§ 3. Договір про передання виключних майнових прав

інтелектуальної власності Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності — це договір, за яким одна сторона (особа, що має вик­лючні майнові права) передає другій стороні частково або у повному

Глава 28. Правові засади укладання окремих видів договорів у сфері...

складі ці права відповідно до закону та на визначених договором умо­вах (ч. 1 ст. 1113 ЦК).

Можливість часткової передачі прав на об'єкти інтелектуальної власності зумовлена специфікою певних об'єктів інтелектуальної власності. Так, свідоцтво на торговельну марку засвідчує виключні майнові права інтелектуальної власності на певне позначення сто­совно наведеного в ньому переліку товарів та послуг. Відповідно правоволоділець може передати виключні майнові права на торго­вельну марку лише щодо частини товарів чи послуг, залишивши за собою іншу частину.

Як уже зазначалося, там, де стосовно речей укладається договір купівлі-продажу та дарування, для досягнення аналогічного правового результату щодо об'єктів права інтелектуальної власності укладається договір про передання виключних майно­вих прав інтелектуальної власності. При укладенні цього договору виключні майнові права інтелектуальної власності відчужуються, тобто передаються безповоротно. Тому контрагент за договором стає правонаступником, до якого переходять усі права й обов'язки щодо об'єкта інтелектуальної власності. Так, передача виключних майнових прав інтелектуальної власності іншій особі не впливає на раніше укладені ліцензійні договори.

Договір про передання виключних майнових прав інтелек­туальної власності може бути укладений як стосовно об'єктів інте­лектуальної власності, які підлягають обов'язковій реєстрації (винахід, корисна модель, промисловий зразок, торговельна мар­ка, компонування інтегральної мікросхеми, сорт рослин, порода тварин), так і об'єктів авторського чи суміжних прав.

Однак із метою захисту прав та інтересів правоволодільців та споживачів у законодавстві України закріплені певні умови, до­тримання яких є обов'язковим при укладенні договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності.

Так, обмеження свободи договору існує стосовно торговельної марки: відчуження права на торговельну марку не допускається, якщо може стати причиною введення в оману споживача щодо то­вару і послуги або щодо особи, яка виготовляє товар чи надає по­слугу (п. 7 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»).

590

591

Р озділ VI. Договори у сфері інтелектуальної власності

Умови договору про переданий виключних майнових прав інте­лектуальної власності, що погіршують становище творця відпо­відного об'єкта або його спадкоємців порівняно зі становищем, передбаченим ЦК та іншим законом, а також обмежують право творця на створення інших об'єктів, є нікчемними (ч. З ст. 1113 ЦК).

Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. У цьому випадку застосовується загальне правило: майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані (п. 1 ст. 31 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).

Інколи на практиці виникають питання стосовно викорис­тання терміна «виключні майнові права» в назві договору «Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності». Така законодавча назва пояснюється існуванням кількох теорій трактування поняття права інтелектуальної влас­ності — теорії виключних прав і теорії права власності. Тому вклю­чення терміна «виключні майнові права» в назву договірної кон­струкції, за допомогою якої відбувається зміна правовласника, не повинен вводити в оману. Зазначений договір немає жодного стосунку до виключної ліцензії, видача якої опосередковується в тому числі і укладенням ліцензійного договору.

Хоча видача повної ліцензії на весь строк дії охоронного доку­мента за своїм економічним значенням рівноцінне передачі права на об'єкт, однак із юридичного погляду між відчуженням виключ­них майнових прав інтелектуальної власності і повною ліцензією є суттєві відмінності: по-перше, при видачі повної ліцензії власни­ком патенту чи свідоцтва залишається ліцензіар, а при переданні виключних майнових прав на об'єкт правонаступник стає власни­ком охоронного документу; по-друге, повна ліцензія може бути на­дана на певний термін, по закінченні якого всі повноваження по­новлюються в повному обсязі у правоволодільця; по-третє, ліцензійний договір може бути достроково припинений залежно від передбачених договором підстав, наприклад, у випадку невне­сення платежів. Водночас при передачі виключних майнових прав інтелектуальної власності на умовах, наприклад, виплати