Глава 22. Правова охорона наукових відкриттів

відкриття або будь-якими іншими особами монопольних прав на них. Хоча особи, які зробили відкриття, мають право претендува­ти на визнання і заохочення їхніх наукових заслуг. Зокрема, якщо виходити з положень ч. 1 ст. 423 ЦК України, то автор наукового відкриття (яке є об'єктом інтелектуальної власності) має також і особисті немайнові права, у тому числі:

• право на визнання творцем (автором). Це право має абсо­лютний і виключний характер;

• право перешкоджати будь-якому посяганню на право інте­лектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об'єкта права інтелектуальної власності;

• інші особисті немайнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Оскільки відкриття не має споживчої вартості, не можна оціни­ти його ринкову цінність, що ускладнює процес визначення роз­міру винагороди. Відповідно, не визначеним залишається питання щодо можливості розгляду наукового відкриття як нематеріально­го активу з позицій бухгалтерського обліку.

Сьогодні доцільно запропонувати таку модель охорони науко­вих результатів, яка передбачатиме безпосередню патентну охоро­ну тих наукових результатів, які до моменту видачі патенту готові до введення в торговий оборот і мають новизну всередині країни (результати, що перебувають на докомерційній стадії розвитку, на думку автора, повинні охоронятися нормами авторського права). Тим самим проблема виявлення і доказування причинного взаємозв'язку між відкриттями й об'єктами патентної охорони обмежується випадками, які перевіряються в кількісному і якісно­му відношеннях¹.

¹ Відповідно до пропонованої моделі охорони заявник при подачі заявки може посилатися на опис своїх наукових відкриттів і вправі просити пріоритет на основі дати пріоритету сво­го відкриття. Він може використовувати також пріоритет відкриттів третіх осіб. Якщо заявник за допомогою пріоритету відкриття третьої особи здобуває перевагу за пріоритетом порівняно з заявником-конкурентом, автору відкриття належить частка в при­бутках від використання патенту. Якщо запитується пріоритет декількох відкриттів, то більша частка прибутків належить автору відкриття з найбільш ранньою датою пріоритету. У компетенцію патентного відомства повинні входити питання визнання причинного зв'язку і пріоритету відкриттів, а також частки прибутків, якщо цього побажає кожна зі сторін. Заявник може просити пріоритет відкриття на свій розсуд. Автор відкриття, однак, не може відмовити в наданні права пріоритету.

464

465

Р озділ V. Інститут прав на інші об'єкти права інтелектуальної власності

Поява значущих, піонерних винаходів тісно пов'язана з успіха­ми у фундаментальних дослідженнях, що знайшло відображення в судових рішеннях, у яких прослідковується прагнення розширити коло патентоздатних об'єктів за рахунок включення наукових відкриттів. Саме тому доцільно підтримувати тенденцію до вклю­чення наукових відкриттів у сферу патентної охорони, що спосте­рігається, у першу чергу, у галузях біохімічних, біологічних і хіміко-фармацевтичних досліджень.

У галузі генетики і генної інженерії між чистою наукою і техно­логією, фундаментальними і прикладними дослідженнями немає межі. Якщо дослідник-генетик виводить новий мікроорганізм, що володіє спеціальними фармацевтичними властивостями, на думку автора, це одночасно і наукове відкриття, і патентоздатний винахід. Якщо зарубіжна практика, використовуючи своє більш досконале патентне законодавство, пристосувалася до регулюван­ня відносин, пов'язаних із результатами наукової праці у нема-теріалізованій формі — у формі наукового знання, то для вітчизня­ної практики такі явища незвичні. Однак економічний механізм, що одержав поширення у нашій країні в усіх сферах виробництва, вторгся й у сферу науки. Тому потрібне нове вирішення низки пи­тань, пов'язаних з інтелектуальною власністю.

Система охорони наукових результатів повинна бути по можливості простою. Пропонова­на модель не передбачає реєстрації відкриттів в офіційному реєстрі. Питання пріоритету вирішуються за згодою сторін на основі опублікованих документів. Якщо заявник є авто­ром відкриття, пріоритет заявки буде обчислюватися з дати відкриття. Якщо він не є авто­ром відкриття, він може придбати пріоритет відкриття на основі ліцензійної угоди. Таку охорону пропонується поширити не тільки на відкриття, але і на будь-які наукові і технічні результати. При цьому не має значення, є вони об'єктивно новими чи ні. Головне, щоб ці результати були опубліковані і дата публікації офіційно підтверджена. Результати досліджень, що підлягають правовій охороні, пропонується позначати загаль­ним поняттям «відкриття», обумовленим як «виявлення чи пізнання дотепер не відомої, але об'єктивно вже існуючої в природі закономірності, взаємодії, властивостей і явищ». На думку автора моделі, будь-який винахід може бути розкладений на два компоненти -«відкриття» й «оформлення», при цьому внесок винахідника полягає в основному в друго­му компоненті. З цього погляду відкриття повинне бути патентоздатним також і тоді, коли компонент оформлення відсутній.

Результати наукових досліджень запропоновано визнавати промислово застосовними в то­му випадку, якщо вони призначені для певної виробничої мети і, крім того, якщо в цілому придатні для можливого промислового застосування. Здійснимість результатів досліджень повинна бути встановлена до закінчення виробництва з видачі патенту. Відповідно до іншої моделі, дослідження і розробки розглядаються як єдиний нероздільний процес, і обидва його компоненти рівною мірою важливі для одержання нових рішень.