Глава 12. Захист авторського і суміжних прав

14. Питання інтелектуальної власності: Збірник наукових праць. Випуск перший, випуск другий, випуск третій: НДІ інтелектуальної влас­ності Академії правових наук України. — К.: ТОВ «Чех», 2004, 2005.

15. Право інтелектуальної власності: Підручник для студентів вищих навч. закладів. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Видавничий Дім «Ін

Юре», 2004.

16. Сергеев А. П. Право интеллектуальной собственности в Россий­ской Федерации. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: ТК «Велби», 2004.

17. Судово-експертна діяльність: Довідник для суддів. — 2-е вид., пере­роб. та допов. — К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003.

18. Фурса С, Цюра Т. Докази і доказування у цивільному процесі: Науково-практичний посібник. — К.: Видавець Фурса С. Я., КНТ, 2005.

316

317

Р озділ III Патентне право

Глава 13 Патентне право: поняття, предмет, принципи, джерела

§ 1. Поняття, предмет та принципи патентного права

Становлення України як суверенної правової держави та послідовна інтеграція її у світове економічне співтовариство вима­гає проведення державою цілеспрямованої політики у сфері охо­рони об'єктів промислової власності як однієї з важливих умов розвитку незалежної цивілізованої держави.

Правова охорона об'єктів промислової власності — важлива прерогатива нашої держави. Забезпечення правової охорони об'єктів промислової власності на належному рівні дає мож­ливість:

• створити умови для надходження в Україну іноземних інвес­тицій, сучасних прогресивних технологій та патентної докумен­тації, що містить відомості про найновіші досягнення науково-технічного прогресу;

• позитивно впливати на національну економіку та прискорен­ня науково-технічного прогресу;

• створювати умови для торгово-економічного та інфор­ маційно-технічного співробітництва зі світовим співтовариством;

• виходити на світовий ринок інтелектуальної власності;

Глава 13. Патентне право: поняття, предмет, принципи, джерела

• сприяти розвитку інноваційного процесу шляхом надання власнику патенту монопольного права на визначений законом час використання винаходу;

• сприяти розвитку заснованого на науково-технічних досяг­неннях інноваційного підприємництва.

Відповідно до Паризької конвенції з охорони промислової власності промислова власність — це права, що стосуються вина­ходів, корисних моделей, промислових зразків, знаків для товарів і послуг, фірмових найменувань, зазначень походження товарів, а також захист від недобросовісної конкуренції. Промислова власність поширюється не тільки на промисловість і торгівлю, а й на галузі сільськогосподарського виробництва і видобувної про­мисловості та на всі продукти промислового чи природного похо­дження (наприклад, вино, зерно, тютюн, фрукти, худоба, міне­ральні води, пиво, квіти, борошно тощо).

Винаходи, корисні моделі і промислові зразки є об'єктами па­тентного права. Патентне право регулює майнові, а також пов'язані з ними особисті немайнові відносини, що виникають у зв'язку зі створенням і використанням винаходів, корисних моде­лей і промислових зразків.

Об'єднання трьох названих об'єктів у рамках єдиного інституту патентного права зумовлене таким:

по-перше, вони мають конкретних творців (авторів);

по-друге, їхня охорона здійснюється за допомогою єдиної фор­ми, шляхом видачі патентів;

по-третє, правове регулювання правовідносин, пов'язаних з охороною прав на ці об'єкти, має дуже багато спільного. Крім того, у багатьох країнах охорона винаходів, корисних моделей і промислових зразків здійснюється єдиним законодавчим актом — патентним законом.

Патентне право, як і будь-яке інше право, прийнято розглядати в об'єктивному і суб'єктивному значенні.

Патентне право в об'єктивному значенні — це сукупність право­вих норм, що регулюють майнові та особисті немайнові відносини У процесі створення і використання винаходів, корисних моделей і промислових зразків.

318

319

Р озділ III. Патентне право

У суб'єктивному значенні патентне право — це майнові та осо­бисті немайнові права суб'єкта, що пов'язані з конкретним вина­ходом, корисною моделлю, промисловим зразком.

Предмет будь-якої галузі права чи інституту права — це сукуп­ність суспільних відносин, що регулюються її/його нормами. Предмет патентного права — це регульована ним сукупність майно­вих і особистих немайнових відносин, пов'язаних зі створенням і ви­користанням винаходів, корисних моделей і промислових зразків.

Принципами патентного права, тобто основними ідеями, що пронизують усю систему патентно-правових норм і служать осно­вою для її подальшого розвитку, є:

• визнання за патентовласником виключного права на викори­стання запатентованого об'єкта. Це означає, що тільки патенто-власник може виготовляти, застосовувати або іншим способом вводити у господарський обіг запатентований винахід, корисну модель, промисловий зразок. Натомість усі інші особи повинні утримуватися від використання запатентованого об'єкта без доз­волу патентовласника;

• дотримання розумного балансу інтересів патентовласника і суспільства. Одним із конкретних його проявів є обмеження дії па­тенту певним терміном, після закінчення якого об'єкт патентного права може бути використаний будь-ким;

• надання охорони лише тим розробкам, що в офіційному по­рядку визнані патентоздатними винаходами, корисними моделя­ми, промисловими зразками. Для одержання охорони особа, яка має на це право, повинна оформити і подати до Установи — цент­рального органу виконавчої влади з питань правової охорони інте­лектуальної власності — заявку, що розглядається з дотриманням визначеної процедури. Якщо заявлений об'єкт відповідає умовам патентоздатності, Установою видається патент;

• визнання і охорона законом прав та інтересів не тільки патен-товласників, але і дійсних творців винаходів, корисних моделей і промислових зразків. Цей принцип відображений у багатьох нормах патентного права. Насамперед саме дійсним авторам надається можливість одержати патент і стати патентовласниками.