Глава 7. Зміст авторського права

ф онограми визначив аналогічне право як право зробити записані на фонограми виконання доступними (ст. 10) і як право зробити самі фонограми доступними (ст. 14). Договори В01В встановили право доступу до творів, записаних на фонограми виконань і фо­нограм, розміщених в мережі Інтернет, тому є всі підстави вважа­ти таке право самостійним правом, що діє в інформаційних мере­жах. Проте ані Дипломатична конференція ВОІВ із деяких проблем авторського права і суміжних прав, ані зазначені вище договори ВОІВ не дали назву (визначили) цьому праву.

Для того, щоб зробити об'єкт авторського права і суміжних прав доступним в інформаційних мережах, необхідно: по-перше, розмістити зазначений об'єкт у цифровій формі в електронному засобі (наприклад, на сервері Інтернет) та у цифровому середо­вищі; по-друге, надати телекомунікаційний доступ до об'єкта ав­торського права і суміжних прав.

Слід зауважити, що Договори ВОІВ приділили увагу тільки другій умові доступу до об'єкта авторського права і суміжних прав, незважаючи на те, що головним тут є розміщення зазначеного об'єкта в інформаційній мережі, а доступ до нього забезпечується стандартними технічними засобами. Саме розміщення об'єкта ав­торського права і суміжних прав в електронному засобі, що вхо­дить до тієї чи іншої мережної структури, дозволяє реалізувати і за­безпечувати право на доведення об'єкта авторського права і суміжних прав до загального відома таким чином, що представни­ки публіки можуть здійснювати доступ до нього з будь-якого місця й у будь-який час за їх власним вибором.

Таким чином, доведення об'єкта авторського права і суміжних прав до загального відома можливе лише у тому випадку, якщо цей об'єкт розміщений в електронному середовищі, причому таке роз­міщення припустиме тільки з дозволу суб'єкта авторського права і суміжних прав. Право реалізовувати чи дозволяти здійснювати розміщення об'єкта авторського права і суміжних прав в електрон­ному середовищі в літературі пропонувалося назвати правом на розміщення цього об'єкта в цифровому середовищі. Це право пе­редбачає, що до розміщеного об'єкта авторського права і суміжних прав може бути наданий доступ. Таким чином, право на розміщен-

ня об'єкта авторського права і суміжних прав у цифровому середо­вищі містить і право на доведення до загального відома зазначених об'єктів таким чином, що представники публіки можуть здійсню­вати доступ до них із будь-якого місця й у будь-який час за їх власним вибором¹.

Ще одним видом майнових прав є право автора на плату за ви­користання твору. Право автора на плату безпосередньо пов'язане та випливає з права автора на використання твору.

Вперше це положення було введене у Франції Декретом фран­цузького Конвенту 1793 р. Закріплення на законодавчому рівні права автора на плату за використання його твору відбулося під впливом розвитку теорії природного права, згідно з якою майнове право інтелектуальної власності на твір та на отримання плати за його використання є невід'ємним, природним правом людини. Але відомо, що й у стародавніх Греції та Римі існували моральні норми, які захищали автора від самовільного запозичення та вико­ристання його твору. Відповідні норми, які гарантували право на отримання автором плати за використання твору, містилися у Ста­туті королеви Анни (англійський закон 1709 р.)². На міжнародно-правовому рівні право автора на плату за використання його твору отримало закріплення у Бернській конвенції про охорону літера­турних і художніх творів.

Національне законодавство України у ст. 16 Закону України «Про авторське право і суміжні права» містить норму, згідно з якою за створення і використання службового твору авторові на­лежить авторська винагорода, розмір та порядок виплати якої встановлюються трудовим договором (контрактом) та (або) ци­вільно-правовим договором між автором і роботодавцем. Відповідно до ст. 33 Закону України «Про авторське право і суміжні права» до суттєвих умов договору на використання твору, без яких договір може бути визнаний недійсним, належить визна­чення розміру та порядку виплати авторської винагороди.

¹ Сударков С. А. Основы авторского права. — Минск: Амалфея, 2000. — С. 285-287. ²ЛищикД. Авторское право и смежные права/ Пер. с фр.; предисловие М. Федотова. — М.: Ладомир; Издательство ЮНЕСКО, 2002. - С. 31-35.

192

7 7-259

193

Р озділ II. Авторське право і суміжні права

Авторська винагорода визначається у договорі у вигляді відсотків від доходу, отриманого від використання твору, або у вигляді фіксо­ваної суми чи іншим чином. При цьому ставки авторської винагоро­ди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені по­становою Кабінету Міністрів України № 72 «Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав» від 18 січня 2003 р.

Встановлення мінімальних ставок авторської винагороди дер­жавою є правовою гарантією реалізації права автора на плату за використання твору третіми особами. Мінімальні ставки авторсь­кої винагороди встановлюються за: публічне виконання, пуб­лічний показ, публічне сповіщення або ретрансляцію (повторне публічне сповіщення) творів науки, літератури і мистецтва; відтво­рення і (або) опублікування творів, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, комерційний прокат їх примірників; відтворен­ня і (або) опублікування творів образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва; використання, у тому числі відтворення, творів архітектури; відтворення і (або) опублікування примірників творів наукової, художньої, публіцистичної та іншої літератури і музичного мистецтва, зафіксованих поліграфічним способом. Вказана постанова встановлює також мінімальні ставки винагоро­ди (роялті): виконавцям за публічне сповіщення або ретрансляцію (повторне публічне сповіщення) виконань, зафіксованих в опуб­лікованих без комерційної мети фонограмах і (або) відеограмах, за публічне сповіщення у прямому ефірі незафіксованих у фоногра­мах і (або) відеограмах виконань; виробникам фонограм, вироб­никам відеограм за публічне сповіщення або ретрансляцію (по­вторне публічне сповіщення) їх фонограм і (або) відеограм, опублікованих без комерційної мети.

Згідно зі ст. 25 Закону України «Про авторське право і суміжні права» встановлений спеціальний порядок виплати авторської ви­нагороди за твори і виконання, зафіксовані у фонограмах, відеогра­мах, їх примірниках, які відтворюються у домашніх умовах і виключно в особистих цілях або для звичайного кола сім'ї чи близь­ких знайомих цієї сім'ї без дозволу автора (авторів), виконавців, виробників фонограм, виробників відеограм, але з виплатою вина-