 2, 17 КАС України).

Необхідно також звернути увагу й на те, що в Україні існує низ­ка практичних, правозастосовних проблем, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності в цілому і авторського права та суміжних прав — безпосередньо. До таких проблем судового захи­сту можна віднести:

1) суди загальної юрисдикції та спеціалізовані суди, що діють в системі судів загальної юрисдикції, через навантаження та незнач­ ну кількість спеціально підготовлених суддів не можуть ефективно вирішувати спори цієї сфери;

2) не вирішене питання адміністративної та кримінальної відповідальності юридичних осіб за порушення у сфері інтелекту­ альної власності, як це має місце в інших країнах;

3. не виконана вимога міжнародних актів щодо законодавчого забезпечення збору та фіксації доказів у порядку попередніх адміністративних процедур (запобіжні заходи);

4. існують складнощі з визначенням підвідомчості справ, що виникають із правовідносин інтелектуальної власності.

Слід зазначити, що розмежування підвідомчості справ про за­хист авторських і суміжних прав між господарськими, адміністра­тивними судами й судами загальної юрисдикції будується на ха­рактеристиці учасників спору (позивача й відповідача).

Якщо і відповідач, і позивач є юридичними особами (у тому числі підприємцями без утворення юридичної особи, зареєстрова­ними у встановленому порядку), а предмет позову пов'язаний із підприємницькою діяльністю або випливає з неї, позов розгля­дається в господарському суді.

Інший спеціалізований суд — адміністративний — розглядає справи, що виникають із правовідносин авторського права і суміжних прав, де однією зі сторін є суб'єкт владних повноважень щодо оскарження його дій або бездіяльності (статті 2, 17 КАС України).

В усіх інших випадках позов подається й розглядається в суді загальної юрисдикції; при цьому в суді загальної юрисдикції пози­вачі за позовами, що випливають з авторського права (але не