Глава 9. Правова охорона суміжних прав

Разом з тим принцип загального права на розповсюдження фо­нограм, супроводжений відповідними положеннями про вичер­пання, дістав широке міжнародне визнання. Проте не було досяг­нуто єдності думок щодо обсягу права на розповсюдження після першого продажу або іншої передачі права власності на примірник фонограми. Національні законодавства не збігаються щодо цього. Відповідно до більшості юрисдикцій щодо примірника фонограми право на розповсюдження перестає існувати, тобто вичерпується, після першого продажу такого примірника. Існують розбіжності і з приводу того, чи повинно таке вичерпання мати місце на національному, регіональному або міжнародному рівні.

Стаття 12 Договору ВОІВ про виконання і фонограми зазначає:

«(1) Виробники фонограм користуються виключним правом дозволяти доведення до загального відома оригіналу та примір­ників своїх фонограм шляхом продажу або іншої передачі права власності.

(2) Ніщо в цьому Договорі не впливає на свободу визначати або не визначати умови, на яких вичерпання права, згаданого у пункті (1), настає після першого продажу або іншої передачі права влас­ності на оригінал або примірники фонограми з дозволу виробника фонограми»¹.

Зазначена стаття дозволяє міжнародне вичерпання права. По­ложення статті не заважають будь-якій договірній стороні застосо­вувати будь-які умови або обмеження щодо обставин, які призво­дять до вичерпання права.

Право на прокат. Римська конвенція не містить будь-яких поло­жень щодо прокату примірників фонограм.

Стаття 14(4) Угода ТРІПС зобов'язує учасників Угоди застосо­вувати із врахуванням відповідних змін положення ст. 11, що сто­сується прокату, в інтересах виробників фонограм і будь-яких інших правоволодільців, які можуть існувати у зв'язку з фоногра­мами за національним законодавством учасника Угоди.

Пункт 1 ст. 13(1) Договору ВОІВ визначає: «Виробники фоно­грам користуються виключним правом дозволяти комерційний

¹ Інтелектуальна власність. — 2001. — № 11. — С 72.

² Там само. — С 78.

¹ Інтелектуальна власність. — 2001. — № 11. — С 78.

238

239

Р озділ II. Авторське право і суміжні права

Глава 9. Правова охорона суміжних прав

прокат оригіналу і примірників своїх фонограм для публіки навіть після їх розповсюдження, здійсненого виробником або за його дозволом»¹.

Право на здавання у прокат оригіналу або примірників фоно­грами належить виробнику фонограми незалежно від права влас­ності на оригінал або примірники.

Право на імпорт. Право на імпорт дозволяє виробнику фоногра­ми здійснювати, дозволяти або забороняти імпорт примірників фонограми з метою розповсюдження, у тому числі примірників, виготовлених із дозволу виробника фонограми.

Право на імпорт не визнає ні Римська конвенція, ні Угода ТРІПС, ні Договір про виконання і фонограми. Право на імпорт, по суті, є частиною права на розповсюдження, однією з форм роз­повсюдження. Запровадження права на імпорт викликане тим, що інтереси виробників фонограм порушили міждержавні потоки контрафактної продукції. Виготовлювані в низці країн фонограми великими партіями надсилали в інші регіони, що підривало позиції та зачіпало інтереси виробників ліцензійної продукції. Вважали, що надання виробникам фонограм окремого права на імпорт дозволить скоротити потоки контрафактної продукції через митні кордони держави.

Право на передачу в ефір або сповіщення по кабелю. Виробник фонограми має виключне право здійснювати, дозволяти або забо­роняти сповіщення фонограми за допомогою безпроводових засобів, по проводах (кабелю) чи за допомогою інших аналогічних засобів.

Право на переробку. Виробник фонограми має виключне право здійснювати, дозволяти або забороняти переробку своєї фоногра­ми. Мета переробки і технічні прийоми, використовувані при цьому, можуть бути найрізноманітнішими. При переробці окремі звуки можуть посилюватися, інші — приглушуватися; магнітний запис може бути переведений у цифровий запис тощо. У всіх випадках на переробку необхідна згода виробника фонограми.

¹ Інтелектуальна власність. — 2001. — № 11. — С 78.

240

Якщо оригінал або примірники правомірно опублікованої фо­нограми введені в цивільний оборот шляхом їх продажу, допус­кається їх подальше розповсюдження без згоди виробника фоно­грами і виплати йому винагороди (вичерпання прав).

Виключні права виробника фонограми можна передавати за договором іншим особам.

§ 3. Охорона прав організацій мовлення Під організаціями мовлення розуміються радіо- і телестудії, а також інші організації, які займаються розповсюдженням звуку і (або) зображень засобами безпроводового зв'язку (організаціїефірно­го мовлення) або сповіщення їх публіці за допомогою кабеля, проводу, оптичного волокна або аналогічних засобів (організації кабельного

мовлення).

Самі вони не створюють творчих творів, а лише здійснюють їх використання шляхом передачі в ефір або сповіщення для загаль­ного відома по кабелю. Організації мовлення готують і доводять до відома публіки різноманітні передачі, які не завжди володіють ознаками творів літератури і мистецтва. Майнові інтереси їх творців потребують правової охорони. Адже на створення радіо- і телепередач, включення до них творчих творів, виконань, фоно­грам, відеограм тощо витрачаються, як правило, значні кошти, які повинні окупитися за рахунок монопольного права на їх викорис­тання. Разом із тим, при виході в ефір або сповіщенні для загаль­ного відома по кабелю будь-яка передача може бути записана з мінімальними затратами сил і коштів і використовуватися третіми особами практично у своєму первинному вигляді. У цих умовах організації мовлення, безумовно, повинні мати право на охорону своїх майнових інтересів, яка їм і надається законом.

Виокремлення передач як особливих об'єктів правової охорони має практичне значення лише в тому разі, якщо самі передачі не є творчими творами. Інакше їх охорона забезпечувалась би авторсь­ким правом, а питання необхідності визнання за творцями передач ще певних прав просто не виникало б. У зв'язку із цим слід роз­різняти передачі організацій мовлення як об'єкти суміжних прав і передачі в ефір або по кабелю творів як об'єктів авторського права.

241

Розділ II. Авторське право і суміжні права