Глава 22. Правова охорона наукових відкриттів

Із метою розвитку й удосконалення організаційних і економіч­них відносин, пов'язаних із науковими відкриттями, зарубіжними фахівцями запропоновано низку моделей нетрадиційної правової охорони наукових результатів. Зокрема Кронц (Kronz) розглядає питання охорони наукових результатів нормами патентного

права.

Підкреслюється значення інформаційних функцій Женевського договору про міжнародну реєстрацію наукових відкриттів від 3 берез­ня 1978 р., на основі якого організоване поширення наукових відкриттів. Цей Договір припускав закріплення авторства і пріори­тету відкриття, а також інформування світової громадськості. Вод­ночас цей Договір так і не набрав сили.

Аналізуючи питання відображення зв'язку науки і техніки в ін­новації, доцільно погодитися з думкою Эрмана (Erman), який ще в 1929 р. запропонував, щоб авторам таких результатів надавалася пайова участь у правах на винахід.

З іншого боку, супротивники охорони наукових відкриттів висловлюють свої аргументи. Зокрема, Вейдліх (Weidlich) указував на те, що дистанція причинного зв'язку між відкриттям і його про­мисловим використанням величезна. Процес інновації, у якому ланцюг причинного зв'язку повинен охоплювати не тільки авторів відкриттів, але й інших учасників цього процесу, нескінченний.

Питання для самоконтролю:

1. У чому полягає суть та особливості наукового відкриття?

2. Чим наукове відкриття відрізняється від винаходу?

3. Які об'єкти наукового відкриття ви можете назвати?

4. На яких засадах здійснюється правова охорона наукових відкриттів?

5. Яка специфіка оформлення прав на наукові відкриття?

1. Які особисті немайнові права автора наукового відкриття визначені чинним законодавством?

Рекомендована література до глави:

1. Андрощук Г. А., Бошицкий Ю. Л., Булат Е. А. и др. Научные открытия ученых Украины — К.: Ин-т государства и права им. В. М. Корецкого НАН Украины, Новая идеология, 2004. — 112 с.

470

471

Р озділ V. Інститут прав на інші об'єкти права інтелектуальної власності

2. Введение в интеллектуальную собственность. — ВОИС, 1998.

3. Гришаев С. П. Интеллектуальная собственность: Учебное посо­бие. - М.: Юрист, 2003.

4. Дроб'язко В. С, Дроб'язко Р. В. Право інтелектуальної власності: Навч. посібник. —К.: Юрінком Інтер, 2004.

5. Підопригора О. Наукове відкриття в Цивільному кодексі України // Інтелектуальна власність. — 2003. — № 7.

6. Право інтелектуальної власності: Підручник для студентів вищих навч. закладів. — 2-е вид., перероб. ідопов. — К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2004.

7. Прахов Б. Г., Зенкин Н. М. Изобретательство и патентоведение. — К.: Техника, 1988.

8. Прахов Б. Г. Юридический справочник для изобретателей и рацио­нализаторов. — К.: Политиздат Украины, 1989.

9. Сергеев А. П. Право интеллектуальной собственности в Российской Федерации: Учебник. — М.: ТК «Велби», 2004.

10. Цивільне право України: Академічний курс: У 2-х т. / За заг. ред. Я. М. Шевченко. — Т. 1: Загальна частина. — К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2006.