Глава 5. Об'єкти авторського права

У більшості країн застосовується концепція трактування комп'ютерних програм як літературних творів, тобто об'єктів авторського права. Відповідно до неї комп'ютерні програми набу­вають правової охорони як літературні твори і така правова охоро­на поширюється на усі види програм, у тому числі на прикладні програми й операційні системи, виражені будь-якою мовою й у будь-якій іншій формі, включаючи вихідний текст і об'єктний код¹.

Визнання комп'ютерних програм об'єктами авторського права відбулося у 1964 p., коли була започаткована реєстрація прав на комп'ютерні програми у Сполучених Штатах Америки в Реєстрі авторського права (US Copyright Office, Library of Congress). У 1973 p. Європейська патентна конвенція встановила, що ком­п'ютерні програми не є об'єктом правової охорони винаходів. Тоб­то було визнано, що на комп'ютерні програми повинна поширю­ватися правова охорона як на об'єкти авторського права. У таких умовах виробники електронно-обчислювальної техніки і програм­ного забезпечення намагалися будь-якими способами захистити свої права й інтереси. Правова охорона комп'ютерних програм нормами авторського права істотно збільшила строк дії майнових прав виробників програмного забезпечення. Таким чином, комп'ютерні програми, як у вихідному, так і у бінарному вигляді, стали практично вічним нематеріальним активом виробників про­грамного забезпечення.

¹ Треба зазначити, що останні зміни до Бернської конвенції про охорону літературних і ху­дожніх творів були внесені в 1979 p., коли комп'ютерні програми були важливим об'єктом права інтелектуальної власності, але прямого зазначення щодо правової охорони комп'ютерних програм у згадуваній конвенції зроблено не було.

Водночас ця конвенція встановлює, що термін «літературні і художні твори» охоплює всі твори в галузі літератури, науки і мистецтва, яким би способом і в якій би формі вони не бу­ли виражені (п. 1 ст. 2). Відповідно до цієї норми комп'ютерні програми можна розглядати як об'єкт авторського права, оскільки будь-яка комп'ютерна програма має всі ознаки «творів у галузі літератури, науки і мистецтва». По-перше, вихідний текст комп'ютерної програми має риси письмового літературного твору. Подібність із письмовим літературним твором доповнює і те, що текст комп'ютерної програми може бути написаний різними мо­вами програмування. По-друге, алгоритми, методи, ідеї, теорії, формули, використані при розробці комп'ютерної програми, додають їй рис наукового твору. По-третє, аудіовізуальні відображення, анімація і графіка, створені за допомогою комп'ютерної програми, мають риси художнього твору.

Міжнародне закріплення за комп'ютерними програмами режи­му правової охорони як за об'єктом авторського права відбулося у 1991 р. у Директиві Європейського Союзу «Про правову охорону комп'ютерних програм».

Крім того, відповідно до Угоди ТРІПС із 1995 р. «комп'ютерні програми у вихідному вигляді підлягають правовій охороні як літе­ратурні твори відповідно до Бернської конвенції про охорону літе­ратурних і художніх творів». Практично таку ж міжнародну норму закріпив Договір ВОІВ з авторського права, відповідно до якого «комп'ютерні програми підлягають правовій охороні як літера­турні твори» відповідно до ст. 2 Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів¹.

Бази даних є одним із найбільш складних об'єктів правової охо­рони, тому що під базами даних розуміють іноді зовсім різні і часом несумісні об'єкти. Міжнародні норми щодо баз даних останніми роками зазнали істотних змін.

Уперше на міжнародному рівні питання правової охорони баз даних визнала Угода ТРІПС, відповідно до якої «компіляції даних чи інша інформація в машинописній чи іншій формі, що являє собою підбір і розташування матеріалів, є результатом інтелекту­альної, творчої діяльності, яка підлягає правовій охороні як така» (п. 2 ст. 10). Слід звернути увагу на те, що така правова охорона не поширюється безпосередньо на самі дані чи інформацію, чим не порушує права авторів будь-якого твору, який безпосередньо міститься у таких даних чи інформації. Угода ТРІПС допускає, що в даних чи інформації можуть міститися об'єкти авторського права.

¹ Варто зазначити, що правова охорона комп'ютерних програм як літературних творів закріплена в сучасному національному законодавстві про авторське право і суміжні права більшості країн світу та містить цілу низку важливих положень, а саме: 1) незалежність пра­вової охорони комп'ютерних програм від їх виду; 2) незалежність правової охорони комп'ютерних програм від мови програмування; 3) незалежність правової охорони комп'ютерних програм від форми вираження; 4) правова охорона текстів комп'ютерних програм; 5) назви комп'ютерних програм; 6) декомпілювання комп'ютерних програм; 7) адаптація комп'ютерних програм; 8) вільне відтворення комп'ютерних програм; 9) ліцензійні угоди на комп'ютерні програми; 10) прокат комп'ютерних програм; 11) патен-тоздатність комп'ютерних програм; 12) обмеження на розробку шкідливих програм.

140

141

Розділ II. Авторське право і суміжні права

Директива Європейського Союзу «Про правову охорону баз даних»

була розроблена і прийнята для правової охорони баз даних, які визначені як «колекції незалежних творів, даних чи інших ма­теріалів, організованих системним чи методичним чином, і до яких можливий індивідуальний доступ за допомогою електронних чи інших засобів» (п. 2 ст. 1). Правова охорона баз даних не поши­рюється на комп'ютерні програми, які використовуються в про­цесі створення чи використання баз даних.

Подібне положення щодо баз даних міститься у Договорі ВОІВ про авторське право: «Компіляції даних чи іншої інформації у будь-якій формі, підборі і розташуванні змісту являють собою результат інтелектуальної, творчої діяльності, який підлягає правовій охо­роні як такий. Така правова охорона не поширюється на дані чи інформацію і не порушує авторське право, яким захищаються дані чи інформація, що міститься в компіляції» (ст. 5). До цієї статті прийнята погоджена заява, відповідно до якої обсяг правової охо­рони баз даних, аналогічний ст. 2 Договору ВОІВ про авторське право, відповідає ст. 2 Бернської конвенції про охорону літератур­них і художніх творів так само, як і відповідним положенням Уго­ди ТРІПС.

До Дипломатичної конференції ВОІВ із деяких питань авторсько­го права і суміжних прав у грудні 1996 р. був підготовлений проект міжнародного договору про інтелектуальну власність щодо баз да­них, у якому термін «база даних» означає підбір окремих творів, даних чи іншої інформації або системно методично скомпонова­них, до яких може бути здійснений індивідуальний доступ за допо­могою електронних чи інших засобів.

Необхідно зазначити, що цей термін слід розуміти як такий, що включає добірки літературних, музичних чи аудіовізуальних творів або будь-яких інших видів творів, або добірки іншої інформації, такої як тексти, звуки, зображення, числа, факти чи дані, які явля­ють собою будь-які інші матеріали чи зміст. Крім багатьох видів творів і інших інформаційних матеріалів бази даних можуть місти­ти добірки фольклору. Більш того, у базі даних твори чи інші матеріали скомпоновані відповідно до обраної системи чи методу, і до кожного з цих творів чи матеріалів може бути забезпечений