Глава 11. Міжнародний досвід колективного управління...

обчислення; місце виплати (в країні виробника або в країні прода­жу); строк виплати; умови експорту; деякі винятки щодо зобов'язань із виплати винагороди (безоплатні примірники для реклами, повернені примірники тощо); аудит і кількість відтворе­них примірників.

Розподіл винагороди здійснюється на основі даних про фактич­не використання творів. При розподілі відсутня пайова система, в якій можуть переважати суб'єктивні елементи.

§ 3. Колективне управління правами на публічне виконання драматичних творів

У 1791 р. у межах французького авторського товариства SACD у Парижі було засноване Генеральне агентство, яке мало свої пред­ставництва в основних провінційних центрах. Автори інформува­ли товариство і через нього театри про основні умови (включаючи, зокрема, розмір гонорару), на основі яких вони були б готові вес­ти переговори про надання дозволу на використання їх драматич­них (або музично-драматичних) творів. На основі цих загальних умов укладались окремі договори, а Генеральне агентство SACD збирало і після вирахування витрат розподіляло винагороду серед авторів. Хоча з часом у цій діяльності з'явилися нові елементи, система колективного управління SACD залишалася практично тією самою.

Ця система складається з таких трьох елементів: загальні дого­вори, окремі договори, а також збір і розподіл винагороди на основі окремих договорів.

Як правило, між товариством і організаціями, які представля­ють театри, укладаються договори загального характеру. Такі загальні договори включають деякі мінімальні умови, зокрема базову ставку авторської винагороди, яка, наприклад, у Парижі становить 12 % загальної суми доходу. В конкретних договорах не можуть міститися умови, які погіршують становище автора, одно­часно до них можуть бути включені кращі для авторів положення.

Конкретні договори, які укладаються з кожним театром і на кожний твір, зазвичай базуються на мінімальних умовах загально­го договору (з можливістю включення до договору кращих для ав-

278

279

Р озділ II. Авторське право і суміжні права

тора умов). SACD повинен запитувати згоду автора на укладення кожного конкретного договору. В даному разі товариство діє тільки як представник автора.

Простіша система існує у сфері діяльності любительських те­атрів. Авторам пропонується передати товариству (з певними обмеженнями і на певних умовах) право дозволяти публічне вико­нання на умовах загального договору, укладеного з Федерацією любительських театрів. Автори вибирають переважно саме цю спрощену схему.

Представники SACD регулярно здійснюють відслідковування виконання на території своєї діяльності і збирають авторську ви­нагороду. Винагорода розподіляється тим авторам, які є во­лодільцями прав на твори, за публічне виконання яких випла­чується авторська винагорода.

Товариство вираховує із зібраної авторської винагороди вста­новлені відрахування на адміністративні витрати (від 8 до 9,5 % за­лежно від географічної зони) і збори на соціальне страхування. Залежно від фінансових результатів звітного періоду частина утри­маних коштів може бути повернена авторам, оскільки SACD дотримується принципу, відповідно до якого утримуватися можуть лише фактичні адміністративні витрати.

SACD також управляє правами на використання творів на радіо і телебаченні, а також на використання аудіовізуальних творів. У цій сфері діє повне колективне управління. SACD укладає дого­вори з радіо і телекомпаніями, збирає винагороду і розподіляє її конкретним правоволодільцям.